Інструментальне середовище BPwin 3 страница

До моделі завжди можна додати діаграму FEO. Найчастіше це робиться, для того щоб проілюструвати різні сценарії розвитку процесу, показати модель із інших точок зору, вирізати важливий шматок зі складної діаграми, не псуючи при цьому саму діаграму. До будь-якої діаграми моделі в BPwin, чи контекстна діаграма або одна з діаграм декомпозиції можна додавати довільне число FEO діаграм. FEO діаграми характерні тим, що вони не підлягають синтаксичній перевірці з боку BPwin, оскільки, як у нашому прикладі, вони можуть бути лише частиною синтаксично правильної діаграми.

Додавши до моделі FEO діаграму (рисунок 5.2), до неї завжди можна повернутися за допомогою вкладки діаграм у провіднику моделі.

Рис. 5.2 - Приклад FEO діаграми

2.2 Створення звіту по моделі.

1. Відкрийте модель, по якій ви збираєтеся створювати звіт.

2. Виберіть Model Report з меню Tools > Reports головного вікна. При цьому відкриється діалог звіту по моделі.

3. Встановіть у вікні, що відкрилося, опції відповідно до пунктів, які будуть включені у звіт. Порядок включення відображається поруч із прапорцем.

· Model Name - назва моделі.

· Definition - ціль бізнес-процесів моделі.

· Scope - предметна область моделі.

· View point - точка зору на модель.

· Time frame - тимчасові рамки моделі.

· Status - ступінь готовності моделі.

· Purpose - ціль створення моделі.

· Source - джерело, на підставі якого створюється модель.

· Author name - автор моделі.

· Creation date - дата створення.

· System last revision date - дата останнього перегляду в системі.

· User last revision date - дата останнього перегляду користувачем.

4. Виберіть форму подання звіту (Preview, Print, Report).

2.3 Створення звіту по діаграмі.

При створенні цього типу звіту необхідно звертати увагу на методологію діаграми, оскільки залежно від цього виробляється настроювання параметрів звіту:

· Для діаграм IDEFO параметри задаються в рамках Activity options і Link options. Параметри в інших рамках не мають змісту. Наприклад, група параметрів для сховищ даних (Data Store) не має змісту для IDEFO-Діаграм.

· Для діаграм IDEF3 параметри задаються в рамках Activity Options, Link Options, Junction Options і Referent Options.

· Для DFD-Діаграм - у рамках Activity Options, Link Options, Data Store Options і External Options.

Створення звіту складається з наступних дій:

1. Відкрийте діаграму, по якій хочете створити звіт.

2. Виберіть Diagram Report з меню Report, відкривши діалог створення звіту по діаграмі.

3. У вікні, що відкрилося, розташовуються списки властивостей об'єктів, згруповані в шість рамок:

4. Activity Options - властивості робіт.

5. Data Store Options - властивості сховищ даних.

6. External Options - властивості зовнішніх посилань.

7. Link Options - властивості зв'язків (стрілок).

8. Junction Options - властивості перехресть.

9. Referent Options - довідкова інформація.

10. Включення кнопки, розташованої поруч із властивістю, поміщає його у звіт.

11. Виберіть форму подання звіту (Preview, Print, Report).

2.3 Створення звіту про об'єкти діаграми.

Аналогічно попередньому звіту встановлювані опції повинні відповідати методології діаграми:

· Для IDEFO-Діаграм виберіть опцію Activities, що включає у звіт властивості робіт.

· Для IDEF 3-діаграм можна вибрати одну або кілька опцій: Activities - включає у звіт властивості робіт, Data Stores - включає у звіт властивості сховищ даних, External reference - включає у звіт властивості об'єктів зовнішніх посилань.

· Для діаграм DFD можна вибрати опцію Activities, що сформує звіт по властивостях робіт (інформаційним процесам).

Створення звіту виробляється по наступному алгоритмі:

1. Відкрийте діаграму, по якій хочете створити звіт.

2. Виберіть пункт Diagram Object Report з меню Tools > Report. За допомогою спадаючого списку Standard Reports можна вибрати назва стандартного звіту, настроювання якого були збережені раніше. У рамках Activity Options і Arrow Options задається відповідно перелік властивостей робіт і стрілок, що включаються у звіт. Формат звіту задається в рамці Report Format. Звіт можна створювати по всім декомпозованним діаграмам певної роботи, що задається в спадаючому списку Start From Activity. Глибина декомпозиції задається в поле Number of Levels. Способи впорядкування робіт і стрілок у звіті вказуються в рамках Activity Ordering і Arrow ordering.

3. Виберіть спосіб подання звіту (Preview, Print, Report).

2.4 Створення звіту по стрілках.

Створення звіту по стрілках виробляється по наступному алгоритмі:

1. Відкрийте діаграму, по якій хочете створити звіт.

