Сучасні підходи до визначення суті маркетингу.

Контрольна робота №15

Виконала:

студентка 4 курсу групи 41-Тз

факультету туризм

Осипова А.Ю

КИЇВ 2015

Зміст

1. Сучасні підходи до визначення суті маркетингу.

2. Основні поняття маркетингу.

3. Ієрархія потреб (за А. Маслоу).

4. Маркетинг як філософія бізнесу.

5. Принципи маркетингу.

6. Основні елементи та комплекс маркетингу.

7. Поняття маркетингового середовища

Список використаної літеартури.

У сучасному розумінні до маркетингу застосовують три підходи:

v маркетинг, як самостійний вид підприємницької діяльності

v маркетинг, як функція управління

v маркетинг, як сучасне бачення філософії

Маркетинг це вид людської діяльності спрямований на задоволення потреб споживачів через обмін товарами.

Маркетинг діяльність спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.

Орієнтоване на маркетинг підприємство має такі риси:

Ø проблема врахування потреб споживачів,а не підприємства.

Ø виробляється і продається те, що буде куплено,а не те що є можливість виробляти.

Ø головна увага приділяється не зниженню витрат виробництва, а врахуванню перспективних потреб, реальних і потенційних покупців.

Ø період планування довгостроковий.

Маркетинг як філософія бізнесу означає орієнтацію усієї діяльності підприємства від виробництва товарів до збуту на задоволення потреб споживачів. Він ґрунтується на певних принципах:

Ø орієнтованість на споживача

Ø гнучкість у досягненні поставленої мети шляхом адаптації до вимог ринку

Ø комплексний підхід до розробки маркетингових планів який передбачає використання не окремих маркетингових заходів,а комплексу маркетингу

Ø спрямованість на довгострокову перспективу розвитку підприємства

Ціль маркетингу - забезпечення максимального обсягу прибутку в процесі купівлі-продажу продукції при якому задоволення попиту є фактором досягнення цілі.

Основні цілі досягаються за допомогою конкретних цілей:

v завоювання частки ринку

v забезпечення росту обсягів збуту, досягнення переваг над конкурентами

v активізація стимулів і рекламної діяльності

ЗАВДАННЯ маркетингу є визначення стратегії поведінки фірми на ринку, встановлення і освоєння цільових ринків, створення власних товарів комунікаційних і збутових мереж.

Потреба це суб’єктивне відчуття нестачі чогось необхідного, спрямоване на його зменшення.

Бажання це потреба яка набула специфічної, конкретної форми відповідно до культурного рівня індивіда, виражається у матеріальних об’єктах.

Попит це забезпечена грошима, потреба у товарах або бажання з урахуванням наявної купівельної спроможності

Товар все те, що може задовольнити потребу або бажання і пропонує ринку з метою привернення уваги придбання або використання.

Ринок сукупність покупців та продавців які намагаються та здатні купити товар.

Основні поняття маркетингу

Поняття “маркетинг” має декілька аспектів:

1. маркетинг як філософія сучасного бізнесу – ця наука пропонує систему мислення та ідеологічну основу підприємницької діяльності;

2. маркетинг як вид людської діяльності, суть якого полягає в цілеспрямованості цієї діяльності на пошук потреб споживачів, їх задоволення з максимальним прибутком для виробників;

3. маркетинг як певний ринковий процес – процес планування, просування, реалізації та управління товарами та послугами;

4. маркетинг, як спосіб, метод, інструмент ринкової діяльності, який спрямований на досягнення переваги у споживачів перед конкурентами.

Сьогодні існує декілька десятків визначень маркетингу. Один із засновників сучасної теорії маркетингу Ф.Котлер дає таке визначення:Маркетинг – вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб через обмін.Американська асоціація маркетингу (АМА) трактує його так:Маркетинг – процес планування і втілення задуму щодо ціноутворення, просування та реалізації ідей, товарів і послуг через обмін, який задовольняє цілі окремих осіб та організацій.

Отже, МАРКЕТИНГ – це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.

Для розуміння цього визначення розглянемо наступні категорії маркетингу.

Отже, основними категоріями маркетингу є:

нужда - це почуття відчуваючої людиною якоїсь нехватки. Нужди людей бувають різними: фізіологічні (їжа, одяг); соціальні (духовна близькість з іншими людьми); особисті (самовизначення);

потреба - це нужда, яка прийняла специфічну форму в залежності від культурного рівня людини (нужда - хліб, а потреба - хліб високої якості з різними добавками, красивої форми??новинка??);

· запити - це потреба, яка підтверджена купівельною здатністю (людина вибирає товар сукупність якостей якого забезпечує йому найбільше задоволення за дану ціну, з врахуванням своїх специфічних потреб і ресурсів);

· товар - все те, що може задовольнити потребу і пропонується на ринку. Усі товари, які здатні задовольняти потреби, називаються товарним асортиментом вибору. Товаром можна назвати все, що має можливість надати послугу, тобто задовольнити нужду.

· обмін - це акт одержання від кого-небудь бажаного об?єкта з пропозицією чого-небудь взамін. Він є однією з ключових категорій маркетингу;

· угода - це комерційний обмін цінностями між двома сторонами;

· ринок - це сукупність існуючих і потенційних покупців товару.

Отже, поняття??ринок?? приводить нас до кінцевого поняття циклу -??маркетингу??.

