Екологічні ризики

Екологічні проблеми в активно відвідуваних рекреаційних районах можуть завдати збитку особистої безпеки, здоров'ю і економічним інтересам туристів. Інтенсивне забруднення атмосфери, води, грунти і підвищений рівень промислового і транспортного шуму несумісні з уявленнями про комфортний відпочинок. Забруднюючі речовини, що утворюються в результаті господарської діяльності, знижують рекреаційну цінність ландшафтів, а при високому рівні забруднення довкілля роблять неможливим її рекреаційне використання. Туристи не поїдуть в міста з брудними вулицями, недоглянутими будівлями, частими заторами на дорогах, високим рівнем злочинності і іншими соціально-побутовими проблемами.

(Слайд)

Тому захист природних і соціально-культурних ресурсів, що притягають туристів, має велике значення для успішного розвитку безпечного і комфортного туризму.

Наростаюча антропогенна дія на навколишню середовища найбільшою мірою відбивається на санітарно-гігієнічному стані міських і приміських територій. Це райони інтенсивного промислового і сільськогосподарського освоєння, річки і річкові басейни, залучені в інтенсивний господарський оборот. Якщо в таких районах рослинний покрів добре зберігся, туристи можуть скласти помилкове уявлення про повну экологической безпеку і можливість використання, наприклад, лісових ділянок, що примикають до жвавих автотрас, для збору грибів і ягід, природних ландшафтів - для відпочинку, а колодязів - для використання питної води. Проте в повітрі екосистем, що примикають до урбанізованих районів, підвищений зміст пилу, важких металів і токсичних газів, у водах колодязів - хлориду барії, в плодах рослин можуть знаходитися токсичні мікроелементи.

(Слайд)

У зв'язку з інтенсивним розвитком внутрішнього туризму важливим чинником його безпечного розвитку стає пропускний потенціал туристичних районів. Під пропускним потенціалом розуміється максимальне навантаження в людино-дні або людино-годинах, яку може витримати той або інший туристичний об'єкт без серйозного збитку для місцевих ресурсів, без негативної дії на враження від екскурсії або туру і без виникнення соціально-економічних проблем у місцевого населення.

Постійне спостереження за зміною природного або соціального середовища потрібне для швидкої мінімізації або ліквідації наслідків надмірної туристичної активності. Проте одного спостереження недостатньо. Необхідно приймати заходи, спрямовані на переконання громадськості у важливості захисту довкілля; аналогічну роботу повинні проводити серед професіоналів туристичного бізнесу. Не менш важливі зусилля, спрямовані на привитие туристам пошани до способу життя місцевого населення і його культури.

Міжпарламентська конференція з туризму в Гаазі (1989 р.) відмітила глибокий взаємозв'язок, існуючий між туризмом і довкіллям, і призвала визначити рівень пропускної спроможності місць, що відвідуються туристами, забезпечуючи його дотримання навіть у тому випадку, якщо це означатиме обмеження доступу до подібних місць в певні періоди або сезони.

Із-за інтенсивного забруднення атмосфери у великих промислових центрах жителі часто не можуть побачити зоряне небо. Поль Гоген сказав, що «якби зірки можна було побачити тільки з одного місця на планеті, до цього місця було б неймовірне туристичне паломництво». Якщо забруднення довкілля відбуватиметься такими ж темпами, як нині, можливо, турфірми недалекого майбутнього стануть пропонувати тури «до зоряного неба».

Посилення руху в захист довкілля у поєднанні з вищим освітнім рівнем туристів сприятиме збільшенню числа поїздок в менш цивілізовані місця.

Інтерес до місцевих пам'яток, проживання в традиційних житлах і прагнення дізнатися якомога більше про місцеве життя і культуру сприятимуть збереженню і привабливості непоновлюваних природних і культурних ресурсів.

Дата добавления: 2014-01-04