2. Виберіть із меню Tolls > Report пункт Arrow Report. При цьому відкриється діалогове вікно звіту по стрілках.

Склад і функції цього вікна аналогічні іншим звітам. У рамках Arrow Report Dictionary (Основні властивості стрілок), Source/Dest (Початок і кінець стрілок), Arrow Bundle (Розгалуження й злиття стрілок) розташовані опції, кожна з яких відповідає одному із властивостей стрілок. Установка такої опції поміщає відповідну властивість стрілки у звіт.

Опція Diagram Arrow визначає склад звіту. Якщо встановити цю опцію, то у звіт будуть включені стрілки активної діаграми. Якщо скинути - то у звіт включаються всі стрілки на всіх діаграмах відкритої моделі.

При формуванні звіту можна скористатися збереженими раніше настроюваннями (див. стандартні звіти).

3. Виберіть спосіб подання звіту (Preview, Print, Report).

5 Порядок виконання роботи й варіанти заданини

Користуючись пакетом BPWin, побудувати діаграми дерева вузлів, діаграми тільки для показу й сформувати всі зазначені в лабораторній роботі звіти.

5.1 Зміст звіту

Звіт повинен містити мета, хід роботи й висновки. У ході роботи коротко описати основні етапи виконання лабораторної роботи.

6 Контрольні питання

1. Що являють собою діаграми дерева вузлів?

2. Які звіти можна формувати в пакеті BPWin?

3. Наведіть технологію формування звітів в пакеті BPWin.

Лабораторна робота № 6 Розробка формалізованої моделі дослідження системи методом аналізу ієрархій

11. Ціль роботи

Вивчити способи побудови кваліметричної моделі досліджуваного об'єкта у вигляді ієрархічної структури властивостей якості, одержати практичні навики використання методу аналізу ієрархій.

12. Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Метод аналізу ієрархій (МАІ) є систематичною процедурою для ієрархічного подання компонентів проблеми. Метод складається в декомпозиції проблеми на усе більше прості складові й подальшу обробку послідовності суджень особи, що приймає рішення (ОПР), по парних порівняннях.

Метод аналізу ієрархій включає наступні основні етапи:

· Декомпозицію проблеми

· Побудова ієрархічної структури моделі проблеми

· Експертне оцінювання переваг

· Побудова локальних пріоритетів

· Оцінка узгодженості суджень

· Синтез локальних пріоритетів

· Висновки й припущення для прийняття рішень

Міра ступеня впливу того або іншого об'єкта оцінюється по шкалі відносної важливості Сааті:

Ступінь переваги одного об'єкта перед іншим	Міра значимості переваги
Ні переваги
Слабка перевага
Сильна перевага
Дуже сильна перевага
Абсолютна перевага

Метод парних порівнянь. Якщо для порівняння обрані n(, ,...., ) об'єктів, то результати порівнянь заносяться у квадратну n-мірну матрицю виду:

			...		...
			...		...
			...		...
...	...	...	...	...	...	...
			...		...
...	...	...	...	...	...	...
			...		...

.

Елементом цієї матриці є міра переваги об'єкта в порівнянні з об'єктом. Для матриці парних порівнянь повинне виконуватися умова

У загальному випадку під узгодженістю мається на увазі те, що, при наявності основного масиву неопрацьованих даних, всі інші дані можуть бути логічно отримані з них. Якщо рівняються n об'єктів, то досить судження, у яких порівнювані об'єкти представлені, принаймні, один раз. Всі інші судження (у випадку погодженості суджень) можуть бути виведені з них. Розглянемо, для приклада матрицю парних порівнянь для трьох об'єктів (, , ). Шляхом виміру було отримано, що об'єкт в 3 рази перевершує об'єкт ( / =3) і в 6 разів об'єкт . При достатнє число порівнянь дорівнює . Заповнюємо матрицю й одержуємо:

Інші судження мають міру, отриману з наступних співвідношень.

Якщо в три рази перевершує , і в 6 разів перевершує , то й . Звідки одержуємо, що , або , а .

Заповнюючи елементи, що залишилися, матриці одержуємо наступний порядок переваг:

в 3 рази краще , що, у свою чергу, в 2 рази краще (отже, в 6 разів краще ).

Така узгодженість називається повної. Повна узгодженість включає як порядкову узгодженість, що називають ще властивістю транзитивності (якщо краще , а краще , те краще ), так і кардинальну узгодженість .

У нашім прикладі, якщо (перевага над ) буде цілим числом відмінним від "2" (наприклад, 3), те порушується кардинальна погодженість, а якщо прийме значення менше одиниці, то порушується порядкова й кардинальна погодженості.

Природно після експертних оцінок по методу парних порівнянь порушити питання про ступінь погодженості отриманих оцінок.

Як міра погодженості розглядають два показники:

5. індекс погодженості (ІП);

6. відношення погодженості (ВП).

як міра неузгодженості розглядають нормоване відхилення від n, називане індексом погодженості:

.

Для того щоб оцінити, чи є отримане узгодження прийнятним чи ні, його порівнюють із випадковим індексом (ІП).

Випадковим індексом називають індекс погодженості, розрахований для квадратної n- мірної позитивної оберненосиметричної матриці, елементи якої сгенеровані датчиком випадкових чисел, розподілених за рівномірним законом для інтервалу значень: 1/9, 1/8, 1/7, 1/6, 1/5, 1/4, 1/3, 1/2, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Для матриці з фіксованим значенням n індекс розраховується як середнє значення для вибірки N (наприклад, N=100). Нижче представлена табл. 9.4 для величин випадкового індексу для різних матриць порядку від 1 до 15.

Порядок матриці (n x n)
Випадковий індекс (ІП)			0.58	0.90	1.12	1.24	1.32	1.41	1.45	1.49	1.51	1.54	1.56	1.57	1.59

Одержавши індекс погодженості й вибравши випадковий індекс для заданого порядку матриці, розраховують відношення погодженості (ОП)

Якщо величина ОП менше (0.1(0.3), то ступінь погодженості варто вважати гарної.

Далі розраховується вектор пріоритетів порівнюваних об'єктів наступної образом:

			...		Головний власний вектор	Вектор пріоритетів
			...
			...
...	...	...	...	...	...	...
			...

Компонента головного власного вектора обчислюється як середнє геометричне значень у рядку матриці:

Компонента вектора пріоритетів обчислюється як нормоване значення головного власного вектора:

Наближені значення для оцінки відносини погодженості можна розрахувати по наступній формулі [64]:

де – сума елементів -го стовпця матриці;

Рj – вектор пріоритетів аналізованої матриці.

Для рішення проблеми звичайно спочатку будується ієрархічна модель наступного виду:

Рисунок 6.1

Потім для кожної властивості й фокуса складається матриця парних порівнянь, обчислюються вектора пріоритетів (вони в даному випадки називаються векторами локальних пріоритетів). Після чого обчислюється вектор глобальних пріоритетів. Для цього матрицю векторів локальних пріоритетів 2-го рівні множать на вектор локальних пріоритетів 1-го рівня,

Найбільш кращим буде той об'єкт, глобальний пріоритет якого буде найбільшим.

Для найбільш кращого об'єкта розрахувати міру якості по формулі

М = l₁k₁+l₂k₂+…+l_mk_m

де k_i=(К_іст/К_норм), якщо ДО - позитивна властивість

k_i=(1- К_іст /К_норм), якщо ДО - негативна властивість

l_i - коефіцієнти значимості (важливості) відповідних показників властивостей якості з погляду дослідника (вектор глобальних пріоритетів), які визначаються експертним шляхом по матриці парних порівнянь у шкалі Т.Сааті;

К_іст - істине значення відповідних показників властивостей якостей;

К_норм - нормативні значення відповідних показників властивостей якості.

7 Порядок виконання роботи й варіанти заданини

1. Побудувати ієрархічну модель рішення задачі вибору в умовах многокритеріальності, що містить у собі фокус, властивості й об'єкти (рис. 6.1)

2 Для кожної властивості й фокуса скласти матриці парних порівнянь.

13. Методом парних порівнянь по шкалі Сааті розрахувати вектора локальних і глобальних пріоритетів елементів ієрархічної структури. Результати розрахунку представити в табличному виді.

14. Порівнюючи отримані значення у векторі глобальних пріоритетів, зробити висновок про те, який з об'єктів є найбільш кращим.

15. Для найбільш кращого об'єкта розрахувати міру якості

3.1 Зміст звіту

Звіт повинен містити мета, хід роботи й висновки. У ході роботи коротко описати основні етапи виконання лабораторної роботи.

4. Контрольні запитання

1. Що представляе собою шкала Сааті?

2. Як знайти вектор локальних та глобальних приорітетів?

3. Як знайти відношення погодженості?

НАВЧАЛЬНО–МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

1. Лямець В.І., Тевяшев А.Д. Системний аналіз. Вступний курс. – 2-е вид. – Харків: ХНУРЕ, 2004. - 448 с. – Рос. Мов.

2. Люгер Дж. Ф. Искусственный интеллект: стратегии и методы решения сложных проблем, 4-е издание.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2003.- 864 с.

3 ww.analisys.com

4 www.reports.edu.pru

5. www.energizer_analyzm.com.au

6. Методичні вказівки до самостійних занять з дисципліни «Системний аналіз і проектування комп’ютерних інформаційних систем» для студентів всіх форм навчання спеціальності “Інтелектуальні системи прийняття рішень”/ Упоряд. Є.І. Кучеренко. - Харків: ХНУРЕ, 2007.- Електронна версія.

7. Пакет візуального моделювання в середовищі BPwin.

Дата добавления: 2017-02-01