Особливості взаємодії дільничного інспектора міліції та працівників інших підрозділів органів внутрішніх справ з громадськістю

При організації взаємодії з громадськими формуваннями варто вказати, що основна роль щодо цієї діяльності покладається на дільничного інспектора міліції. Він – посадова особа виконавчого озброєного органу, який має повноваження щодо виконання більшості функцій міліції. У своїй повсякденній діяльності він виконує обов’язки оперуповноваженого карного розшуку, слідчого, інспектора ДАІ, міліціонера патрульно-постової служби на підпорядкованій йому адміністративній території (дільниці). Закріплено і його права та обов’язки як представника державної влади. Але головним завданням, покладеним на дільничного державою, є попередження, припинення та розкриття правопорушень, їх профілактика на закріпленій території. Виконання цих завдань неможливо без відновлення традиційних для цієї служби довірчих відносин з громадянами, які проживають на дільниці.

Підтримка довірчих відносин з громадянами відіграє важливу роль у впливі на громадську думку та взаємопорозуміння з населенням дільничного інспектора, особливо коли це стосується його роботи з такою категорією громадян, як довірені особи.

Саме на дільничного покладаються головні завдання щодо охорони громадського порядку, отримання та обробки інформації про стан боротьби зі злочинами та правопорушеннями на закріпленій території. За результатами діяльності дільничного інспектора на адміністративній дільниці оцінюється робота міліції в цілому, що в свою чергу впливає на формування громадської думки про її роботу та на криміногенні процеси в державі.

У системі “дільничний інспектор міліції – формування громадськості”, що функціонує в сфері охорони громадського порядку, особливе місце займає дільничний.

З усіх суб’єктів взаємодії він відзначається тим, що:

а) належить до державних службовців і є основним представником міліції на ділянці обслуговування;

б) покликаний виконувати завдання зі зміцнення правопорядку і законності, надійно захищати права й інтереси громадян від злочинних посягань, спираючись при цьому на довіру і підтримку населення, допомогу громадськості і трудових колективів;

в) забезпечує охорону громадського порядку, громадську безпеку, здійснює профілактику правопорушень, зміцнення зв’язків з населенням, забезпечує взаємодію з трудовими колективами, громадськими пунктами охорони порядку й іншими об’єднаннями.

З огляду на ці обставини дільничний інспектор міліції має можливість глибше за представників громадськості аналізувати сукупність факторів, що негативно впливають на стан оперативної обстановки, а також виробляти оптимальні заходи для встановлення належного рівня громадського порядку і громадської безпеки.

Підтримка довірчих відносин з громадянами відіграє важливу роль у впливі на громадську думку та у взаємопорозумінні з населенням, особливо коли це стосується роботи дільничного з такою категорією громадян, як позаштатні дільничні інспектори міліції, громадські помічники ДІМ, а також особи, які добровільно надають інформацію працівникам міліції про події та факти, що становлять оперативний інтерес. Саме на нього покладаються головні завдання щодо охорони громадського порядку, отримання та обробки інформації про стан злочинності на закріпленій території.

За результатами діяльності дільничного інспектора на адміністративній дільниці оцінюється робота міліції в цілому, що в свою чергу впливає на формування громадської думки про її роботу та на криміногенні процеси в державі.

Зважаючи на реалізацію нових підходів до оцінки діяльності дільничного інспектора, на перший план висувається реальний стан злочинності, тобто головним критерієм оцінки його роботи є ефективність дій у сфері забезпечення правопорядку на закріпленій за ним території.

Щодо форм взаємодії міліції громадської безпеки з населенням і громадськістю автори погоджуються з В.К. Колпаковим, який відокремив у системі взаємовідносин між ДІМ та ГФОП п’ять найбільш загальних форм, таких як:

1. Спільна розробка і здійснення заходів щодо охорони громадського порядку і громадської безпеки.

2. Узгодження самостійних дій з охорони громадського порядку і громадської безпеки.

3. Обмін інформацією, що становить взаємний інтерес (інформаційна взаємодія).

4. Проведення громадськими формуваннями заходів за ініціативою ДІМ.

5. Допомога з боку дільничних інспекторів міліції громадським формуванням у проведенні заходів щодо охорони громадського порядку і громадської безпеки.

Відзначаючи провідну роль дільничного інспектора міліції щодо організації взаємодії, варто конкретизувати завдання інших підрозділів міліції у цьому напрямку.

Так, підрозділи патрульної служби МВС України взаємодіють із громадськими формуваннями з охорони громадського порядку і державного кордону та окремими громадянами.

