Предмет соціології релігії.

Релігія є об'єктом дослідження багатьох наук, кожна з яких розглядає її під різним кутом зору. Серед таких наук, крім соціології, можна виділити філософію, історію, політологію, психологію, етнографію, культурологію.

Найперше релігія є об'єктом дослідження філософської системи знань як одна із первісних форм світогляду. Філософію цікавить особливе релігійне трактування буття, будови світу, природи і місця у ній людині. Досліджує філософія також зміст релігійного світогляду і процес генезису релігії.

Історію цікавить процес становлення та розвитку релігії, її історичні форми. Історична наука вивчає процес формування тої чи іншої релігії у контексті території її походження, розповсюдження конкретної релігійної системи та її вплив на політичні, економічні та соціально-культурні процеси.

Політологія вивчає релігію як вияв масової суспільної свідомості, що впливає на політичні процеси в державі, визначає відносини між суб'єктами і об'єктами політики. Політичні науки досліджують таким чином, функціонування різних релігійних інститутів (церква, релігійна община, секта) як суб'єктів політичної діяльності.

Психологічні науки вивчають вплив релігійних систем на психічні процеси, стани та явища як індивідуального так і масового характеру. Наприклад, психологія релігії досліджує вплив релігії на формування емоційного стану індивіда, вияву його волі, почуття нав'язливості та інших психічних станів.

Культурологія досліджує релігію як духовний феномен, як складову єдиної загальносвітової культури.

Зрозуміло, що соціологія як наука про соціальне досліджує релігію не як психічне, культурне чи духовне явище, а насамперед, як явище соціальне.

Отже можна констатувати, що об'єктом соціології релігії є дослідження релігії як соціального феномена, процесу виникнення, розвитку релігії, її місця у духовному житті суспільства.

Предметом даної галузі соціології є вивчення впливу релігії на соціальні процеси, взаємодії релігії і суспільства, духовного і соціального життя. Отож, вивчаючи ту чи іншу релігійну систему, соціологія релігії найменше переймається дослідженням її канонічного змісту, особливостями віросповідання, релігійного культу, релігійних традицій. Натомість вона вивчає релігію як організуюче начало, як форму суспільної свідомості і суспільної поведінки.

Таким чином, соціологія має справу з релігією як соціальним феноменом, тобто вона вивчає релігію, доступну для спостереження, опитування, інших емпіричних методів дослідження соціальної поведінки людини: як утворюються і функціонують релігійні інститути та групи, завдяки чому вони зберігаються чи перестають існувати, які відносини складаються між релігійними групами, чому між ними виникають конфлікти, що є основою ритуальних дій тощо. Для соціології релігійні вірування цікаві і важливі не самі по собі. На відміну від філософії, що вивчає питання істинності чи хибності релігійних постулатів, соціологію найперше цікавить те, як ці вірування поряд з релігійними організаціями впливають на поведінку людини.

Предметом соціології релігії може бути не тільки релігійна система в цілому, а окремі релігійні організації чи групи, адже вони є самостійним суб'єктом соціального життя і соціальної структури суспільства і неабияк впливають на свідомість і поведінку особистості.

Соціологія має також враховувати і те, що індивід може стати членом релігійної групи і не знаючи тих вірувань, яких вона дотримується. Релігійні інститути та організації можуть впливати на поведінку й поза віруваннями, навіть йти врозріз з ними, стимулюючи за тих чи інших обставин дії, що суперечать офіційному вченню, типовим прикладом чого може бути діяльність інквізиції у середні віки. Але це не означає що релігія є неусвідомленою дією. У її основі лежать певні соціальні регулятори — норми, цінності, вірування, сподівання і переваги, що надаються віруючими індивідами чи групами. Отже, важливим напрямком досліджень соціології релігії є вивчення мотивації релігійної поведінки людей.

Отже, релігія як предмет соціологічного аналізу являє собою сукупність певних структур і процесів, пов'язаних з функціонуванням її як соціального явища. Соціологія вивчає релігію як систему регуляторів соціальних зв'язків та відносин, зразків поведінки індивідів, що базуються на релігійній свідомості.

Соціологія релігії — галузь соціології, спеціальна соціологічна теорія, що вивчає релігію як соціальний феномен, процес її виникнення/розвитку, взаємозв'язок релігії з суспільством, соціальними інститутами і організаціями, вплив релігії на свідомість і поведінку індивідів.

Релігія займає особливе місце у культурній спадщині людства, її вплив на суспільство трактувався представниками різних наукових течій неоднозначно. В одних випадках вона вважалася ледве не панацеєю для всіх "земних (суспільних) хвороб", у інших розглядалася як "опіум для народу". Тому завдання сучасної соціології релігії є не тільки вивчення релігії як соціального інституту, а й дослідження його неупереджено. Це означає, що соціологічна наука прагне як найглибше дослідити сутність релігії як соціального феномена, і відкинувши догматизм, виявити реальні обриси впливу релігії на соціальні процеси, явища та соціальну структуру суспільства.

Як і кожна галузь соціологічних знань, соціологія релігії має власний категоріальний апарат. Серед основних категорій даної галузі соціології можна виділити такі як релігія, віра, релігійні відносини, релігійна свідомість, релігійна поведінка, релігійна діяльність, релігійні норми, релігійна психологія.

Питання для контролю нових знань:

1. Які науки вивчають релігію?

2. Яке місце займає релігія в культурній спадщині людства?

3. Яким є категоріальний апарат соціології релігії?

Домашнє завдання:

1. Історія розвитку релігії.

2. Релігія як соціальний інститут, її організаційні форми і функції.

3. Історичні типи релігійних вірувань та сучасні релігійні системи.

Дата добавления: 2013-12-13