Маркетинг - це робота з ринком для здійснення обмінів, метою котрих є - задоволення людських нужд і потреб.

Предметом маркетингу є економіко-організаційні відносини між підприємствами, організаціями, установами в ринкових умовах.

Об’єктом вивчення маркетингу виступають підприємства, установи, сам ринок, ринкова інфраструктура. Ринкова інфраструктура охоплює всі організації, які обслуговують ринок (товарна, фондова біржа і ін.).

До суб’єктів маркетингу як системи зв’язків відносяться постачальники, посередники, спеціалісти по маркетингу (маркетологи), організації-споживачі, конкуренти.

Ієрархія потреб (за А. Маслоу)

У 1943 р. психолог Абрахам Маслоу висловив припущення, що людська поведінка визначається широким спектром потреб. Він розбив ці потреби на п'ять категорій і розташував їх у визначеній ієрархії. В основі цієї ієрархії лежали найбільш насущні потреби (їжа, вода, житло), а на вершині — більш високі індивідуальні запити (визнання, самовираження). За Маслоу людина — це «тварина, що постійно чогось хоче». Коли потреби найнижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися до задоволення потреб іншого і не обов'язково наступного рівня ієрархії.

Усе, що необхідно для підтримки життя, — їжа, одяг, житло — об'єднується в категорію фізіологічних потреб. Перш ніж людина зможе переслідувати якісь інші цілі, їй необхідно задовольнити ці основні потреби. В наш час^{[ Коли? ]} більшість людей, що працюють і одержують зарплату, цілком спроможні задовольнити свої фізіологічні потреби, тому запити вищих рівнів стають усе сильнішим мотиваційним чинником. Наприклад, коли людина має достатню кількість предметів першої необхідності, вона ринеться застрахуватися від можливих втрат. Така потреба в безпеці і подібні їй можуть бути задоволені завдяки достатньо високій заробітній платі, що дозволяла б робити заощадження, а також завдяки системам медичного ісоціального страхування і програмам пенсійного забезпечення і гарантій зайнятості.

Над потребою в безпеці розташовується бажання людей спілкуватися один з одним, кохати і бути коханими, відчувати почуття приналежності до колективу. Як показали дослідження Готорна, ці соціальні потреби можуть бути для робітників важливіші, ніж фінансові потреби. Люди також мають потребу у визнанні — їм необхідно відчуття цінності своєї особистості як невід'ємної частини єдиного цілого. Крім того, вони потребують поваги, заснованої на досягненнях у змаганні з іншими людьми. Всі ці потреби тісно пов'язані з поняттям статусу, що означає «вагу» або «важливість» людини в очах оточуючих. Можливість задоволення таких потреб може служити потужним мотивуючим чинником у роботі.

Маслоу визначив потребу в самовираженні як «бажання стати більшим, ніж ти є, стати усім, на що ти спроможний». Ця потреба — найвищого порядку, і задовольнити її складніше усього. Люди, що «добираються» до цього рівня, працюють не просто через гроші або щоб справити враження на інших, але тому, що усвідомлюють значимість своєї роботи і відчувають задоволення від самого її процесу.

Ієрархія Маслоу — дуже зручний засіб класифікації людських потреб, проте було б помилкою сприймати її як якусь жорстку схему. Зовсім не обов'язково, щоб потреби кожного рівня були цілком задоволені (а іноді це і неможливо), перед тим, як у людини з'являться більш «високі» спонукання. Насправді в кожний конкретний момент людиною рухає цілий комплекс потреб.

Маслоу, створюючи свою теорію мотивацій у 40-і рр. намагався пояснити, чому в різний час у людей виникають різні потреби. Він вважав, що потреби людини мають ієрархічну структуру з 5 рівнів.У кожний конкретний момент часу людина буде прагнути до задоволення тієї потреби, що для неї є важливішою або сильною.

· Фізіологічні потреби (потреби найнижчого рівня) є необхідними для виживання. Вони включають потребу в їжі, воді, захисті, відпочинку, сексуальні потреби.

· Потреби в безпеці включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку навколишнього світу і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задовольнятися в майбутньому (покупка страхового полісу або пошук надійної роботи з гарними видами на пенсію).

· Соціальні потреби (потреби в приналежності, дружбі, любові) включають почуття приналежності до чого-небудь або кого-небудь, підтримки.

· Потреби в повазі включають потреби в особистих досягненнях, компетентності, повазі з боку оточуючих, визнанні.

· Потреби в самовираженні, самореалізації — потреби в реалізації своїх потенційних можливостей і зростанні як особистості.

Спочатку споживачі прагнуть задовольнити потреби нижчого рівня, потім можуть думати про задоволення наступної за значимістю потреби. Основний недолік теорії Маслоу зводиться до того, що їй не вдалося врахувати індивідуальні відмінності людей. Виходячи з минулого досвіду, одна людина може бути найбільше зацікавлена у самовираженні, у той час як поведінка іншої буде в першу чергу визначатися потребою у визнанні, соціальними потребами.

Маслоу вважає, що психічні (фізіологічні) потреби середнього громадянина задовольняються на 85%, екзистенційні — на 70, соціальні — на 50, престижні — на 40, самовираження — на 10%. Статистика говорить, що тільки один-два відсотки людей прагне до вершини піраміди А. Маслоу.

Дата добавления: 2017-02-01