Філософія і соціальна філософія

Нормативно-правова база соціально-педагогічної роботи.

Основні методологічні підходи (системний, культурологічний, екзистенційний, антропологічний, аксіологічний).

Філософія і соціальна філософія.

Лекція 2

Бочарова В. Г. Социальная педагогика. — М., 1994. 2. Григорьев С. И., Демина Л. Д. Психолого-социологические основы социальной педагогики. — Барнаул, 1996. 3. Журавлев В. И. Взаимосвязь педагогической науки и практики. — М., 1988. 4. Краевский В. В. Педагогическая теория: Что это такое? Зачем она нужна? Как она делается? — Волгоград, 1996. 5. Мудрик А. В. Введение в социальную педагогику. — М., 1997. 6. Платонова Н. М. Основы социальной педагогики. — СПб, 1997. 7. Смирнова Е. Р., Ярская В. Н. Философия и методология социальной работы: Учеб. пособие. — М., 1997.

Який взаємозв'язок соціальної педагогіки та соціальної роботи (спільні риси та відмінності)?

Які історичні етапи розвитку соціальної педагогіки як науки за кордоном?

Поясніть взаємозв’язки соціальної педагогіки з іншими науками.

Які об'єкт і предмет дослідження соціальної педагогіки?

ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ І РЕФЕРАТІВ

1. Особливості предмету дослідження соціальної педагогіки.

2. Особливості розвитку соціальної педагогіки в Україні.

3. Розвиток соціальної педагогіки в Німеччині у ХІХ-ХХ ст.

4. Соціально-педагогічні ідеї С.Т. Шацького.

5. Педагогічні погляди А.С. Макаренка.

ЛІТЕРАТУРА

1. Галагузова М.А.Социальная педагогика: курс лекций (введение в профессию «социальный педагог», основы социальной педагогики, основы социально-педагогической деятельности): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / М.А. Галагузова, Ю.Н. Галагузова, Г.Н. Штинова, Е.Я. Тищенко, Б.П. Дьяконов. - М., Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - 416 с.

2. Безпалько О.В. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у теріторіальній громаді: теоретико-методичні основи: Монографія – К: Наук світ, 2006. – 363 с. – Бібліогр.: с. 318-361.

3. Соціальна педагогіка: Підручник // За ред. проф. А.Й.Капської. – К.:Центр навчальної літератури, 2003. – 256с.

4. Мудрик А. В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. пед. вузов / Под ред. В.А. Сластенина. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 200 с.

5. Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка: Навчальний посібник – К.: Кондор, 2005. – 560с.

Додаткова література

ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ.

НОРМАТИВНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

Філософія - одна з найдавніших областей знання, духовної культури. Зародившись у VII-VI століттях до н.е. в Індії, Китаї, Стародавній Греції, вона стала стійкою формою свідомості, що цікавила людей усі наступні століття. Покликанням філософів є пошук відповідей на питання, та й сама постановка питань, що відносяться до світогляду. З'ясування таких питань життєво важливо для людей. Це особливо відчутно в епохи змін з їх складним сплетінням проблем - адже саме тоді активно перевіряється ділом і перетворюється саме світогляд. «Філософія» (грец. phileo - люблю и sophia - Мудрість) означає науку про загальні закономірності, яким підкоряється Як буття (природа і суспільство), так и мислення людини, процес пізнання (С.С. Пальчевський).

Філософія (від грец. Φιλοσοφια - в дослівному перекладі «любов до мудрості») - особлива форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики и фундаментальні принципи реальності и пізнання, буття людини, відносин людини і світу. Під філософією розуміють форму людського мислення, теоретичну форму світогляду.

За деякими історичними свідченнями, слово "філософ" вперше вжив давньогрецький математик і мислитель Піфагор по відношенню до людей, що прагнуть до високої мудрості і гідного способу життя. Тлумачення ж і закріплення в європейській культурі терміну "філософія" пов'язують з ім'ям давньогрецького мислителя Платона. На відміну від міфологічного і релігійного світогляду філософська думка принесла з собою принципово новий тип світобачення, міцним фундаментом для якого стали доводи інтелекту.

Яким чином влаштовано світ? Як співвіднесені в ньому матеріальне і духовне? Хаотичний він або впорядкований? Яке місце у світі займають закономірність і випадок, стійкість і зміна? Що таке спокій і рух, розвиток, прогрес і чи можна встановити критерії прогресу? Що є істина і як відрізнити її від помилок або навмисних спотворень, брехні? Що розуміють під совістю, честю, відповідальністю, справедливістю, добром і злом, красою? Що таке особистість і які її місце і роль в суспільстві? У чому сенс людського життя, чи існує мета історії? Що означають слова: Бог, віра, надія, любов?

До давніх, "вічних" питань такого роду сьогодні додаються нові, серйозні і напружені. Яка загальна картина і тенденції розвитку сучасного суспільства, нашої країни в нинішній історичній ситуації? Як оцінити в цілому сучасну епоху, соціальний, духовний, екологічний стан планети Земля? Як запобігти навислі над людством смертельні погрози? Як захистити, відстояти великі гуманістичні ідеали людства? І так далі. Роздуми на такі теми народжені потребою в загальній орієнтації, самовизначенні людини в світі.

Представників різних професій філософія може цікавити, як мінімум, з двох точок зору. Вона потрібна для кращої орієнтації у своїй спеціальності, але головне - необхідна для розуміння життя у всій її повноті і складності. У першому випадку в полі уваги потрапляють філософські питання фізики, математики, біології, історії, лікарської, інженерної, педагогічної та іншої діяльності, художньої творчості і багато інших. Але є філософська проблематика, хвилююча нас вже не тільки як фахівців, а як взагалі громадян і людей. А це нітрохи не менш важливо, ніж перше. Крім ерудиції, що допомагає вирішувати професійні завдання, кожному з нас потрібно і щось більше - широкий кругозір, вміння розуміти суть того, що відбувається у світі, бачити тенденції його розвитку. Важливо також усвідомлювати сенс і цілі власного життя: навіщо ми робимо те або це, до чого прагнемо, що це дасть людям, чи не призведе нас самих до краху і гіркого розчарування. Загальні уявлення про світ і людину, на основі яких люди живуть і діють, називають світоглядом.

Світогляд - сукупність поглядів, оцінок, принципів, що визначають найзагальніше бачення, розуміння світу, місця в ньому людини, а також - життєві позиції, програми поведінки, дій людей. Світогляд - необхідна складова людської свідомості. Це не просто один з його елементів у ряді багатьох інших, а їх складна взаємодія. Різнорідні "блоки" знань, переконань, думок, почуттів, настроїв, прагнень, надій, поєднуючись у світогляді, утворюють більш-менш цілісне розуміння людьми світу і самих себе.

Дата добавления: 2014-01-06