Процедура CLOSE

Процедура REWRITE

Процедура RESET

Приклад процедури ASSIGN

Процедура ASSIGN

Типи файлу

Кожен з розглянутих вище способів задає певний тип файлу.

File of <тип> - типизований файл;
Text - текстовий файл;
File - нетипизований файл.

Стандартні процедури і функції для роботи з файловими змінними.
На відміну від змінних інших типів, PASCAL не має вбудованих операцій над файловими змінними. Операції з файловими змінними реалізовані за допомогою стандартних процедур і функцій.

Доступ до файлів.

Будь-якій PASCAL - програмі забезпечений доступ до двох попередньо об'явлених файлів, які зв'язані із стандартними файловими змінними INPUT - для введення даних з клавіатури і OUTPUT - для виведення значень змінних на екран. Доступ до інших файлів можна організувати за допомогою процедури ASSIGN. Ця процедура зв'язує попередньо об'явлену файлову змінну з ім'ям існуючого файлу, або файлу, який в майбутньому буде створений.

ASSIGN (<ф.з.>,< iм'я файлу або л.п.>);

де <ф.з.> - файлова змінна, об'явлена в програмі як змінна файлового типу.
<iм'я файлу або л.п.> - текстовий вираз, який містить iм'я файлу або логічного пристрою(CON,LPT1,LPT2,LPT3 і т.і.)

ASSIGN(f,'e:\pm\lab\test1.pas');

Після виконання виклику процедури ASSIGN файлова змінна f буде зв'язана з файлом test1.pas.

Ініціалізація файлів.

Ініціалізувати файл - це означає вказати напрямок передачі даних для цього файлу. У PASCALі можна проініціалізувати файл тільки для читання даних, тільки для запису даних та для читання і запису даних одночасно.

Для читання даних файл ініціалізується за допомогою процедури

де <ф.з.> - файлова змінна, яка зв'язана за допомогою процедури ASSIGN з попередньо створеним файлом.

Для запису даних файл ініціалізується за допомогою процедури

де <ф.з.> - файлова змінна, яка зв'язана за допомогою процедури ASSIGN з файлом, до якого будуть записані дані..
За допомогою процедури REWRITE необхідно ініціалізувати запис до нового файлу. При ініціалізації файлу, до якого вже були записані дані раніше, ці дані будуть знищені без попередження. Про це потрібно пам'ятати!!!
Читання даних з файлу відбувається інструкціями Read, Readln, а запис даних до файлу відбувається інструкціями Write, Writeln.

Процедура CLOSE закриває файл, але зв'язок встановлений раніше за допомогою процедури ASSIGN залишається. Формат звернення до процедури має вигляд:

CLOSE (ф.з.>);

Процедура CLOSE зберігає у файлі, що зв'язаний з файловою змінною всі дані та реєструє цей файл (якщо він створюється вперше) у відповідному каталозі.

Змінна та стала символьного типу

Значеннями символьного типу є елементи скінченного і впорядкованого набору знаків.

Цей набір може відрізнятися для конкретної обчислювальної системи.

Змінна символьного типу займає 1 байт пам’яті.

Змінній цього типу може бути наданий один з 256 символів розширеного коду ASCII.

Символ, взятий у апострофи, називається літерною сталою і має вигляд: ‘x’, ’5’, ‘=’.

Cтандартні функції перетворення для даних символьного типу.
Ord(S) - повертає порядковий номер символа S, який визначено у впорядкованій множині символів ASCII. Наприклад,

Ord(’9’)=57, Ord(’0’)=48, Ord(’А’)=65, Ord(’а’)=97.

Chr(К) – повертає символ, який зберігається під порядковим номером К у таблиці розширеного коду ASCII.

Наприклад, Chr(65)= ’А’, Chr(48)= ’0’.

Стандартні функції Succ(S) і Pred(S)

До змінних символьного типу можна застосовувати функції Succ(S) і Pred(S).

Функція Succ(S) повертає наступний за символом S символ.

Функція Pred(S) повертає символ, що передує символу S.

Наприклад,

Succ(’9’)= ’:’, а Pred(’В’)= ’А’.

Операції відношення над змінними символьного типу

Над змінними символьного типу визначені операції відношення. Якщо С1 і С2 змінні символьного типу, то С1>С2 тільки за умови, що Ord(C1)>Ord(C2).

Дата добавления: 2014-01-07