Члени громадських формувань можуть залучатися до патрулювання, виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ і організацій, навчальних закладах. Хоча законодавство не визначає переліку правопорушень, у попередженні яких мають брати участь члени громадських формувань, але, з огляду на складність вищезазначених завдань, можна дійти висновку, що виконання формуваннями визначених законом обов’язків при застосуванні відповідних форм і методів роботи можливо лише під контролем та керівництвом працівників відповідних структурних підрозділів ОВС, зокрема сектора адміністративної служби міліції, карного розшуку, Державтоінспекції тощо. Працівникам ОВС при підготовці членів громадського формування необхідно визначити їхні можливості та схильності, а також спеціалізацію напрямів майбутньої правоохоронної діяльності.

Статут патрульно-постової служби міліції України визначає такі обов’язки щодо взаємодії з об’єднаннями громадян:

а) нести спільно з членами об’єднань громадян службу із забезпечення охорони громадського порядку, запобігання правопорушень, підтримувати зв’язок і надавати їм всебічну допомогу у виконанні покладених на них завдань;

б) при спільному несенні служби забезпечити її ефективне несення, передавати представникам об’єднань громадян досвід і навички боротьби з найпоширенішими видами правопорушень, знайомити їх з особливостями обстановки на території, що патрулюється, звертати увагу на місця, де частіше за все вчиняються правопорушення;

в) надавати представникам об’єднань громадян у межах встановлених прав допомогу у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників;

г) у випадку несумлінного виконання представниками об’єднань громадян своїх обов’язків із забезпечення охорони громадського порядку доповідати про це рапортом керівництву органу внутрішніх справ.

Командир підрозділу патрульної служби міліції, організовуючи роботу спільних нарядів, зобов’язаний:

а) здійснювати розстановку спільних нарядів з урахуванням наявності громадських формувань;

б) проводити інструктажі спільних нарядів міліції і громадських формувань;

в) перевіряти несення служби спільними нарядами;

г) доповідати оперативному черговому (черговому) по ОВС про результати несення служби спільними нарядами міліціонерів та членів громадських формувань.

Підрозділи карного розшуку взаємодіють із громадськими формуваннями шляхом:

а) обміну інформацією, яка характеризує оперативну обстановку, та визначення напрямків і методів спільної діяльності;

б) узгодження розподілу сил і засобів карного розшуку та громадських формувань відповідно до оперативної обстановки;

в) спільного планування роботи;

г) проведення спільних заходів щодо налагодження відповідних обліків і звітності;

д) проведення спільних заходів з розшуку і затримання злочинців, профілактики, попередження та розкриття злочинів;

е) проведення спільних дій у питаннях правової пропаганди;

є) обміну досвідом.

На підрозділи карного розшуку в частині організації взаємодії з громадськими формуваннями з метою попередження правопорушень та розкриття злочинів покладаються наступні обов’язки:

а) безпосередня взаємодія з громадськими формуваннями у вирішенні покладених на них завдань з охорони громадського порядку, попередження й розкриття злочинів;

б) вивчення й узагальнення інформації, яка надходить від громадських формувань, для розроблення заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів, інших правопорушень;

в) спільне з керівництвом громадських формувань розроблення профілактичних заходів відносно осіб, схильних до вчинення злочинів та інших правопорушень;

г) розстановка й управління ними та засобами громадських формувань на обслуговуваній території;

д) участь у проведенні спільних нарад, інструктажів тощо;

е) участь членів громадських формувань у проведенні навчань із правової та спеціальної підготовки згідно з розробленою тематикою;

є) підготовка членів громадських формувань до проведення заходів залежно від оперативної обстановки, у тому числі цілеспрямованих відпрацювань за напрямками роботи карного розшуку.

Підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю взаємодіють з громадськими формуваннями шляхом:

а) навчання членів громадських формувань формам і методам боротьби з правопорушеннями за лінією Державної служби боротьби з економічною злочинністю;

б) проведення інструктажів з членами громадських формувань;

в) розроблення й проведення з громадськими формуваннями спільних заходів із забезпечення охорони державного та колективного майна, попередження та розкриття злочинів у сфері економіки.

Підрозділи кримінальної міліції у справах дітей взаємодіють із громадськими формуваннями з питань загальної та індивідуальної профілактики правопорушень, запобігання злочинності, бездоглядності, безпритульності, бродяжництва, жебракування та інших негативних проявів серед неповнолітніх шляхом:

а) розгляду інформації, яка надходить від громадських формувань, для розроблення заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень неповнолітніми;

б) спільного розроблення профілактичних заходів щодо запобігання правопорушенням серед неповнолітніх;

в) надання керівництву громадських формувань необхідної допомоги у створенні та організації роботи спеціалізованих громадських формувань (груп);

г) інформування населення через засоби масової інформації про діяльність підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх і в цілому органів внутрішніх справ щодо попередження негативних проявів серед неповнолітніх (злочинності, наркоманії, алкоголізму, проституції, безпритульності, бродяжництва, жебракування тощо) та запобігання їм, а також розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя дітей і підлітків.

На працівників підрозділів кримінальної міліції у справах дітей у частині взаємодії з населенням та громадськими формуваннями покладається:

а) забезпечення скоординованих дій і цілеспрямованого проведення профілактичних заходів щодо запобігання правопорушенням неповнолітніх та іншим негативним проявам у дитячому середовищі;

б) надання інформації членам громадських формувань про неповнолітніх, які потребують проведення з ними профілактичної роботи з боку органів внутрішніх справ, про дорослих осіб, що втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, та батьків, які негативно впливають на виховання дітей;

в) спільна перевірка неповнолітніх, які находяться на профілактичних обліках у кримінальної міліції у справах неповнолітніх та інших службах органів внутрішніх справ, а також дорослих осіб, що негативно впливають на виховання дітей;

г) забезпечення належного громадського порядку під час проведення масових заходів, у яких беруть участь діти;

д) проведення інструктажів членів громадських формувань;

е) участь у проведенні навчань з правової та спеціальної підготовки членів громадських формувань згідно з розробленою тематикою;

є) роз’яснення членам громадських формувань положень міжнародних правових документів, що стосуються прав дитини та прав людини в цілому, а також положень законодавчих і нормативно-правових актів України з цих питань.

Взаємодія підрозділів Державної автомобільної інспекції з громадськими формуваннями організовується для вирішення таких завдань:

а) попередження порушень правил дорожнього руху водіями транспортних засобів та пішоходами;

б) здійснення контролю за технічним станом транспорту;

в) пропаганда правил дорожнього руху;

г) попередження дорожньо-транспортного травматизму;

д) виявлення зниклих з місця пригоди водіїв викраденого транспорту та осіб, що його вкрали, свідків дорожньо-транспортних пригод, водіїв, які керують транспортними засобами у стані сп’яніння.

Взаємодія підрозділів Державтоінспекції з громадськими формуваннями у забезпеченні безпеки дорожнього руху здійснюється шляхом:

а) надання інформації громадським формуванням про стан аварійності на автошляхах;

б) залучення членів громадських формувань до участі в заходах, спрямованих на забезпечення безпеки дорожнього руху, роз’яснення правил дорожнього руху шляхом лекційної пропаганди, виступів на радіо та телебаченні;

в) організації спільного несення служби нарядами підрозділів Державтоінспекції та членами громадських формувань;

г) участі в проведенні навчань з правової та спеціальної підготовки членів громадських формувань згідно з розробленою тематикою, а також забезпечення цих формувань методичним і наочним приладдям, типовими лекціями з питань безпеки дорожнього руху;

д) систематичного аналізу, узагальнення та використання інформації, що надходить від населення та громадських формувань, про виявлені ними порушення правил дорожнього руху і правил експлуатації автотранспорту;

е) навчання членів громадських формувань методам здійснення нагляду за рухом транспортних засобів та пропагування правил дорожнього руху, проведення технічного огляду автотранспорту та обстеження його на транспортних підприємствах;

є) розроблення та організації проведення спільних профілактичних заходів, спрямованих на виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню дорожньо-транспортних пригод;

ж) залучення членів громадських формувань до надання медичної допомоги потерпілим під час дорожньо-транспортних пригод та транспортування їх до лікувальних установ, виявлення очевидців та осіб, причетних до них, охорони місця пригоди, встановлення місцезнаходження викраденого та розшукуваного автотранспорту.

Крім того, кожен працівник міліції при спільному з членами громадського формування несенні служби є старшим наряду й зобов’язаний:

а) ознайомити членів громадського формування з особливостями маршруту (поста);

б) під час несення патрульно-постової служби навчати членів громадського формування формам і методам боротьби з правопорушеннями, передавати їм свій досвід та навички;

в) відповідати оперативному черговому (черговому), своєму безпосередньому начальникові про результати спільного патрулювання.

Таким чином, крім міліції громадської безпеки, відповідні повноваження щодо організації взаємодії з громадськими формуваннями і населенням виконують також інші підрозділи міліції. Втім основне організаційне та координуюче навантаження покладено саме на службу дільничних інспекторів міліції.

Питання для самоконтролю

1. Висвітліть нормативно-правове основи взаємодії служби дільничних інспекторів міліції з громадськістю.

2. Сформулюйте поняття взаємодії служби дільничних інспекторів міліції з громадськістю.

3. Назвіть основні завдання та функції служби дільничних інспекторів міліції по роботі з громадськими формуваннями.

4. Розкрийте права та обов’язки старших інспекторів (інспекторів) з роботи з населенням.

5. Охарактеризуйте форми та методи діяльності служби дільничних інспекторів міліції по роботі з громадськими формуваннями

6. Визначте особливості взаємодія старших інспекторів (інспекторів) з роботи з населенням з іншими службами міліції.

Дата добавления: 2014-01-07