КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Визначення ярмарку
Торгівля на ярмарках та базарах Ярмарки і базари належать до активних позамагазинних форм продажу товарів. Ярмарки (від німецького "Іаhrmarkt" - буквально - щорічний торг) - це періодичні торги, які проводяться в певному місці, в установлені строки і приурочені до певних дат, чи традицій. Прообрази сучасних ярмарків відомі з ІІ-І століття до н.е. У традиційні місця торгівлі, які розміщалися на великих торговельних шляхах, в крупних містах, в певний час з'їжджалися селяни і ремісники для продажу сільськогосподарської продукції та виготовлених ними товарів. У процесі розвитку ярмарки пройшли декілька етапів: - торжища сільгосппродуктів і продукції ремісників; - ярмарки зразків, після огляду яких укладалися оптові контракти; - перетворення ярмарків зразків в ярмарки ідей, де поряд з товарами реалізуються найновіші технології, "ноу-хау", демонструються останні досягнення науково-технічного прогресу, що спочатку було характерно для виставок. Сьогодні терміни "виставка" і "ярмарок" придбали настільки близьке смислове значення, що часто використовуються як слова-синоніми. Згідно з визначенням союзу міжнародних ярмарків ярмарок — це міжнародна виставка зразків, яка згідно зі звичаями тієї країни, на території якої вона проводиться, являє собою крупний ринок товарів, діє в установлені строки протягом обмеженого періоду часу, в одному й тому ж місці і на якій експонентами дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод в національному та міжнародному масштабах. Розрізняють оптові та роздрібні ярмарки. Оптові ярмарки являють собою короткострокову реалізацію товарів, яка періодично повторюється, з наступною їх купівлею-продажем на основі огляду і підбору зразків товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення. Основною метою таких ярмаркових торгів є оптовий продаж товарів, укладання прямих договорів чи контрактів між оптовими продавцями і покупцями.
Роздрібні ярмарки - це великі роздрібні торги, що періодично, в установлені строки проводяться для продажу товарів народного споживання покупцям і приурочені до певних дат чи традицій. Роздрібні ярмарки проводяться на колгоспних чи речових ринках, в центрах житлових масивів, центральних садибах селянських колективних господарств, в місцях скупчення торговельних підприємств тощо. Для участі в таких ярмарках запрошуються підприємства оптової і роздрібної торгівлі, виробники товарів (промислові та сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, громадяни), а також культурно-освітні заклади для організації концертів, змагань, виставок тощо. На Україні роздрібні ярмарки поширилися з XVI століття. Найдавніші з них - Хрещенський у Харкові, Іллінський у Полтаві. Воздвиженський у Кролівці. Серед існуючих, роздрібних ярмарків - Сорочинський, який мас давню історію, а відновився у 1966 році. На відміну від ярмарків базари – це періодичні роздрібні торги, в яких беруть участь підприємства торгівлі і товаровиробники. Воші проводяться, як правило, у вихідні дні та, в дні перед загальновизнаними святами. Ярмарки і базари бувають сезонними (весняні, осінні), традиційними (малий та великий Сорочинський ярмарок), цільовими (Новорічні, Різдвяні), тематичними (продаж сільськогосподарської продукції, книг, шкільних товарів). До участі в ярмарках і базарах широко залучаються підприємства і організації споживчої кооперації, промислові та сільськогосподарські підприємства, підприємці, фермери.
Порядок організації та проведення загальнодержавного ярмарку регламентується положенням. Так, проведення Сорочинського ярмарку здійснюється на основі положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Згідно з положенням Сорочинський ярмарок - це захід, під час якого учасники ярмарку - юридичні та фізичні особи демонструють свої товари, послуги, технології з метою реалізації їх безпосередньо на ярмарку оптовому чи роздрібному покупцеві та укладають з ним відповідні договори. Виставка та продаж товарів проводяться в окремих павільйонах або па окремо визначених місцях, стендах. Основною метою ярмарку є: - пропагування здобутків вітчизняних виробників; - сприяння розширенню господарських зв'язків та розвитку підприємництва; - створення умов для залучення інвестицій в Україну; - сприяння розвитку української культури і мистецтва; - формування національної самосвідомості у громадян України. Організатором ярмарку є координаційний комітет (секретаріат), який несе відповідальність за підготовку та проведення ярмарку, визначає на конкурсних засадах юридичну особу - генерального розпорядника, погоджує визначені генеральним розпорядником умови участі у ярмарку, приймає заявки па участь у ярмарку, затверджує план його проведення та кошторис витрат, забезпечує разом з генеральним розпорядником підготовку та проведення культурно-масових, видовищних заходів, участь у роботі ярмарку творчих спілок. Генеральний розпорядник забезпечує виконання заходів з підготовки та проведення ярмарку; розподіляє кошти, виділені на його підготовку та проведення; визначає дату закінчення та щоденний режим роботи, а також, за погодженням з організатором ярмарку - умови участі в ньому; укладає договори з учасниками ярмарку, які визначають умови їх участі в ярмарку; веде реєстрацію учасників та в місячний термін після його закінчення інформує організатора ярмарку про результати проведення; своєчасно розглядає подані заявки на участь у ярмарку; реєструє представників учасників; акредитує засоби масової інформації; укладає договори з телерадіокомпаніями на право трансляції заходів, що проводяться на ярмарку тощо. На генерального розпорядника покладена відповідальність за падання учасникам ярмарку та відвідувачам послуг:
- постачання електроенергії, води, телефонного зв'язку; - утримання території ярмарку у належному санітарно-гігієнічному стані; - забезпечення пожежної безпеки на території ярмарку; - громадського харчування; - інформування учасників та відвідувачів ярмарку з питань його роботи; - обміну валюти. Учасниками ярмарку вважаються юридичні та фізичні особи, включені до реєстру учасників ярмарку генеральним розпорядником відповідно до замовлень, поданих організатору ярмарку центральними органами виконавчої влади, обласними, міськими держадміністраціями, що уклали відповідний договір з генеральним розпорядником і сплатили організаційний внесок. Учасник ярмарку зобов'язаний визначити форму участі (виставка, виставка-продаж тощо), сплатити збір за участь у ярмарку в передбачених розмірах, забезпечити своєчасну доставку і розміщення стендів, експозицій, продукції та товарів і реєстрацію своїх представників, дотримуватися чинного законодавства, а також умов, визначених договором. З 19 по 22 серпня 1999 року в с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області було проведено традиційний Великий Сорочинський ярмарок. На ньому мали свої павільйони 20 областей України, республіка Молдова, Російська Федерація. Участь в ярмарку брали представницькі делегації з Білорусі, Естонії, Литви, Німеччини, Польщі, США, Китаю, В'єтнаму та інші. Полтавську область представляли 316 підприємств різних галузей: важкої і легкої промисловості, переробної і харчової, підприємств агропромислового комплексу. Від інших областей України була представлена продукція 151 підприємства різних галузей і форм власності. Для обслуговування гостей та учасників ярмарку було задіяно 48 підприємств торгівлі та громадського харчування з Полтавської області та 31 підприємство з сусідніх областей України. Всього на ярмарку було розгорнуто близько 200 пунктів продажу товарів. У "містечку цільної торгівлі" торгували більше 400 приватних підприємців.
Ярмарок відвідало понад 1 млн. чоловік.. Загальний обсяг роздрібного товарообороту становив 14,5 млн.грн. За період роботи ярмарку було укладено 542 угоди та погоджено 217 протоколів - намірів на постачання товарів народного споживання. В програмах культурно мистецьких заходів взяли участь 142 самодіяльних та професіональних колективи, 184 виконавці, в т.ч. вокальні та хореографічні ансамблі, фольклорні музичні колективи, зірки сучасної української естради.
