Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Передумови становлення філософії Нового часу




Революція в науці і філософії XVII ст. Проблема методу пізнання.

ТЕМА: Філософія Нового часу та доби Просвітництва.

План:

1. Революція в науці і філософії XVII ст. Проблема методу пізнання.

2. Концепції класичного емпіризму(Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк).

3. Концепції класичного раціоналізму(Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц).

4. Філософські ідеї доби Просвітництва.

Основні поняття і категорії: картина світу, науковий метод, раціоцентризм, раціоналізм, емпіризм, сенсуалізм, суб’єкт, об’єкт, субстанція, індукція, дедукція, природний стан, громадянський стан, суспільний договір, суспільне середовище, суспільний прогрес, монади, матерія.

Література:

1. Гайденко П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой.– М.: Университетская книга, 2000.

2. Гусєв В. Західна філософія Нового часу XVII – XVIII ст. – К.: Либідь, 2000.

3. Нарский И. Западноевропейская философия XVII века. – М.: Мысль, 1974.

4. Нарский И. Западноевропейская философия XVIII века, – М.: Мысль, 1973.'

5. Орурцов А. Философия науки эпохи просвещения. – М.: ИФ РАН, 1993.

6. Соколов В. Европейская философия XV – XVII в. – М.: Высшая школа, 2003.

7. Філософія: підручник / С.П. Щерба, О.А. Заглада. – 7-е вид. – Житомир: «Полісся», 2011.

 

Новий час – період історії з 1640 (1492) до 1914 року. Однак хронологічний чинник не є основним щодо виокремлення цього періоду. Виділення цього періоду у філософії базується на своєрідності філософської проблематики та засобах її вирішення. Варто вести мову про зародження принципової зміни парадигми філософування.

 

Філософія Нового часу формується на основі таких передумов:

· починається у Західній Європі перша промислова революція, відбувається перехід від ремісництва до машинного виробництва, що вимагає розвитку прикладної науки;

· перемагає буржуазна революція у Нідерландах і Англії, як обґрунтування якої виникають теорії лібералізму та розкривається теорія суспільного договору;

· релігійна революція – релігія не спричиняє тиску на світську працю і життєвий шлях людини, вона дає людині внутрішню свободу і можливість вирішувати свої завдання. Релігійний дух Реформації зустрічається тут з духом епохи Відродження. Постає епоха Нової філософії. Від початку її формування до її кінця пройшло близько двох століть, на протязі яких ареною її розвитку були головним чином Англія, Франція, Нідерланди, країни найбільш пройняти Реформацією;

· розпочинається наукова революція, відживають алхімія і астрологія, провідною наукою стає механіка. У створенні науки видатне місце належить чотирьом великим особистостям: Миколі Копернику, Йогану Кеплеру, Галілео Галілею й Ісаку Ньютону. Наука постає як соціальний інститут: 1660 року у Лондоні створено Лондонське товариство природознавців, у статуті якого йшлося про не втручання ні в політику, ні в релігійні справи; 1666 року створено Паризьку Академію наук.

 

Емпірична філософія, заснована англійцем Ф. Беконом (1561-1626) і розроблена у проміжок часу з 1605 до 1623 року, розвивається у Англії завдяки Томасу Гоббсу і Джону Локку, засновнику сенсуалізму новоєвропейського зразка. Засновником раціоналізму є Рене Декарт. Головні представники його Декарт, Бенедикт Спіноза, Готфрід Лейбніц. Фундаментальний розвиток нової метафізики від Декарта до Лейбніца охоплює період з 1637 до 1714 років.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 3473; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.