Функції та схеми діяльності організаторів обслуговування та продавців турпродукту

Організація, або підприємець, які на засаді ліцензії здійснюють діяльність по формування, просування та реалізації турпродукту, відносяться до туроператорів. Організацію або підприємця, які на засадах ліцензії здійснюють діяльність по просуванню і реалізації туристичного продукту називають турагентом.

Такі визначення дозволяють чітко встановити спільність і відмінність функціональної сутності виробничо-обслуговуючої діяльності двох ключових суб'єктів туристич­ної діяльності. Ні туроператори, ні турагенти не надають власне турпослуг, а здійснюють лише функції посередників між безпосередніми виробниками турпослуг і споживачами. В свою чергу, їх діяльність - також є турпослугою. Відмінність полягає в тому, що туроператори, крім діяль­ності по просуванню і реалізації туристичного продукту, ще й формують такий продукт.

Формування турпродукту включає кропітку роботу з пошуку закордонних партнерів, вибору готелів, підбору екс­курсій, переговорів з авіакомпаніями, участь у виставках та ярмарках, точний розрахунок кількості місць в готелі та на авіарейсах, що бронюються, випуск каталогів, робота з по­шуку та відбору агентств тощо.

Турагентство — це фірма-посередник між туроператором і клієнтом. Однак, останнім часом крім посередницьких функцій вони часто виробляють власні послуги, додаючи їх до основної програми туроператора. Рекомендації ЄС «Поло­ження до закону, що регулює контрактні організації подоро­жей та посередницький контракт подорожі» конкретизують, що турагент — це роздрібне підприємство, а туроператор -гуртове. Тим не менш, слід враховувати, що на практиці до­сить важко чітко розмежувати чисто роздрібні і гуртові фірми. Гуртові фірми часто мають відділення або філіали для роздрібних операцій, а роздрібні фірми за будь-якої зручної нагоди готові взятися за невеликі гуртові операції.

Функціонально виробничо-обслуговуюча діяльність туроператорів передбачає:

^ формування (комплектацію) турів;

^ просування турів;

^ гуртову реалізацію турів;

^ забезпечення обслуговування туристів у межах програми туру;

^ контроль і оперативний супровід турів;

^ відповідальність за виконання робіт.

До основних функцій туроператорів відносять:

^ вивчення потреб потенційних туристів на тури й туристичні про­грами;

^ складання маршрутів і перспективних програм обслуговування ту­ристів;

^ взаємодія з постачальниками послуг;

^ розрахунок вартості туру та визначення ціни;

^ реалізація турів;

^ методичне забезпечення турів;

^ забезпечення туристів необхідним та спеціальним спорядженням,

сувенірною та рекламно-інформаційною продукцією;

^ підготовка, підбір і призначення спеціалістів на маршрути подо­рожей (екскурсоводи, інструктори, гіди-перекладачі тощо);

^ рекламно-інформаційна робота із просування туристичного проду­кту до споживачів;

^ контроль за якістю, надійністю та безпекою туристичного обслуго­вування.

За специфікою функціонування на ринку туристичних послуг вирізняють чотири основних тиди туроператощв:

1. Оператор масового ринку — найбільш відомий тип опера­торів. Сутність діяльності для даного типу полягає у фор­муванні, купівлі і продажу турпакетів у добре відомі туристичні центри і курорти, перевезення клієнтів до яких здійснюється приватними авіакомпаніми або чартерними рейсами. •

2. Туроператорн, які спеціалізуються на певному сегменті (напрямі) туристичного ринку, — найбільш поширений тип туроператорів, який може бути поділений на декілька категорій:

а) туроператорн, які пропонують пакети для певної ка­тегорії споживачів (наприклад, для молоді, вчених, бізнесменів, сімейних пар тощо);

б) туроператорн, які пропонують пакети на певні напрямки-дестинації (наприклад, в Англію, Францію, Угорщину, Швейцарію, Австрію і т.д.);

в) туроператорн, які пропонують пакет турпослуг в пев­них туристичних центрах (наприклад, Майорка, ку­рорт Коста Дель-Соль, Анталья тощо);

г) туроператорн, які пропонують турпродукт, пов'яза­ний з перевезеннями клієнтури на певному виді транспорту (наприклад, пароплави, потяги, літаки);

д) туроператорн, які пропонують специфічні тури (сафарі, рафтінг, дайвінг тощо).

3. Туроператорн внутрішнього ринку (dотесtіс), які прода­ють турпакети в межах країни проживання, тобто турпро­дукт реалізується на національному рівні.

4. Туроператори зовнішнього ринку (іпterпаtіопаl) створю­ють пакети і продають їх в різні країни. Найчастіше їх діяльність пов'язується з тими країнами, з яких приїздить більша кількість туристів. Як і з попереднім типом, тут вирізняють декілька категорій. Деякі організовують для за­рубіжних туристів різноманітні послуги і виступають в ролі менеджерів сервісного забезпечення турпродукту. Інші — спеціалізуються виключно на зустрічі і перевезенні (транс­фері) туристів у готелі, а також пропонують послуги ескор­ту. Окремі туроператорн пропонують різноманітний набір послуг, який включає переговори з партнерами, які мають автобуси і готелі, організацію освітніх турів, організацію харчування і розваг з метою мінімізації цін, що закріплені в контрактах. Ряд туроператорів спеціалізується на обслу­говуванні окремих етнічних груп тощо.

Підприємства-туроператори найчастіше організовують зв'язок зі споживачами через ту регентів. Останні на договірній основі отримують від туроператорів права на реалізацію сформованого турпродукту. Набір функцій турагента залежить від угоди з туроператором. В деяких випадках агентське підприємство може виконувати більшість функцій туроператора. Фактично, виконуючи роль посередників, турагенти — невеликі фірми.з незначним капіталом і обмеженим ринком, залежать від діяльності, крупних туроператорів транспортних компаній? Однак, вони відіграють важливу роль на ринку, оскільки саме через них продається, доводиться до кінцевого споживача переважна більшість турів - туропродукту, що формується туроператором. Серед підприємств в галузі туризму туроператорів не більше 5%, тур-агентів - 95%. Отже, активно діючий турагент - це вирішальний елемент агентської мережі туроператора.

З огляду на це, основними якостями туроператора вважаються:

§ комунікабельність персоналу;

§ надійність і чесність;

§ вміння використовувати різні ефективні методи про­дажу.

За формами організації турагентства можуть бути:

а) самостійними підприємствами, які співпрацюють з однією або декількома фірмами-туроператорами на основі взаємних угод;

б) частиною збутової сітки великої фірми туроператора;

в) турбюро — турагентства, які забезпечують переважно екскурсійне обслуговування і за попередніми фор­мами взаємодіють з туроперторами і турагентствами інших видів.

Процес взаємодій між туроператором і турагентом має вигляд:

♦ публічної сфери туроператора;

♦ укладання договору між туроператором і турагентом;

♦ розсилка туроператором пропозиції у вигляді прайс-листів та рекламних матеріалів;

♦ замовлення турагентства на бронювання туристичного підтвердження замовлення туроператором і виставлення рахунку;

♦ оплата рахунку турагентом і передача туроператору документів туриста (в разі оформлення в'їзних віз до країни подорожі).

Слід відзначити, що робота в якості турагента без ор­ганізації власних турів доцільна лише на початковому етапі діяльності турфірми. В процесі розширення напрямків робо­ти турфірмам стає більш економічно вигідно поєднувати агентську та операторську діяльність.

Згідно з окремими даними в Україні зареєстровано вже понад 5 тисяч турфірм. З них, майже всі декларують, що формують туристичний продукт. Однак, лише одиниці з них займаються операторською діяльністю в класичному ро­зумінні цього слова. Більшість фірм на практиці виконує роль гуртовиків, які купують у зарубіжних операторів тури­стичний продукт і додають частку послуг, насамперед транс­портну складову.

В процесі формування і реалізації турпродукту, коли задіяно багато суб'єктів підприємницької діяльності, викори­стовуються різні схеми організації діяльності туристичної фірми:

Виробнича - полягає в тому, що турфірма купує у різних організацій права (гарантії) на отримання різних по­слуг (послуги в місцях перебування, транспортні послуги то­що) і, виходячи з вартості придбаних гарантій, формує вартість власного продукту (туру) та продає його або безпо­середньо туристам, або заключає договори-комісії та агентські угоди на реалізацію турів.

Торговельна — визначається тим, що турфірма купує готовий турпродукт (тур, путівку) у іншої турфірми і пере­продає її. В такому випадку заключається договір купівлі-продажу.

Посередницька — даний варіант відрізняється від двох попередніх тим, що не передбачає придбання турфірмою у власність ані прав на отримання послуг, ані путівок чи турів. Предметом такої діяльності є надання іншій турфірмі послуг по реалізації її путівок (турів) туристам за певну винагороду відповідно до договору. Така діяльність оформлюється агентськими угодами та договорами-комісії.

Схема інформаційних послуг реалізується без укладання договору комісії. Турфірма може надавати туристам інфор­мацію про ціни, якість обслуговування, екскурсійну та розва­жальну програму того чи іншого туроператора без фактичного перерахування грошей туриста туроператору. Турист сплачує турфірмі вартість інформаційних послуг і подорожує за обра­ним маршрутом, а послуги туроператора оплачує на місці.

Консалтинг в сфері імміграції. Ця діяльність по­лягає в наданні послуг по оформленню документів на виїзд за кордон на постійне місце проживання, а також представ­лення інтересів клієнта в посольстві іноземної держави, моніторинг його справи і, так званий, адаптаційний сервіс. Відносини української та іноземної сторони можуть бути оформлені в таких варіантах: українська сторона працює як офіційне представництво іноземної фірми; спільне підпри­ємство української та іноземної фірми; укладається договір між українською та іноземною фірмою або приватним адвока­том на представлення інтересів останніх на території України; в крайньому випадку може бути довіреність від Іноземної фірми або адвоката на представлення їх інтересів на території України місцевою фірмою або фізичною особою.

Дата добавления: 2014-01-04