КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Як харизматична влада
План 1. Категорія політичної влади, її джерела і риси. 2. Структура і функції політичної влади. 3. Сучасні концепції політичної влади. 4. Легітимність політичної влади.
Політична влада – це одна з найважливіших і найстаріших проблем політичного знання. Політична влада – це така форма організації суспільних відносин, що за певних умов дозволяють одному соціальному елементу впливати на поведінку іншого. Макс Вебер вважав, що політична влада – це можливість для того або іншого соціального діяча проводити свою волю в суспільстві, незважаючи на чинений опір. Джерелами влади є: 1. страх; 2. конформізм; 3. довіра; 4. капітал. Універсальні риси влади: 1. моноцентричність; 2. ієрархічність; 3. асиметричність 4. публічність; 5. конфліктність і ряд інших. Влада існує і функціонує не тільки в різних сферах суспільства, але й на трьох рівнях його соціальної структури: · суспільному; · публічному; · особистому. Всі ці рівні можуть залежно від типу суспільства, державної формації і т.ін. поділятися на дві форми: 1. легальні, офіційні, формалізовані структури та 2. нелегалізовані, неформальні, неофіційні. Ця форма може бути й тіньовою, підпільною, приймати мафіозний, протиправний характер. Структуру політичної влади становлять: · об'єкт (особистість, колектив, народ в цілому, державний орган); · суб'єкт (особистість, колектив, народ у цілому, державний орган); · рівні влади; · форми влади; · функції влади; · ресурси влади. Функції політичної влади: 1. формування політичної системи суспільства; 2. організація його політичного життя, політичних відносин; 3. управління справами суспільства і держави на різних рівнях;
4. керівництво органами влади та політичними і неполітичними процесами; 5. контроль політичних і інших відносин; 6. створення певного характерного для суспільства типу правління, політичного режиму і державної структури. Сучасні концепції влади. Концепції політичної влади умовно поділяють на дві групи: атрибутивно-субстанціональні; реляційні. Атрибутивно-субстанціональні підходи до осмислення влади в свою чергу поділяються на: а) потенційно - вольові; б) інструментально - силові; в) структурно - функціональні. За Т. Парсоном, влада насамперед - це особлива інтегративна властивість соціальної системи, що має на меті збереження і підтримку її цілісності, координацію загальних колективних цілей з інтересами окремих елементів на основі консенсусу громадян і легітимності лідерства. Реляційні трактують владу за допомогою категорій соціальних відносин і включають біхевіористські, інтеракціоністські, комунікативні і постструктуралістські концепції. Легітимність політичної влади. Це твердження правомірності даного соціального інституту, справедливості вимог і цілей, які він висуває. Легітимність пов'язана з наявністю у влади авторитету, віри переважної більшості населення в те, що існуючий порядок є кращим, з консенсусом в галузі базових політичних цінностей. Легітимація як процес, як процедура здійснюється різноманітними способами. Один з них - легалізація, тобто законодавче оформлення виниклого соціального інституту і способу влади, який реалізується в його рамках. Зокрема, за М.Вебером, влада є легітимною: 1. завдяки традиції; 2. як раціонально-правова влада; Об'єктами легітимності виступають: політичні еліти, адміністративний персонал, а також норми і структури режиму. Джерелами легітимності є: · базові політичні принципи; · прихильність структурі і нормам режиму; · відданість конкретним авторитетам.
Квота влади – це кількісна характеристика владних органів. Якщо влада концентрується в одному органі або лідері, то соціальний конфлікт спричиняє зміну квоти, її перерозподіл. Соціальний конфлікт надає цим відносинам більшу визначеність, він виявляє, хто має реальну владу, а хто - ілюзорну, або просто блефує. Звідси виявляється закономірність: під час соціального конфлікту виконавча влада як магніт, перетягує до себе прерогативи законодавчої влади.
Література:
1. Болл Т. Власть // Полис,1995, № 5. 2. Вопросы философии. 1990. - №7. – с. 59. 3. Власть: Очерки современной политической философии Запада.- М.,1986. 4. Власть.- М.: Наука. – 1989. 5. Власть: философско-политические аспекты.- М., 1989. 6. Воронов І.О. Феномен влади: горизонти людського і політичного виміру.-К.: Ґенеза, 2005.- 288 с. 7. Дегтярёв А.А. Политическая власть как регулятивный механизм соціального общения // Полис, 1996, №3. 8. Демидов В.И. Ценностные измерения власти.// Полис, 1996, №3. 9. Ильин И. Аксиомы власти. // Новое время. – 1990. - №10. 10. Краснов Б.И. Теория власти и властных отношений // Социально- политический журнал,1994, № 6. 11. Право України (журнал). – 1997. - № 1. – с. 30 – 41, 48. 12. Природа тоталитарной власти. // Социс. – 1989. - № 5. 13. Пролєєв С. Метафізика влади.-К.: Наукова думка, 2005.-374 с. 14. Силин А.А. Философия и психология власти // Свободная мысль, 1995, - № 12. 15. Социологические исследования. 1991. - № 1. 16. Социально-политические науки. 1991. - № 2. 17. Філософська думка. 1991. – № 1, 2, 3. 18. Энтин Л.М. Разделение властей. Опыт современных государств.- М., 1995.
Тема 4. Демократія як форма і спосіб організації суспільно-політичного життя. Ціль: Визначити зміст категорії “демократія “. Показати, як змінювалися уявлення про демократію в історичному контексті.Ознайомити студентів з принципами та цінностями демократії та сучасними теоріями демократії, які існують в сучасній політичній науці. Проаналізувати стан демократичних перетворень в Україні.
Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 1222; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |