Проголошення незалежності України

У ході роботи Верховної Ради у її складі утворилася парламентська біль­шість ("група 239"), у якій поряд з прагматиками було чимало прямолінійних консерваторів та парламентська опозиція - Народна рада, до складу якої увійш­ло 125 осіб. Опозиція з перших днів роботи Верховної Ради, відігравала поміт­ну роль. Представники її (І.Юхновський, О.Ємець, Д.Павличко, Л.Танюк, В.Яворівський та ін.) очолили 7 з 23 постійних комісій українського парламен­ту. Саме з ініціативи Демократичного блоку 16 липня 1990 року було прийнято Декларацію про державний суверенітет України.

Треба підкреслити, що українських парламентерів на такі рішучі дії під­штовхнули приклади Литви, ВР якої у березні 1990 р. ухвалила акт "Про відно­влення незалежності Литовської держави", та Росії, ВР якої у червні 1990 р. прийняла Декларацію про державний суверенітет.

У Декларації державний суверенітет України визначався як верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади в республіці в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Від імені народу України могла виступати тільки ВР. Територія УРСР в існуючих кордонах проголошу­валася недоторканною.

Незабаром після прийняття Декларації ВР розглянула заяву голови ВР В.Івашко про відставку і задовольнила його прохання. Головою ВР було обрано Л.Кравчука.

Демократизація суспільного життя, наміри М.Горбачова реформувати Ра­дянський Союз (на 20серпня було намічено підписання нового союзного дого­вору) викликали опір консервативних сил владних структур, які 19-21 серпня 1991 р. здійснили спробу державного перевороту. Був утворений Державний комітет з надзвичайного стану на чолі з віце-президентом Г.Янаєвим. Своєю головною метою заколотники проголосили "врятування єдиної держави".

Із усіх політичних сил України лише керівництво КПУ (С.Гуренко) стало на бік заколотників. Вже 19 серпня ЦК КПУ розіслав на місця директиву про необхідність активної підтримки заколоту.

Наступ змовників наштовхнувся на опір мас. Провал перевороту обернувся поразкою сил реакції, які прагнули зберегти імперський характер СРСР і тота­літарний політичний режим у ньому.

У цих умовах ВР УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла історичний документ -"Акт проголошення незалежності України". Таким чином припинилося існу­вання УРСР і з'явилася незалежна держава - Україна.

1 грудня 1991 р. відбувся референдум і вибори Президента України. 90,3% громадян, які взяли участь у референдумі, підтвердили Акт проголошення не­залежності України.

Вибори Президента проходили на альтернативній основі - було шість пре­тендентів. Президентом України став кандидат держапарату, колишній ідеолог КПУ Л.М.Кравчук, за якого віддали свої голоси 61,6% виборців, що прийшли на виборчі дільниці.

Таким чином народилася нова, демократична Україна.

5. Розпад СРСР та утворення Співдружності незалежних Держав (СНД)

Після спроби реакційних сил здійснити 19-21 серпня державний переворот врятувати СРСР виявилося неможливим тому, що центральна влада втратила свій авторитет і республіки проголосили свою незалежність.

Дата добавления: 2014-01-04