КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Суміші, які видаються з контейнерів у вигляді пінТрифазні системи Лікарські засоби-суспензії, що знаходяться під тиском – це гетерогенні дисперсні системи, які характеризуються пристуністю твердої фази, нерозчинної в рідкому аерозольному концентраті. В таких засобах пропелент може бути включений в дисперсну фазу або в дисперсійне середовище. В будь-якому випадку ЛР диспергована в нелеткому розчиннику. В засоби-суспензії, як правило, вводять речовини інертні в хімічному відношенні, що зводить до мінімуму процеси взаємодії і підвищує стійкість при зберіганні. Деякі аерозолі-суспензії можуть зберігатися довший час і не поступаються тривалості зберігання активної речовини в сухому вигляді. Як переваги цієї групи препаратів можна назвати: - можливість використання речовин як розчинних, так і не розчинних в данному середовищі; - лікарські речовини мають виражений пролонгований ефект; тривалість їх дії можна регулювати шляхом зміни величини частинок. Основним недоліком аерозолів-суспензій є термодинамічна нестабільність. З метою підвищення агрегативної і кінетичної стабільності суспензій застосовують різні технологічні прийоми і методи. Найбільш ефективний метод – зниження поверхневої напруги на межі утворюючих суспензію фаз шляхом додавання ПАР. Як ПАР найчастіше додають спирти жирного ряду, деякі складні ефіри, які перешкоджають злипанню частинок і одночасно змащують клапанну систему. Іноді застосовують і співрозчинники для пропеленту – мінеральні олії, неіонні ПАР, гліколі. Для аерозолів-суспензій регламентується розмір частинок – повинен бути не більше 40-50 мкм, а для інгаляційних аерозолів найкращий ефект спостерігається при розмірі частинок -5-10 мкм. При цьому концентрація порошку повинна бути не більше 10%. Порошок не повинен бути гідрофобним, оскільки з часом частинки будуть збільшуватися у розмірах. На даний час суспензійні аерозолі використовуються в медичній практиці дуже широко. Наприклад, аерозолі “Оксициклозоль”, “Алудрин”, “Оксикорт”, “Астмопент”, “Алупент” і ін. Значна кількість лікарських засобів, що знаходяться під тиском, являє собою емульсійні системи і видаються у вигляді пін. Вони складаються, в основному, із водної фази, яка містить ПАР і заемульгованого пропеденту. Концентрація пропеленту в таких ситемах становить від 3,5 до 89%, а для більшості з них – 10-20%. Для одержання піноутворювальних аерозолів потрібні ефективні піноутворювачі, які в малих концентраціях забезпечують утворення пишної стабільної піни. Стабільність піни залежить від багатьох чинників, основними із яких є: · концентрація піноутворювача; · наявність електроліту; · рН середовища; · в’язкість розчину; · концентрація і тип пропеленту; · наявність допоміжних речовин. Піни поділяють на три класи: - водні; - водно-спиртові; - неводні, які містять органічну рідину типу гліколіз або мінеральні олії. Водні піни. Водні піни являють саму велику групу препаратів в аерозольних упаковках. Вони складаються з водної фази, що містить ПАР і заемульгований пропелент. При видачі рідкий пропелент бурно закипає і утворює піну. Концентрація пропеленту у водних пінах може бути від 3,5 до 89% і залежить від типу пропелента. Найбільш часто застосовують хладон-114, хладон-12, їх суміші (40:60), рідше хладон-142,-152. Хладон-11 у водних аерозольних системах не застосовується у зв’язку з тим, що він легкою гідролізується в присутності води. Водноспиртові піни – це к лас пін, що являють собою систему, яка складається із води, етилового спирту, піноутворювача і пропеленту в таких співвідношеннях, в яких вони взаєморозчинні. При приготуванні водноспиртових пін піноутворювач повинен бути частково розчинним в системі вода-спирт і повністю в системі вода-спирт-пропелент. Неводні піни. Цей клас пін дозволяє вводити до складу інгредієнти, що чутливі до вологи. Властивості їх можна змінювати в залежності від типу і концентрації ПАР, пропеленту і неводної фази. Піни, які отримують із аерозольних балонів, оцінюють за наступними показниками: · зовнішній вигляд піни; · тип видачі її із упаковки (плавний, переривчастий, шумний); · стабільність і час життя; · пружні властивості; · висушуваємість у відсотках в часі; · змочуючи властивості; · густину; · в’язкість; · дисперсність.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 456; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |