Методологія педагогічного дослідження

Тема 2. ОСНОВИ НАУКОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

ПЛАН

2.1. Методологія педагогічного дослідження.

2.2. Принципи педагогічного дослідження.

2.3. Основні вимоги до проведення педагогічного дослідження.

2.4. Логіка педагогічного дослідження.

2.5. Методи наукового педагогічного дослідження.

Ключові слова та поняття: внутрішні педагогічні суперечності; вимоги до педагогічного дослідження; вихідна концепція дослідження; завдання дослідження; зовнішні педагогічні суперечності; логіка педагогічного дослідження; математичні та статистичні методи в педагогіці; мета дослідження; методологія педагогіки; методи емпіричного дослідження; методи наукового педагогічного дослідження; методика дослідження; наукова гіпотеза; об'кт дослідження; принципи педагогічного дослідження; розробка наукової концепції; теоретичні методи.

При засвоєнні даної теми студент повинен знати: що таке методологія та методологія педагогіки; внутрішні та зовнішні суперечності; принципи педагогічного дослідження; логіка та проблема педагогічного дослідження; об'єкт, предмет, мета, завдання, упрвадження в практику результатів дослідження, методи педагогічного дослідження; наукова гіпотеза та концепція.

При засвоєнні даної теми студент повинен уміти: пояснити сутність методології та методології педагогіки; зміст принципів педагогічного дослідження; формулювати внутрішні та зовнішні суперечності; визначати об'єкт, предмет, мету, завдання, вихідну та наукову концепцію; методи дослідження.

У будь-якому науковому дослідженні передусім здобувають факти, на підставі яких потім формулюють теоретичні положення. Найбільш важливими є вихідні теоретичні позиції дослідника, тому що від його світогляду, установок, цілей і завдань дослідження залежить спосіб, за допомогою якого він здобуватиме факти, тлумачитиме їх, робитиме висновки. Не менш важлива проблема сама організація і хід дослідження. Усіма цими питаннями займається галузь спеціальної науки — методологія (науковознавство).

Методологія - це вчення про структуру, логіку організації, принципи побудови, форми, засоби і способи наукового пізнання. Воно вивчає світоглядну концепцію сучасної науки, тобто основні теоретичні положення, що утвердилися в науці, які неодмінно треба знати і філософу, і педагогу, і психологу, і математику.

Під методологією педагогіки слід розуміти загальні принципові вихідні положення, які покладено в основу дослідження будь-якої педагогічної проблеми. У вітчизняній педагогічній науці методологічними вважають провідні ідеї та концепції, що вписуються в систему науково-матеріалістичного світогляду і відповідають об'єктивним тенденціям розвитку сучасної науки в цілому. Тому діалектико-матеріалістична філософія, що розробила єдиний погляд на світ, на всі явища природи, суспільства й особистості, який відбито у законах діалектики, становить фундамент методології вітчизняної педагогіки.

Діалектичний підхід до пізнання явищ педагогічної дійсності полягає у вивченні суперечностей у самій сутності предметів, без суперечностей немає розвитку. Розрізняють внутрішні і зовнішні суперечності.

Внутрішні педагогічні суперечності - це невідповідність між основними потребами особистості, що включені в освітньо-виховний процес і наявністю сил, засобів для їх задоволення, невідповідністю між її власними цілями, бажаннями і можливостями їх успішної реалізації і т.п.

Зовнішні суперечності відбивають невідповідність внутрішнього світу особистості, яка формується і розвивається, а також набуває своєї характеристики як сукупності всіх суспільних відносин, вимогам її реального життя.

Загальна діалектична схема пізнання будь-яких явищ, у тому числі педагогічних, така:

- дослідник зобов'язаний прагнути пізнати явище, що його цікавить, з
різних сторін;

- вивчити особливості його внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків;

- визначити на цій основі зовнішні суперечності, потім досліджувати
їхній перехід у внутрішні суперечності;

- виявити динаміку становлення, розвитку, форм їх прояву;

- розкрити сутність і структуру, рівні й етапи розвитку явища;

- визначити чинники й умови, що впливають на перебіг пізнання.

- виявити динаміку становлення, розвитку, форм їх прояву;

- розкрити сутність і структуру, рівні й етапи розвитку явища;

- визначити чинники й умови, що впливають на перебіг пізнання.
Діалектико-матеаріалістична теорія пізнання вирішила важливу проблему

співвідношення теорії і практики, емпіричного і теоретичного. З позиції теорії відображення людини пізнає світ за допомогою органів почуттів та її свідомості шляхом відображення явищ довкілля в корі головного мозку. Процес пізнання при цьому ніби розбивається на два етапи:

- це найчастіше саме одержання конкретних, окремих фактів, прикладів,
опис певних педагогічних ситуацій, конкретного досвіду роботи закладів
освіти, суб'єктів навчально-виховного процесу тощо (емпіричний рівень). У
цьому окремому, конкретному варто шукати загальне, абстрактне;

- відбувається сходження від конкретного до абстрактного, тобто погляд
на факти, явища з уже визначених теоретичних концепцій (теоретичний
рівень). На підставі первинних узагальнень будують абстракції вищого
порядку (моделі та концептуальні ідеї).

Підняття емпіричного на рівень теоретичного пізнання вимагає від дослідника накопичення великої кількості фактів і їх осмислення, оцінки і т. ін. за допомогою засобів логічного мислення.

Навчитися науково мислити - це обов'язкове і найскладніше завдання для будь-якого дослідника, оскільки для проведення наукового дослідження необхідні:

- оволодіння наявними науковими поняттями;

- точний опис фактів, явищ і ситуацій із застосуванням
загальноприйнятої термінології;

- здібність групувати факти, їх певні ознаки відповідно до
загальнонаукових правил;

- аналіз фактів і явищ, вичленування з них загального й одиничного,
істотного та другорядного;

- порівняння фактів і явищ, виявлення подібності та розходження,
випадкового і законоірного;

- точне визначення понять;

- побудова доказів і спростувань у науковій дискусії з опорою на дані
науки та різних досліджень;

- передбачення тенденцій розвитку, можливої зміни явищ;

- теоретичний висновок (створення наукової концепції, системи
поглядів, абстракцій на основі висновків інших досліджень).

Проблемне питання. Дотримання яких умов вимагає системний підхід у педагогічному дослідженні.

Системний підхіл у педагогічному дослідженні вимагає дотримання таких умов:

- всиновлення всіх складових елементів досліджуваного педагогічного
процесу си явища;

- вивчення зв 'язків, залежностей кожного елемента від усіх інших, і
на цій підставі виявлення основних елементів з провідними зв'язками і
відносинами;

- побудови моделі, що характеризуються трьома параметрами:
організованістю, цілісеістю і ієрархічністю;

- розкриття залежності встановленої системи від зовнішніх умов,
оскільки тільки в такому разі система буде функціонувати;

- опис конкретного елемента в нерозривному цілому з усією
системою, з описом його загальних і специфічних функцій усередині єдиного
цілого;

Дата добавления: 2014-01-04