1.2.3. Посилкова торгівля До позамагазинних форм продажу товарів відноситься продаж товарів поштою - посилкова торгівля. Це форма дистанційної роздрібної торгівлі непродовольчими товарами за каталогами, проспектами, спеціальними переліками, оголошеннями, іншою рекламною інформацією, за якими покупець здійснює попередній вибір та замовлення товарів і отримує їх на підприємствах поштового зв'язку. Реалізують товари поштою суб'єкти господарювання - підприємства (установи організації, фірми) та громадяни-підприємці різних форм власності. Для придбання товарів поштою покупець (замовник) відправляє заяву-замовлення на адресу суб'єкта господарювання. Відносини між учасниками процесу кунівлі-продажу товарів поштою регулюються відповідними правилами. Поштовими посилками реалізуються лише непродовольчі товари належної якості. Перелік цих товарів визначається суб'єктом господарювання самостійно, крім товарів, продаж яких заборонений законодавством, та тих, що заборонені до пересилання у поштових відправленнях. Для здійснення посилкової торгівлі між суб'єктом господарювання і підприємством поштового зв'язку укладається договір, в якому визначаються всі необхідні умови продажу і доставки товарів та реквізити сторін. Посилкова торгівля здійснюється всіма відділеннями поштового зв'язку, які мають каталоги з переліками товарів та реквізити фірм. Для придбання товарів покупець заповняє заяву-замовлення на бланку установленої форми у двох примірниках, один з яких залишається у покупця, інший - надсилається па адресу посилкової фірми простим чи рекомендованим листом, факсом тощо. Не приймаються до виконання замовлення від підприємств, установ, організацій, а також колективні замовлення від громадян. Строк виконання замовлення визначається фірмою самостійно, але він не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня одержання замовлення. У поштове відправлення укладається касовий чек, перший примірник товарного чека, рахунок-фактура або опис вкладення. Розрахунки за продаж товарів поштою можуть здійснюватися у вигляді попередньої оплати - грошовими поштовими переказами, чи післяплатою - готівкою в момент одержання замовлення у відділенні поштового зв'язку. До суми оплати входять вартість товару та вартість його пересилання. Під час видавання покупцеві поштового відправлення працівник відділення поштового зв'язку повинен розкрити його і звірити вміст з рахунком-фактурою чи описом. У разі виявлення розходження, пошкодження, нестачі, недоліків чи фальсифікації товару покупець за своїм вибором має право вимагати від фірми: - безплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на ї> виправлення покупцем; - заміни на аналогічні товари належної якості; - відповідного зменшення їх купівельної ціни; - заміни па аналогічний товар іншої моделі з відповідними перерахунками купівельної ціни; - розірвання договору та відшкодування збитків. Якщо товар відповідає замовленню, то претензії від покупця не приймаються. Разом з тим, покупець має право протягом 14 днів обміняти товар належної якості на аналогічний, якщо він не підійшов за формою фасоном, розміром, кольором тощо. Для цього на адресу посилкового підприємства направляється відповідна заява, до якої додаються пломби, ярлики. Обмін здійснюється за рахунок покупця. Найбільш відомими і популярними в Україні зарубіжними посилковими фірмами, які здійснюють торгівлю за каталогами, є ОТТО Schwab. Маючи розгалужену мережу пунктів для прийому замовлень за каталогами, вони здійснюють посилкову торгівлю широким асортиментом товарів - від галантереї і парфумів до складної побутової техніки і товарів нечастого і періодичного попиту. Поряд з ними функціонують фірми, які пропонують за каталогами товари більш високої якості. Це каталоги фірм Peter Justesen, Neckermann., JC Penney і деякі інші. Суть методу стандартного постачання полягає в тому що всі товари поділяють на групи залежно від товарообороту, інтенсивності і варіації попиту, рівня і мобільності замовлень. У кожну групу об'єднують різновидності товарів, що мало відрізняються за частотою попиту, рівнем реалізації та іншими ознаками. Для кожної групи встановлюється єдиний інтервал завезення. Таким чином, завдання зводиться до розробки планів завезення товарів па місяці, (квартал) для конкретних торговельних підприємств з вказанням кількості завезень кожного товару і обсягу постачання на кожну конкретну дату (з врахуванням коливань попиту). Ці плани погоджуються з роздрібним торговельними підприємствами. Напередодні дня завезення покупцю необхідно тільки підтвердити потребу в товарі, який вже підготовлено постачальником до відправлення, або внести певні корективи в замовлення через різку зміну попиту на цей товар.
Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1327; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |