КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Додаток
В сучасному землеробстві вважається, що застосування азотних добрив, особливо високих їх доз, дасть можливість стабільно одержувати високі врожаї кормових культур, поліпшувати протеїнову цінність. Основним джерелом і основною формою переносу азоту з грунту є нітрати (азотнокислі солі). Вони створюються за рахунок мінералізації органічних відходів землеробства (солома, полова, гичка, стебла кукурудзи) або з мінеральних добрив. Частіше всього ці процеси ідуть паралельно. Загальновизнано, що азотні добрива у формі нітратів, такі як аміачна селітра (NH4NO3), калійна селітра – КNO3, азотнокислий натрій NaNO3 – найбільш ефективні та швидкодіючі джерела азоту для рослин. Відомо також, що в засушливі роки в зеленій масі рослин, особливо в траві злакових, гичці буряків, кукурудзі та ще й за високих доз азотних добрив, накопичуються нітрати. Це може бути також наслідком неконтрольованих стоків тваринницьких комплексів. Інколи це веде до того, що в колодязній воді, або в закритих водоймищах концентрація нітратів може досягати критичного рівня (200-500 мг/л). Такі умови можуть привести до того, що тварини будуть з кормом і водою споживати високі дози нітратів, що в свою чергу приведе до їх отруєння або до виробництва продукції тваринництва з шкідливим для здоров’я людини рівнем нітратів. Тому в багатьох країнах, в тому числі і в Україні, прийняті обмеження щодо вмісту нітратів в овочевих, баштанних культурах, особливо в молоці для дитячого харчування. Нітрати переходять в нітріти при високому рівні їх в раціоні, а також при недостатньому енергетичному живленні чи при різкій зміні раціону. Як правило, при нітратному отруєнні підвищується вміст нітрат-іону в різних відділах травної системи та в крові. Наприклад, в корови з симптомами нітратного отруєння максимальний вміст нітрат-іону в рубці був 18,3 мг%, сичузі – 30, шлунку – 25,3, крові – 65 мг%.
Створення метгемоглобіну і припинення гемопоезу – головні фактори патогенного механізму нітрітів. Після всмоктування нітріти окислюють двохвалентне залізо гемоглобіну і переводять його в неактивну форму (метгемоглобін). Вважається, що для окислення всього гемоглобіну крові, наприклад корови живою масою 500 кг, достатньо 1,5-2 г нітріту, що всмоктався. Симптоми отруєння наступають при перетворенні 30-40% гемоглобіну в метгемоглобін, заміна 50% приводить до загибелі тварин. Гранично допустима кількість (ГДК) нітратів в кормах для жуйних 0,65-1 г нітрату на 1 кг живої маси ВРХ і овець – токсична, а в раціоні 0,45-0,88% від сухої речовини корму. При таких дозах знижується молочна продуктивність, приріст живої маси молодняку, у маток спостерігаються аборти. При достатній кількості легкозасвоюваних вуглеводів, енергетичному і А-вітамінному живленні тварини можуть переносить і 4% нітратів від СР корму. Високими кількостями нітратів в кормових буряках вважається 0,4-1,6% в СР, 0,49-3,95% - в куузику. При згодовуванні коровам зеленої маси рапсу і турнепсу може наступати сильне отруєння. В таких умовах 250 г нітратів може викликати отруєння. Коли багато нітратів у зеленій масі влітку, її необхідно згодовувати не більше 20-30 кг випасаючи, а не скошеному вигляді. Причому спочатку згодовувати грубий корм і концентрати при балансуванні раціону за вітаміном А і мінеральними речовинами. Не дозволяється водопій водою, яка містить більше 45 мг/л нітратів. Тимчасові ГДК в комбікормах (мг/л)
Самі по собі нітрати не токсичні, а для тварин з багатокамерним шлунком, тобто жуйних, в яких інтенсивно ідуть процеси бродіння, вони за певних умов можуть бути важливим джерелом азоту для мікроорганізмів. Мікроорганізми здатні використовувати цей азот для синтезу азотистих сполук і амінокислот свого тіла. Але при надходженні їх у великій кількості, або нерівномірно мікроорганізми не встигають їх перетворювати для побудови свого тіла, в такому випадку нітрати переходять в нітріти, тобто в азотистокислі солі і в такому вигляді вони являються отрутою навіть для жуйних тварин. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, добова норма нітратів становить 5 мг NaNO3 на 1 кг маси тіла людини, або 300-325 мг за добу, враховуючи і питну воду. Проблема перевищення допустимої кількості нітратів у воді дуже гостро стоїть на півдні України і в інших районах інтенсивного землеробства. Не відповідає стандартам питна вода особливо у Херсонській, Кримській, Донецькій, Луганській та деяких інших областях. Навіть в Полтавській, Харківській, Кіровоградській воді такий склад, що як заявив один із дослідників, вона не придатна для того, щоб мити ноги слонам, а не те, щоб її споживати. Стандартом вважається вміст нітратів до 45 мг нітрат-іону на 1 л води (нітрат-іон NO3 1 г еквівалентний 1,63 г KNO3).
Якщо ми вже говоримо про воду, то необхідно зазначити, яка ж кількість нітратів отруйна для тварин. Отруєння свиней при різній концентрації нітратів у воді
Надмірне нагромадження нітратів і нітритів у рослинах відбувається в ранній період вегетації, після внесення в грунт великої кількості азотних добрив, особливо аміачної селітри, в період посухи, різких перепадів температури, заморозків, при самозігріванні скошеної трави.
Накопичення нітратів в деяких кормових рослинах в посушливий період
При високому рівні нітратів траву краще згодовувати випасанням або у вигляді зеленої маси, але не висушувати її, оскільки при висушуванні 80-90% нітратів зберігається від початкового їх вмісту. Тому, наприклад, в Голландії допустимий рівень нітратів у траві в 2 рази вищий, ніж в сіні або сінажі. Саму ж кількість зеленої маси в раціонах ВРХ при високому рівні нітратів обмежують навіть для дорослої худоби до 20-30 кг в свіжескошеному вигляді або на випасі. Перед споживанням зеленої маси слід згодовувати їм грубі корми і концентрати, суворо балансуючи раціони за вітамінами А, Д, Е та мінеральними речовинами. На основі узагальнення досліджень доза 0,65-1 г нітратів з розрахунку на 1 кг живої маси ВРХ і овець токсична. Тому реакція тварин на різну концентрацію нітратів в СР раціону відповідна.
Стан тварин в залежності від вмісту нітратів у кормі
Отруєння нітратами і нітрітами викликає А-вітамінну недостачу, що супроводжується абортами у корів, телята, якщо і народжувались від таких корів, гинули від асфіксії. Аналізи показали, що у них була тяжка форма метгемоглобінемії, в чому і полягає отруйна дія нітрітів. Вони переводять двохвалентне залізо гемоглобіну в трьохвалентне і таким чином воно стає неактивним і нездатне переносити кисень до клітин.
Але, що стосується ВРХ, то вирішальну роль в попередженні отруєння відіграє не стільки рівень нітратів, скільки склад раціону, комплексна його збалансованість і поживність, особливо енергетична, вітамінна, наявність легкорозчинних вуглеводів. Дослідами, які виконані в ФРН, було встановлено, що при достатньому забезпеченні легкорозчинними вуглеводами ВРХ без шкоди може витримати і 4% нітратів в СР раціону, але вони попереджують, що токсикоз може спостерігатись і при 0,3-0,5% від СР при недостатньому енергетичному забезпеченню раціонів. Особливо вразливі до рівня нітритів, які в 10-15 разів отруйніші від нітратів, свині і птиця. Гранично допустимою кількістю нітратів в комбікормах для птиці вважається 0,5-0,7 KNO3 в СР. Відносно мінімального рівня метгемоглобіну, при якому проявляються токсикоз, єдиної думки немає. Однак, симптоми отруєння, очевидно, настають при перетворенні 30-40% гемоглобіну в метгемоглобін. Заміна ним 50% гемоглобіну веде до загибелі тварин. Це стосовно ВРХ. У корів з характерними симптомами отруєння вміст нітратів в перерахунку на нітрат-іон, у вмісті рубця складає 18,3 мг%, сичу зі – 30 мг%, кишечнику – 25,3 мг%, крові – 65 мг%. Рекомендовані слідуючі тимчасові гранично допустимі концентрації (ГДК) в комбікормах для с/г тварин в мг на 1 кг
До мінеральних азотистих сполук, що містяться в кормах, найчутливіші свині, потім ВРХ, вівці, кози, коні, птиця. Інтоксикація нітратами у свиней спостерігається при згодовуванні їм кормових або цукрових буряків, які після варіння холонули тривалий час. В таких умовах нітрати можуть перетворюватись в нітрити (через 24 год. їх кількість зростає в 500 разів і більше). Цей процес інтенсивніший також в запліснявілих, мерзлих буряках. Тваринам заборонено згодовувати запліснявілі, мерзлі, гнилі буряки, інші рослини. Перед варінням їх слід подрібнювати, а потім швидко охолодити і давати тваринам без відвару. Слід відзначити, що нітрато-нітріти можуть нагромаджувати не лише в буряках, а й в багатьох інших рослинах (зелена маса пшениці, соняшнику, гороху, кукурудзи, капусти, картоплі), а також в продуктах тваринництва, особливо в молоці. Переводити тварин на зелений корм необхідно поступово, протягом 10-14 днів. При цьому в раціон корів вводять 1-1,5 кг меляси, дерть злакових (200-300 г на кг молока). Високопродуктивним коровам дають по 50-75 тис. ІО віт.А, 25-30 тис. віт.Д і 75-100 мг віт.Е. Якщо в кормах наявні токсичні дози нітратів (1,5%) і нітритів (0,05 від СР), зелену масу силосують або ж косять пізніше. Надмірна кількість нітратів у продуктах харчування становить велику небезпеку для здоров’я людини. Останнім часом доведено канцерогенну дію нітратів, особливо в разі тривалого і систематичного надходження їх в організм людин. Як показали досліди на тваринах, канцерогенна дія спричиняється через нітрозоаміни – сполуки нітратів і нітритів з амінокислотами, які утворюються у шлунку людини, а також знайдені в повітрі і продуктах харчування. Аміни входять до складу овочів, плодів, м’ясних, молочних продуктів, яєць, які споживає людина і тому при наявності в продуктах харчування нітратів і нітритів є сприятливі умови для утворення нітрозоамінів. Деякі вчені наголошують, про причину випадкового, на перший погляд, захворювання на рак, особливо в молодому віці, необхідно шукати у відхиленнях, що мали місце за період вагітності і у немовлят. Жіноче молоко може містити нітратів від 0,22 до 42,4, а за даними деяких авторів – від 50 до 90 мг на 1 л. Навіть при незначних дозах діти отруюються. Токсична доза нітратів для дорослих становить 600 мг, для дітей раннього віку – 100, для немовлят – 10 мг за добу. Доведено також, що при достатньому вмісті в їжі вітаміну С і Е, пектинових речовин, полі фенолів, які діють як інгібітори утворення метгемоглобіну, можна запобігти утворенню злоякісних пухлин. Клітковина, яка міститься в овочах і плодах, затримує всмоктування нітрозоамінів в кров. За даними лабораторії харчової технології НДІ гігієни харчування і науково-дослідного центру МОЗ України середній вміст нітратів в овочах і плодах по Україні в мг/кг сирої речовини: картопля – 108,7 ± 6,5; капуста білоголова – 337,7 ± 33,3; буряки столові 1049,7 ± 158,3; морква 253,2 ± 9,7; огірки у відкритому грунті 165,5 ± 12,9; томати 76,4 ± 3,1; кавуни 37,8 ± 12,8; дині 83,3 ± 8,3; цибуля-перо 381,6 ± 31,4; цибуля ріпчаста 237,8 ± 41,3; томати в захищеному грунті 144,5 ± 16,7. При таких рівнях нітратів людина споживає за добу близько 176-180 мг нітратів (розрахунковий варіант).
Міністерство охорони здоров’я України затвердило (21 квітня 1988 р.) допустимі рівні нітратів (МДР) у плодоовочевій продукції:
Забруднені овочі слід споживати у відвареному вигляді, оскільки 50% нітратів переходить у відвар. Для знищення нітратів в картоплі її заливають на добу 1% розчином NaСl або аскорбінової кислоти. Визначення нітратів і нітритів (якісні реакції) В польових умовах нітрати визначають за голубим забарвленням дифеніламіну, який окислюється нітратами і дає продукти реакції, що мають голубе забарвлення. За інтенсивністю забарвлення і швидкості реакції роблять висновок про наявність нітратів. Необхідні реактиви і посуд: концентрована H2SO4, стакани на 100-200 мл, мірна колба на 100 мл, дифеніламін (С12Н11N) 500 мл його розчиняють в 20 мл dest Н2О і весь об’єм до 100 мл доводять концентрацію H2SO4, дотримуючись обережності. Цей реактив зберігають в темному посуді. Хід аналізу: наважку рослинного корму подрібнюють і поміщають в стакан, заливають рівним об’ємом dest Н2О на 15-20 хв. За цей час нітріти і нітрати переходять в розчин. Потім додають невелику кількість сірчанокислого розчину дифеніламіну і спостерігають за швидкістю і інтенсивністю забарвлення. Для прискорення аналізу через 10-15 с. Після доливання дифеніламіну в екстракті опускають полоску фільтрувального паперу. Темно-синій колір вказує на високий вміст нітратів, світло-синій – на нормальну їх кількість, зеленуватий колір – про вміст нітритів. Нітріти в 10-15 разів токсичніші від нітратів. Для їх визначення користуються реакцією диазотування. Азотиста кислота в реакції з ароматичними амінами в кислому середовищі створює диазоній, який приєднуючись до другої молекули аміну, створює аміноазосполуку. Необхідні реактиви і посуд: льодяна оцтова кислота 20%, сульфанілова кислота, гідрохлорид α-пафтіламіна. Розчин А: 500 мг сульфанілової кислоти розчиняють в 150 мл 20% льодяної оцтової кислоти. Розчин зберігають в темній посудині. Розчин Б: 200 мг гідрохлориду α-пафтіламіну розчиняють в 150 мл 20% льодової оцтової кислоти. Розчин зберігають в темноті. Мірні колби на 150 мл, стакани на 100-200 мл. Порядок аналізу: корм старанно подрібнюють, переносять в стакан і заливають рівним об’ємом dest Н2О. Потім суміші дають відстоятися 15-20 хв. Відмірюють 2 мл екстракту рослини або води, переносять в стакан на 100 мл, туди ж додають 2 мл розчину А, потім 2 мл розчину Б й обережно змішують. У випадку наявності нітритів рідина забарвлюється в розовий або інтенсивно-розовий колір.
ДОДАТОК
Характеристика небілкових азотистих і норм згодовування
Карбамід тільним і лактуючим коровам в розмірі 15-20% від їх потреби в перетравному протеїні, але не більше 100 г на голову, молодняку старше 6 міс. –20-25% або 40-50 г на голову, при відгодівлі - 25-30% від потреби в протеїні або 50-90 г на голову. Суягним і підсисним вівцям 30-35% або 13-18 г на голову, вівцям старше 6 міс. 25-30% або 8-12 г на голову. Вміст карбаміду не повинен перевищувати 1% від сухої речовини. 1 кг карбаміду дозволяє одержати 6-12 кг молока, 1-3 кг приросту, 50-100 г митої шерсті. Бікарбонат амонію для дійних корів 200-300 г, молодняку старше 6 міс. 100-130 г, при відгодівлі 130-200 г, для овець: маткам 30-40 г, молодняку старше 6 міс. 20-30 г. Сульфат амонію доцільно використовувати в суміші з карбамідом у співвідношенні 2-3:1. Весь дефіцит в перетравному протеїні за рахунок одного сульфату амонію використовувати не потрібно. Не використовують взагалі для племінних тварин карбамід і амонійні солі. Аміачну воду використовують для обробки силосу, жому, соломи за 1-2 доби до згодовування. Аміачні препарати згодовують обов’язково при нормі вуглеводів, цукрів у раціоні. При отруєнні дорослій ВРХ дають 4-5 л кислого молока або кислої молочної сироватки, або 0,5-2 л 0,5% столового оцту, або молочної кислоти. Додатково дають 1-1,5 л 20-30% розчину меляси або цукру. Молодняку – половину цих розчині
Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 485; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |