КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Наука цивільного права та інші юридичні науки
Юридична наука — це система юридичних знань про предмет науки, отриманий за допомогою юридичного методу. Структурними елементами юридичної науки є окремі юридичні дисципліни — юридичні науки, кожна з яких вивчає певні аспекти права. Вирізняють такі групи юридичних дисциплін: юридичні науки теоретичного та історичного профілю (теорія держави і права, історія політичних і правових вчень, загальна історія держави та права, історія держави і права України тощо); галузеві юридичні науки (конституційне, адміністративне, цивільне, цивільно-процесуальне, кримінальне, кримінально-процесуальне, трудове, сімейне, підприємницьке, аграрне, екологічне, міжнародне право тощо); спеціальні юридичні науки (правова статистика, кримінологія, судова медицина, судова психіатрія тощо). Провідне місце посідають юридичні науки теоретичного та історичного профілю, які мають методологічний характер. Кожна галузева наука — це певна теорія, а історія політичних і правових вчень — це історія теорії держави і права. Предметом науки історії держави і права, а також науки теорії держави і права виступають не одна, а всі галузі права, тобто вся сукупність правових явищ суспільства. Наука цивільного права спирається на методологічні науки, використовуючи фундаментальні розробки у сфері теорії та історії держави і права. Розроблені теорією держави і права положення про предмет і метод правового регулювання, вчення про норму права та правовідносини, тлумачення нормативних актів є підґрунтям цивільного права і використовуються наукою цивільного права для відповідних досліджень. Дослідження у сфері історичного розвитку держави і права є корисними для узагальнення досвіду існування того чи іншого цивільно-правового інституту в його історичному розвитку та прогнозування подальшого існування.
Предмет дослідження цивілістики пов'язаний з іншими галузевими науками, причому такий взаємозв'язок є різним залежно від того, що являє собою певна галузь права. Між наукою цивільного права і науками конституційного, адміністративного та процесуального права розмежування є більш чіткими, ніж з науками трудового, сімейного, земельного права, які відмежувалися від цивільного права і стали самостійними галузями права. Наука цивільного права міцно пов'язана з усіма юридичними науками. Проте слід пам'ятати, що тенденція відновлення приватно - правових засад у суспільстві призвела до зміни всієї системи приватного права, а це, безумовно, вплинуло і на взаємодію та співвідношення з іншими науками. Досягненням сучасної юридичної науки можна вважати запровадження поділу всієї правової сфери на приватно - правову та публічно-правову. Наслідком є відмова від підпорядкування цивільного права та його науки конституційному (державному праву), яке посідало провідне місце серед інших галузей права. Сьогодні система права та юридичних наук заснована на взаємодії та рівності приватно - правових і публічно-правових засад, в основі яких лежить конституційний принцип визнання прав і свобод людини найвищою соціальною цінністю. Фундаментом приватно - правової сфери життя суспільства є економічні невід'ємні права особи: право власності, інші речові права, а також можливість укладати будь-які угоди щодо матеріальних благ на підставі принципу свободи договору, принципу рівності тощо; особисті немайнові права особи,— право на життя, честь, ділову репутацію, особисту недоторканність, авторство і т. ін. Все це входить до сфери правового регулювання цивільного права і предмета його науки. Тобто, спираючись на конституційні норми, цивілістика поглиблено вивчає приватно - правові відносини в їх історичному та порівняльному аспекті, прогнозує тенденції розвитку, аналізує проблемні питання. Слід сказати, що саме цивілістика визначає основні тенденції розвитку суспільних відносин за участю приватних осіб. Все це свідчить про підвищення соціальної значимості науки цивільного права та посилення її ролі серед інших юридичних наук.
У зв'язку з тим, що цивільне право складає основу правопорядку, заснованого на ринковій економіці, основні категорії цивільного права, сформульовані його наукою, використовуються у суміжних з цивільним правом галузях і їх доктринах. Наука земельного права, враховуючи комерціалізацію відносин публічно-правової сфери, після проголошення права приватної власності на землю, широко використовує категорії договорів про відчуження земельної ділянки, оренди, застави, ренти, довірчого управління тощо, тобто суто цивілістичних понять. Наука трудового права, незважаючи на спеціальну соціально-гарантійну спрямованість, використовує категорію договору саме в цивілістичному розумінні у зв'язку з розвитком інституту трудового договору як приватно - правової категорії. Якщо науки вищезгаданих галузей права, що перебувають на межі приватноправових і публічно-правових сфер, характеризуються певною залежністю від постулатів науки цивільного права, то науки тих галузей, що входять до системи приватного права — сімейне і міжнародне приватне право, проникнуті єдністю основних понять, зокрема правоздатності, дієздатності, правовідносин та їх видів, правочинів, права власності тощо, особистих немайнових прав та їх класифікації, сформованих цивілістичною наукою. Концептуальний підхід, визначений останнім часом у цивілістиці, полягає в тому, що загальні норми і принципи цивільного права можуть застосовуватися в субсидіарному порядку для регулювання будь-яких приватноправових відносин. Слід зазначити, що дискусійними питаннями науки цивільного права та інших юридичних наук, галузі яких містять регламентацію великої кількості приватних відносин, є розмежування відповідних галузей права, зокрема земельного, сімейного і цивільного права. Це є важливим, оскільки кожна наука повинна мати чітко визначений об'єкт дослідження, а це пов'язано із встановленням чіткого розмежування галузей права.
Ще однією проблемою науки цивільного права є взаємовідношення з господарським правом. Чи можна вважати господарське право окремою галуззю і наскільки доцільним виглядає такій підхід? Дискусія навколо цієї проблеми існує вже чимало років. Концепція, створена вченими-цивілістами — розробниками ЦК України, полягає в тому, що господарського права як галузі права існувати не може і Господарський кодекс не потрібний, тому що приватно - правове регулювання підприємницької діяльності здійснюється в межах цивільного права, а публічно-правове має різногалузевий характер, і норми, що належать до адміністративного, фінансового, земельного та податкового права, заслуговують окремої кодифікації. Проте можна говорити про відособлення господарського права як навчальної дисципліни і, можливо, науки господарського права. Взаємний вплив існує між наукою цивільного та цивільно-процесуального права. їх взаємопов'язаність є настільки суттєвою, що деякі дослідження у сфері однієї галузі не можуть відбуватися без відповідних вивчень в іншій. Це стосується дієздатності фізичних осіб, визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення громадянина померлим, цивільно-правової відповідальності тощо. Цивільне право охоплює економічне життя суспільства, тому слід також сказати про тісний взаємозв'язок науки цивільного права та економічних наук. На жаль, завдяки надмірній ідеологізації суспільства в цивільному праві і науці закріпилися політ економічні категорії. Сьогодні цивілістика вже поступово відмовляється від них. Вказана проблема стосується так званих «форм власності». Ця «форма власності» — суто економічна, а не юридична категорія. З юридичної точки зору існує одне право власності з різними суб'єктами — громадянами, юридичними особами, державою, територіальною громадою.
Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 2367; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |