Експериментальна частина

Дослід 6.2.1. Дисоціація подвійної солі

У три пробірки помістити по 3 краплі розчину залізо-амонійних галунів (NH₄)₂SO₄ ∙ Fe₂(SO₄)₃. В одну пробірку додати 5 крапель розчину натрій гідроксиду. Закрити пробірку ватним тампоном, на який покласти вологий синій лакмусовий папірець. Нагріти. Що спостерігається? У другу пробір-ку – додати 2 краплі розчину калій роданіду. Відзначити колір розчину. Написати рівняння реакцій. Скласти рівняння електролітичної дисоціаціі залізо-амонійних галунів.

Дослід 6.2.2. Відновлення Fe (III) в іоні [Fe (CN) ₆] ^3-

до Fe (II) в [Fe(CN)₆] ^4-

До 2-3 крапель розчину К₃[Fe(CN)₆] додайте 1-2 краплі ферум (III) хлориду. Спостерігати забарвлення розчину. Додати 2-3 краплі гідроген пероксиду і 1-2 краплі калій гідроксиду. Що відбувається? Скласти рівняння реакцій у молекулярній і іонній формах.

Дослід 6.2.3. Утворення аміакатів цинку та кадмію

В одну пробірку внести 2-3 краплі розчину солі цинку, в іншу-2-3 краплі розчину солі кадмію. Потім в кожну пробірку додати по одній краплі розчину амоніаку до розчинення осадів основних солей, що утворились, і утворення розчинних аміакатів цинку і кадмію (координаційне число Zn²⁺ дорівнює 4, Cd²⁺ – 6). Скласти рівняння реакцій.

Дослід 6.2.4. Утворення аміакату нікелю

До 3 крапель розчину солі нікелю додати по краплях розчин амоніаку до розчинення осаду основної солі, що утворився. Визначити колір отриманого розчину. Записати рівняння реакцій (координаційне число Ni²⁺ дорівнює 6.)

Дослід 6.2.5. Стійкість іона диамінсрібла (I)

Внести у дві пробірки по 2-3 краплі розчину аргентум нітрату і додати в одну пробірку кілька крапель розчину лугу, в іншу – декілька крапель розчину калій йодиду. Визначити колір осаду, що утворюється. Записати рівняння реакцій. У дві інших пробірки внести по 2-3 краплі розчину аргентум нітрату і потім долити в обидві пробірки концентрований розчин амоніаку до розчинення осадів. До отриманого розчину комплексної сполуки срібла додати: в одну пробірку декілька крапель розведеного розчину лугу, в іншу – декілька крапель розчину калій йодиду. Пояснити відсут-ність осаду в першій пробірці і наявність жовтого осаду в другій. Скласти рівняння реакцій.

6.3. Контрольні запитання

1.	Для кожної з вказаних сполук вкажіть комплексоутворювач, його заряд і координаційне число, назвіть ліганди, вкажіть внутрішню та зовнішню сфери комплексу. Запишіть рівняння електролітичної дисоціації комплексних сполук та запишіть вираз для їх констант нестійкості. Дайте назви сполукам а) [Ag(NH3)2]Cl; б) Na3[AlF6]; в) K[Ag(CN)2]; г) [Cu(NH3)2]Cl.
2.	Класифікація координаційних сполук. Назвати речовини та вказати їх тип: а) [Ag(NH3)2]NO2; б) [Co(H2O)6]Cl2; в) K[Ag(CN)2]; г) Na3[Cr(OH)6].
3.	Напиcати рівняння первинної і вторинної дисоціації таких комплексних солей: К2[Zn(OH)4], [Cu(NH3)4]Cl2, (NH4)2[Cо(SСN)4], [Ag(NH3)2]NO3.
4.	Напиcати рівняння дисоціації та скласти вираз для константи нестійкості наступних координаційних сполук: К[Au(CN)2], [Cu(NH3)4]Cl2, [Pt(NH3)2Cl2], К2[НgJ4].
5.	Координаційна теорія Вернера. Назвати сполуки та визначити ступінь окиснення та координаційне число комплексоутворювача в сполуках: а) [Ag(NH3)2]Cl; б) K4[TiCl8]; в) K[Ag(CN)2]; г) K2[PtCl4].
6.	Що таке координаційне число комплексоутворювача і як воно визначаться? Відповідь підтвердити конкретним прикладом.
7.	Пояснити будову комплексних сполук: а) що входить до складу внутрішньої координаційної сфери? б) із чого складається зовнішня координаційна сфера?

Дата добавления: 2017-02-01