КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Режим праці та відпочинку
Тема 8. Міра праці та її визначення Зміст учбового матеріалу: 1. Режим праці та відпочинку. 2. Класифікація витрат робочого часу. 3. Нормування праці: сутність, значення, об’єкти. 4. Система нормативів і норм праці. 5. Методи нормування трудових процесів.
Робочий час є загальною мірою кількості праці. Загальна тривалість робочого часу визначається, з одного боку, рівнем розвитку виробництва, з іншого – фізичними і психофізіологічними можливостями людини. Поліпшення використання робочого часу є одним з основних способів підвищення продуктивності праці. Воно залежить від співвідношення екстенсивного та інтенсивного факторів розвитку виробництва. Згідно з КЗпПУ нормальна тривалість робочого часу працівників не може пере-вищувати 40 годин за тиждень. Підприємства й організації, укладаючи колективний договір, можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу. При шкідливих умовах праці передбачається зменшення загальної норми робочого часу, вона не може перевищувати 36 годин на тиждень. Законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18-ти років – 36 годин на тиждень, а для осіб віком від 15 до 16-ти років (учнів віком від 14 до 15-ти років, які працюють в період канікул) – 24 годин на тиждень. Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств для жінок, які мають дітей віком до 14-ти років або дитину-інваліда. Для працівників здебільшого установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. За п’ятиденного робочого тижня тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з профспілковим комітетом підприємства з додержанням установленої законодавством тривалості робочого тижня. На тих підприємствах і в організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, установлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. За шестиденного робочого тижня тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин за тижневої норми 40 годин, 6 годин – за тижневої норми 36 годин і 4 години – за тижневої норми 24 години. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень установлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою Радою народних депутатів.
Важливим завданням у поліпшенні організації праці є встановлення найдоцільніших режимів праці та відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий та місячний режими праці та відпочинку. Вони формуються з урахуванням працездатності людини, яка змінюється протягом доби (рис. 1), що береться до уваги передусім у змінному та добовому режимах. Працездатність b c a b a c
Години роботи 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Рис. 1. Зміна працездатності протягом робочої зміни (a – час входження в роботу;b – період найбільш сталої працездатності; c – період втоми; 4–5 години роботи – обідня перерва) За допомогою даного рисунку можна зробити висновок, що працездатність працівника протягом робочої зміни змінюється. Перший час роботи є часом входження в роботу, який є не дуже продуктивним, оскільки працівник тільки приступає до трудового процесу. Період з першої до третьої години роботи – це період найбільш сталої працездатності, коли працівник найбільш продуктивно працює. Період з третьої до четвертої години роботи – період втоми, коли рівень працездатності працівника значно знижується. З четвертої до п’ятої години роботи у працівника настає обідня перерва, під час якої, працівник відновлює сили для продовження трудової діяльності. Після обідньої перерви, з шостої до восьмої години роботи показники працездатності працівника дещо збільшується, проте вони не є такими ж високими як в період з першої до третьої години роботи. З восьмої до дев’ятої години роботи працездатність істотно знижується. Отже, аналіз змін працездатності протягом робочої зміни дозволив переконатися, що найвищою працездатність працівника є в першій половині робочого дня.
Враховуючи зміни працездатності працівника протягом доби встановлюються найдоцільніші режими праці та відпочинку, а саме: · змінний режим праці та відпочинку визначає тривалість робочої зміни, час її початку і закінчення, тривалість обідньої перерви, тривалість і частоту регламентованих перерв на відпочинок; · добовий режим праці та відпочинку включає кількість змін (циклів) за добу, час відновлення працездатності між змінами; · тижневий режим праці та відпочинку передбачає різні графіки роботи, кількість вихідних днів за тиждень, роботу у вихідні чи святкові дні. Графіки роботи передбачають порядок чергування змін; · місячний режим праці та відпочинку визначає кількість робочих та неробочих днів у даному місяці, кількість працівників, які отримують відпустки, тривалість основних і додаткових відпусток. Таким чином, для зростання ефективності виробничого процесу слід правильно обрати той чи інший режим роботи. Загальними вимогами до режимів роботи є таке: · дотримання встановленої законом загальної тривалості робочого часу; · забезпечення рівномірного чергування часу роботи і перерв між змінами, для чого розраховується тривалість циклу обороту змін – періоду, за який всі працівники відпрацюють у всіх змінах, передбачених графіком; · забезпечення повного використання обладнання та робочого часу для підвищення продуктивності праці; · обмеження кількості змінних графіків на підприємстві, оскільки це ускладнює процес управління. Режим праці та відпочинку регулюється ст. 50–65 та 66–84 (глави 4 та 5) КЗпПУ.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1608; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |