Основні етапи розвитку соціологічного знання про економічну сферу

Роль соціології у дослідженні економічних процесів у сучасній Україні

Соціологія праці й управління, п поняття і категорії

Основні етапи розвитку соціологічного знання про економічну сферу

Соціологія праці й управління

ТЕМА 13

Сфери життєдіяльності соціальних суб'єктів

РОЗДІЛ ІІІ

ДЛЯ НОТАТОК

ДЛЯ НОТАТОК

ДЛЯ НОТАТОК

Виникнення наук про економічну сферу

Соціальний контекст теорії А.Сміта

Сфера економічного життя разом зі сферами культури й політики є однією з найважливіших для розвитку суспільства. Водночас зазна­чимо, що чимало наук про економіку та економічну сферу з'являється пізніше від інших галузей соціогуманітарного знання, що пов'язано з виокремленням економіки як особливої підсистеми суспільства. Час виникнення спеціального підрозділу наук про економіку — це ранній період становлення капіталістичних економічних відносин, який запо­чаткувала промислова революція кінця XVIII ст. Саме тоді з'являється економічна діяльність поза сім'єю та місцем проживання (фабрика й мануфактура на відміну від селянського господарства). Економіка стає автономною за суттю свого існування у державі, тобто'відокремленою від політики, а робітник — незалежним в економічній діяльності від соціального порядку. Він змушений покладатися лише на свій власний вибір — на відміну від соціальної залежності селян від поміщиків та феодалів і суворої регламентації їхньої економічної діяльності у вигляді панщини, відробітків тощо.

Першою комплексною теорією, яка пояснювала суть і структуру економіки та її взаємодію з іншими сферами суспільного життя, була теорія економічного лібералізму англійського вченого А.Сміта (1723— 1790), в якій він дав всебічний аналіз капіталізму як економічної підсистеми суспільства. На його думку, основним джерелом суспільного багатства є індивідуальне прагнення до добробуту, а також властиве кож­ному індивіду бажання досягти якомога вищого становища в суспільстві. Головною умовою процвітання держави А.Сміт вважав:

• панування приватної власності;

• невтручання держави в економіку;

• брак перешкод для розвитку особистої ініціативи.

Він поділяв сусцільство на три класи — найманих робітників, капі­талістів і великих землевласників — і зазначав, що інтереси робітників протилежні інтересам заможних класів, однак вважав такий стан речей неминучим і природним.

Теорія А.Сміта великою мірою зорієнтована на розроблення суто економічних проблем (вартості, багатства, капіталу, заробітної плати, ренти), але містить і опис загальносоцгальних підвалин економічної діяльності. Для нього економіка є самодостатньою. Вона не потребує зовнішнього впливу і втручань з боку політики й держави. Водночас економіка не існує поза суспільством: так, урівноважений стан економіки

Дата добавления: 2014-01-04