Сучасних засобів поразки

Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні

При аварії на АЕС

Порядок розрахунків при оцінці радіаційної обстановки

Роблячи прогноз для ймовірної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:

- визначення зон радіаційного забруднення і нанесення їх на карту;

- визначення часу початку випадання радіаційних опадів на території об'єкта;

- визначення доз опромінення, які може витримати людина на зараженій території;

- визначення тривалості перебування на зараженій території;

- визначення можливих санітарних втрат при радіаційній аварії.

Вихідними даними для проведення такого прогнозу є: тип і потужність ядерного реактора; кількість аварійних реакторів – n; частка викинутих радіоактивних речовин РР – h (%); координати РНО; астрономічний час аварії – Т_ав; метеоумови; відстань від об'єкта до аварійного реактора – R_k (км); час початку роботи робітників та службовців об'єкта – Т_нач (годин); тривалість роботи – Т_раб (годин); коефіцієнт ослаблення дози опромінення – К_осл.

Оцінка радіаційної обстановки, як правило, проводиться з використанням карти, на яку наносяться зони забруднення або рівні радіації, а також дані про місцезнаходження або маршрути руху формувань ЦО.

Для оцінки радіаційної обстановки необхідно мати наступні вихідні дані:

- час ядерного вибуху, внаслідок якого відбулося радіоактивне зараження;

- рівні радіації в районі дії;

- коефіцієнти ослаблення захисних споруджень, будівель, техніки, транспорту;

- поставлені завдання і строки їхнього виконання (час початку роботи).

Оцінка радіаційної обстановки передбачає рішення наступних завдань:

- визначення можливих доз опромінення при діях у зонах забруднення;

- визначення можливих доз опромінення під час виходу із зон забруднення;

- визначення допустимого часу знаходження в зонах зараження при заданій дозі опромінення;

- визначення допустимого часу роботи в зоні зараження по заданій дозі опромінення.

- визначення допустимого часу початку виходу із зони зараження при заданій дозі опромінення;

- визначення кількості змін для виконання робіт у зонах забруднення;

- визначення можливих втрат під час дій у зонах зараження.

Завдання по оцінці радіаційної обстановки вирішують аналітично і графоаналітично, за допомогою таблиць або спеціальних лінійок (РЛ, ДЛ-1).

Для рішення цих завдань спочатку необхідно знати радіаційну обстановку, обумовлену методом прогнозування або розвідки.

Для прогнозування можливого радіоактивного зараження необхідно знати: час вибуху; потужність і вид вибуху; швидкість і напрямок середнього вітру.

На карті (схемі) у першу чергу позначається місце вибуху і проводиться лінія в напрямку середнього вітру. Потім визначаються розміри зон, які наносяться на карту. Оскільки прогноз дає погрішності, то обстановка додатково уточнюється за допомогою радіаційної розвідки.

Оцінка інженерної обстановки

Руйнування розділяються на кілька видів: повні, сильні, середні і слабкі. Кожного ступеня руйнування відповідають свої значення збитку, обсяг рятувальних і аварійних робіт, а також обсяги і строки проведення відбудовних робіт.

Повне руйнування - руйнування всіх елементів будинків включаючи підвальні приміщення. Збитки становлять більше 70% вартості основних виробничих фондів (більше 70% балансової вартості будівель, споруджень, комунікацій), подальше їхнє використання неможливо.

Сильне руйнування - руйнування частини стін і перекриттів верхніх поверхів, виникнення тріщин у стінах, деформація перекриттів нижніх поверхів, поразка значної частини людей, що перебувають у них. Збитки становлять від 30 до 70% вартості основних виробничих фонів можливість обмеженого використання потужностей, які збереглися. Відновлення можливо в порядку капітального ремонту.

Дата добавления: 2013-12-14