Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

 

Одним із етапів аналізу фінансового стану підприємства є оцінка ліквідності і платоспроможності.

Платоспроможність – можливість підприємства своєчасно своєчасно задовольнити платіжні зобов’язання. Ліквідність – здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов’язань. Поняття „платоспроможність” і „ліквідність” взаємопов’язані. Від рівня ліквідності підприємства залежить платоспроможність. Разом з тим ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективний. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але втратити її в майбутньому.

Недостатня ліквідність, як правило, означає, що підприємство невзмозі скористуватися новими вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що немає свободи вибору, і це обмежує свободу дій керівництва.

Більш значна нестача ліквідності свідчить, що підприємство не може оплатити свої поточні борги та зобов’язання. Це може призвести до інтенсивного продажу довгострокових вкладень та активів, а в найгіршому випадку – до неплатоспроможності та банкрутства.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та часткову або повну втрату капіталу. Для кредиторів недостатня ліквідність у боржника може свідчити про затримку у сплаті відсотків та основної суми боргу.

Ось чому аналізу ліквідності надається важливе значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов’язання в міру того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів за активом, згрупованих за рівнем їх ліквідності (рівень ліквідності активів визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається їх перетворення на грошові кошти), і розташованим у порядку зменшення ліквідності із зобов’язаннями за пасивом, згрупованими за строками їх погашення і розташованими в порядку збільшення строків, і проводиться в наступній послідовності.

1. Побудова балансу ліквідності.

Активи підприємства залежно від рівня їх ліквідності (від спроможності та швидкості перетворення в грошові кошти) умовно ділять на такі групи:

þ Найліквідніші (високоліквідні) активи (А1) – суми за всіма статтями грошових коштів та їх еквівалентів, а також поточні фінансові інвестиції (ряд. 220,230,240 II розділу активу). Для цієї групи активів практично немає небезпеки втрати своєї вартості в разі ліквідації підприємства і не існує часового лагу для перетворення їх в платіжні засоби.

þ Активи, що швидко реалізуються (швидко ліквідні активи) (А2) – активи, для перетворення яких у грошові кошти потрібний певний час. Сюди включають дебіторську заборгованість, платежі за якою очікують протягом 12 місяців після звітної дати (ряд. 150-210). Ліквідність цих активів різна і залежить від суб’єктивних та об’єктивних чинників: кваліфікації фінансових працівників, платоспроможності платників, умов надання кредитів покупцям, організації вексельного обігу тощо.

þ Активи, що повільно реалізуються (повільно ліквідні активи) (А3) це найменш ліквідні активи: запаси, інші оборотні активи, витрати майбутніх періодів (ряд. 100 – 140, 250,270). Ліквідність цієї групи активів залежить від наявності покупців та їх платоспроможності, від якості продукції та попиту на неї, від її конкурентоспроможності, форм розрахунків тощо.

þ Активи, що важко реалізуються (важко ліквідні активи) (А4) – це активи, призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду. В цю групу включають вся статі розділу I активу.

 

Пасиви балансу залежно від рівня строковості погашення зобов’язань групуються так:

ý Термінові (негайні) пасиви (П1) – це кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги та поточні зобов’язання за розрахунками (ряд. 530-610).

ý Короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити банків та інші поточні зобов1зання, що підлягають погашенню протягом 12 місяців з дати балансу (ряд. 500-520).

ý Довгострокові пасиви (П3) – всі довгострокові зобов’язання – розділ III пасиву балансу (ряд. 480).

ý Постійні пасиви (П4) – власний капітал підприємства, забезпечення і платежів, доходи майбутніх періодів (ряд. 380,430,630).

 

Для оцінки і платоспроможності використовують прийоми:

- аналіз ліквідності балансу;

- оцінка відносних показників ліквідності та платоспроможності.

 

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу, що згруповані за ознакою ліквідності та розташовані в порядку їх спадання, зі статтями пасиву, що згруповані за ознакою строковості і розміщені в порядку збільшення термінів погашення зобов’язань.

Баланс вважають абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1≥ П1; А2≥ П2; А3≥ П3; А4≤ П4

Необхідною умовою абсолютної ліквідності є виконання перших трьох нерівностей. Четверта нерівність має так званий балансуючий характер; її виконання свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів. Невиконання однієї з перших трьох умов свідчить про те, що ліквідність балансу відрізняється від абсолютної. При цьому нестача коштів за однією групою активів компенсується їх надлишком в іншій групі лише за вартістю, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Зіставлення груп активу і пасиву А1- П1 та А2- П2 дає змогу виявити так звану поточну ліквідність підприємства, яка свідчить про поточну його платоспроможність (неплатоспроможність).

Поточну платоспроможність (неплатоспроможність) (Пп) можна визначити:

Пп = , (22)

де довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств (ряд. 040 активу);

інші довгострокові фінансові інвестиції (ряд. 045 активу);

поточні фінансові інвестиції (ряд. 220 активу);

– грошові кошти та їх еквіваленти, відповідно, в національній валюті (ряд. 230 активу) та в іноземній валюті (ряд. 240 активу).

Якщо значення показника додатне, то підприємство вважають платоспроможним і навпаки.

Порівняння А3 з П3 відображає перспективну платоспроможність підприємства. На її основі прогнозується його довгострокова орієнтовна платоспроможність.

 

ПРИКЛАД 1. За даними балансу ВАТ «Синергія» проаналізуємо його ліквідність.

Згрупуємо активи підприємства за рівнем зниження їх ліквідності, а пасиви – за рівнем строковості погашення зобов’язань (Таблиця 1).

Таблиця 1

Ранжування активів балансу На поч. звітного періоду, тис. грн. На кін. звітного періоду, тис. грн. Ранжування пасивів балансу На поч.. звітного періоду, тис. грн. На кін. звітного періоду, тис. грн. Платіжний надлишок (+), нестача (-) Рівень покриття зобов’язань
На поч. звітного періоду, тис. грн. На кін. звітного періоду, тис. грн. На поч. звітного періоду, %. На кін. звітного періоду, %
1. Най лік-відніші активи (А1) 40,1 327,9 1. Терміно-ві (негайні) пасиви (П1) 4117,5 2901,3 -4077,4 -2573,4 0,97 11,30
2. Активи, що швидко реалізують-ся (А2) 1027,5 2576,9 2. Коротко-строкові пасиви (П2) 1560,8 1784,7 -533,3 +792,2 65,83 144,39
3. Активи, що повіль-но реалізу-ються (А3) 3213,0 2372,4 Довгостро-кові пасиви (П3) 323,0 471,8 +2890,0 +1900,6 994,74 502,84
4. Активи, що важко реалізу-ються (А4) 6262,4 5513,7 4. Постійні пасиви (П4) 4541,7 5633,1 -1720,7 +119,4 137,89 97,9
Баланс 10543,0 10790,9 Баланс 10543,0 10790,9

З табл. 1 видно, що баланс ВАТ «Синергія» за звітний період не є абсолютно ліквідним, оскільки не виконується умова А1≥ П1 на початок і кінець звітного періоду. Різниця між найліквіднішими активами і терміновими (негайними) пасивами досить велика: на початок звітного періоду нестача становила 4077,4 тис. грн., на кінець звітного періоду – 2573,4 тис. грн. Рівень покриття зобов’язань при цьому становив 0,97% і 11,30% відповідно.

Нестача у підприємства грошових коштів та інших ліквідніших активів групи А1 на кінець звітного періоду була частково компенсована надлишком активів групи А2 , рівень покриття якими короткострокових пасивів становив на цей час 144,39%. Однак така компенсація є лише вартісною, а в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не зможуть замінити більш ліквідні. Умова А3≥ П3 для підприємства виконується, що свідчить про високий рівень його перспективної платоспроможності, про наявність у підприємства достатнього обсягу запасів, товарів та інших активів, що повільно реалізуються. Рівень покриття такими активами довгострокових пасивів майже в 10 разів перевищує потребу в них на початок звітного періоду і у 5 разів – на кінець звітного періоду. Нерівність А4≤ П4 на початок звітного періоду не виконується, що свідчить про відсутність у підприємства власного капіталу, який скеровується на формування оборотних активів. На кінець року з’являється надлишок у сумі 119,4 тис. грн. у зв’язку з тим, що вартість необоротних активів знижувалась швидше, ніж зростала сума постійних пасивів. Сума перевищення власного капіталу над необоротними активами може бути спрямована на покриття приросту оборотних активів, що є безумовним критерієм платоспроможності підприємства.

 

У процесі аналізу ліквідності балансу особливої уваги заслуговує показник власних оборотних коштів – показує, яка сума оборотних коштів залишиться у розпорядженні підприємства після погашення всіх його поточних зобов’язань. Очевидним є те, що зростання суми оборотних коштів, яка залишається у розпорядженні підприємства після погашення всіх його поточних зобов’язань, характеризує зростання можливостей підприємства виконувати свої поточні зобов’язання, а, відповідно, й зростання рівня його ліквідності та платоспроможності. І навпаки.

Зарубіжний відповідник – робочий капітал. Вважається, що визначена сума робочого капіталу дає змогу робити висновки щодо:

- зміни резервів поточної ліквідності;

- наявного потенціалу довгострокового фінансування та довгострокової ліквідності.

Прийнято вважати, що величина робочого капіталу повинна перевищувати 30% загального обсягу оборотних активів підприємства. Від’ємне значення показника означає, що за рахунок поточних зобов1зань профінансовано частину необоротних активів підприємства. На практиці такі випадки трапляються дуже рідко, і розглядаються як вкрай агресивних підхід до фінансування, коли рівень ризику фінансової стійкості і платоспроможності значно перевищує рівень ефективності використання капіталу.

 

Приклад 2. За даними балансу ВАТ «Синергія» розрахувати власний оборотний капітал, оцінити ліквідність та платоспроможність підприємства.

Таблиця 2

Показник На поч. звітного періоду, тис. грн. На кін. звітного періоду, тис. грн. Відхилення (+,-)
Абсолютне, тис. грн. Відносне, %
Оборотні активи 4280,6 5277,2 +996,6 +23,28
Поточні зобов’язання 5678,3 4686,0 -992,3 -17,48
Власний оборотний капітал -139,7 +591,2 +730,9 +523,19

Як видно з таблиці 2, за звітний період значення власного оборотного капіталу суттєво збільшилось (на 730,9 тис. грн. або на 523,19%). Це означає, що за звітний період у ВАТ суттєво зросли можливості виконувати свої поточні зобов’язання, зріс рівень його ліквідності та платоспроможності.

 

Для якісної оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства крім аналізу ліквідності балансу проводять розрахунок та аналіз сукупності відносних аналітичних показників – фінансових коефіцієнтів ліквідності.

Основними з них при оцінці платоспроможності в короткостроковій перспективі є коефіцієнти абсолютної, критичної і поточної ліквідності. Розраховують їх зіставленням відображених у балансі оборотних активів, що мають різний рівень ліквідності, і поточних зобов’язань підприємства.

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності – є найжорстокішим критерієм платоспроможності, що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може за необхідності погасити негайно за рахунок найліквідніших активів. Розрахунок: відношення вартості найліквідніших активів (А1) до суми поточної заборгованості (П1 + П2), тобто до підсумку розділу пасиву балансу:

Кал =

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу, тому висновки щодо майбутньої його платоспроможності на основі аналізу цього показника робити недоцільно. Надто високе значення коефіцієнта абсолютної ліквідності негативно впливає на рівень рентабельності підприємства, оскільки залучений капітал вкладається в неробочі активи, якими є грошові кошти та їх еквіваленти. Теоретично достатнім вважається значення коефіцієнта більше за 0,2-0,35. Це означає, що в найкоротший термін підприємство може погасити 20-35% своїх поточних зобов’язань.

Коефіцієнт критичної (проміжної, швидкої, миттєвої, оперативної) ліквідності або коефіцієнт кислотного тесту – відображає прогнозні платіжні можливості підприємства за умови вчасного проведення розрахунків з дебіторами. Обчислюють: ділення суми найліквідніших активів (А1) та активів, що швидко реалізуються (А2), на суму поточної заборгованості підприємства (П1 + П2):

Ккл =

Коефіцієнт дає змогу оцінити можливість погашення підприємством поточних зобов’язань в разі критичного його стану. Він характеризує очікувану платоспроможність підприємства в короткостроковому періоді, тобто періоді, що дорівнює середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості за умови її своєчасного погашення.

Оптимальним вважається значення показника = 1,0. У практиці вітчизняних підприємств прийнятним є значення показника, що перевищує 0,7-0,8. (в Європі: 0,8-0,9).

Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (коефіцієнт покриття) – оцінює загальну платоспроможність підприємства, показує, якою мірою оборотні активи покривають поточні зобов’язання:

Кпл =

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує очікувану платоспроможність підприємства за період, який дорівнює середній тривалості одного обороту всіх його оборотних активів.

Перевищення оборотними активами поточних зобов’язань забезпечує резервний запас для компенсації збитків, які може мати підприємство при розміщенні та ліквідації всіх оборотних активів, крім абсолютно ліквідних. Чим більшою буде величина цього запасу, тим впевненішими можуть бути кредитори, що борги їм буде повернено.

Значення цього коефіцієнта в зарубіжній практиці вважають нормальним в межах від 1,0 до 2,0. Згідно з розробленими в Україні методиками аналізу фінансового стану*:

- значення коефіцієнта в межах 1,0-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно повертає борги;

- критичне значення коефіцієнта покриття прийняте на рівні1,0;

- при значення меншому за 1,0 підприємство має неліквідний баланс.

Примітка* – Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств і організацій від 23.02.98р. №22. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств і організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств і організацій від 27.06.97р. №81.

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 17 січня 2001 р. № 10, якщо на початку і в кінці звітного кварталу, що передував поданню заяви про порушення справи про банкрутство, існують ознаки поточної неплатоспроможності (від’ємне значення показника платоспроможності), а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними коштами у кінці звітного кварталу менші за їх нормативне значення – 1,5 і 1,0 відповідно, то підприємство характеризується ознаками критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства. Якщо ж за підсумками року коефіцієнт покриття менший за 1,0 і підприємство не отримало прибутку, то такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

 

Періодичність розрахунку коефіцієнтів ліквідності залежить від завдань аналізу і може встановлюватися на певну дату, за декілька років, щорічно, щоквартально, щомісячно.

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Аналіз активів та пасивів підприємства | 
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 8400; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.