Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Міжнародної торгівлі




Тарифні методи регулювання

Методи державного регулювання міжнародної торгівлі, за допомогою яких реалізується політика протекціонізму, поділяються на тарифні і нетарифні. Тарифні методи ґрунтуються на застосуванні митного тарифу. Нетарифні методи включають всі інші методи обмеження імпорту чи стимулювання експорту. Таблиця 2.1 представляє класифікацію інструментів торгівельної політики.

Основним інструментом торгівельної політики є митні тарифи й мита. Митний тариф – це звід ставок мита, що застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон країни. Митний тариф може також бути визначений як конкретна ставка мита, що сплачується в разі ввезення або вивезення товару з митної території країни. В останньому випадку поняття митний тариф і мито співпадають.

Таблиця 2.1.

Методи торгівельної політики Інструменти торговельної політики Регулює переважно
    експорт імпорт
Т а р и ф н і Мита Тарифна квота   і і
Н е т а р и ф н і кількісні Квотування Ліцензування “Добровільні обмеження”   е е і і
приховані Державні закупки Вимоги вмісту місцевих компонентів Технічні бар`єри   і і і
фінансові Субсидії Кредитування Демпінг е е е  

 

Митні тарифи відносяться до непрямих податків і виконують дві основні функції – фіскальну та захисну. Існують різноманітні види митних тарифів. Митні тарифи, що застосовуються в Україні, визначені Законом “Про єдиний митний тариф”.

За способом стягнення розрізняють адвалерне, специфічне та комбіно­ване мито. Адвалерне мито нараховується у відсотках до митної вартості товарів. Специфічне мито нараховується у встановленому грошовому розмір на одиницю товару. Комбіноване мито поєднує два перших види митного оподаткування, наприклад, сплачується 10 % від митної вартості товару, але не більше 10 дол. за 1 тону.

За об'єктом оподаткування розрізняють ввізне (імпортне) мито, яким оподатковуються імпортні товари, переважна більшість митних тарифів встановлюється на імпортні товари, вивізне (експортне) мито, яким оподатковуються експортні товари, та транзитне мито, яким оподатковуються товари, що перевозяться транзитом через територію країни.

За характером розрізняють: сезонне мито (ввізне та вивізне), яке встановлюється на строк до 4 місяців на сезонну, переважно сільськогосподарську продукцію; антидемпінгове мито, яке застосовується у випадку ввезення на територію країни товарів за цінами, нижчими від нормальних цін в країні експорту, якщо це завдає або загрожує завдати шкоди вітчиз­няним виробникам конкуруючих товарів; компенсаційне мито, яким оподатко­вуються товари, при виробництві яких застосовувалася субсидія, якщо це завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам або державним інтересам країни.

За походженням розрізняють: автономне мито, яке встановлюється рішенням окремої держави; конвенційне (договірне) мито, яке встановлю­ється на основі двосторонніх або багатосторонніх угод країн; преферен­ційне мито, яким оподатковуються товари країн, що розвиваються і яке має пільгові, більш низькі ставки.

За способом обчислення ставок мита розрізняють: номінальні ставки мита, які визначаються митним тарифом й надають загальну інформацію щодо рівня митного оподаткування в країні, та ефективні ставки мита, які характеризують реальний рівень митних тарифів з врахування рівня мита, яким обкладаються імпортні комплектуючі цих товарів,

Ефективна ставка митного тарифу характеризує реальний рівень митного захисту і може бути обчислена за формулою:

де Те - ефективний рівень митного захисту;

Tn - номінальна ставка тарифу на кінцеву продукцію;

Ті - номінальна ставка тарифу на імпортовану проміжну продукцію;

А - частка вартості імпортних компонентів у вартості кінцевого продукту.

Номінальна ставка тарифу може бути тільки додатною, афективна ставка може бути як додатною, так і від`ємною, якщо тариф на імпортні компоненти значно перевищує тариф на кінцеву продукцію. Зі зростанням питомої ваги імпортних компонентів ефективний рівень митного захисту знижується

Тепер розглянемо механізми дії деяких видів митних тарифів.

Механізм дії специфічного мита. Припустимо, що споживачі країни А пред'являють попит на імпортний товар, який описується кривою , іноземні виробники пропонують свій товар за кривою S0. На внутрішньому ринку країни А встановлюється рівновага (точка Е0 на рис. 2.1.). Рів­новажна ціна становить РЕ, рівноважний обсяг імпорту Q0. З метою захисту вітчизняних виробників конкуруючих з імпортом товарів уряд країни А застосовує специфічне мито, яке стягується в розмірі Ті з кожної фізичної одиниці товару. Звичайно, що імпортер, відшкодовуючи зрослі витрати, пов`язані зі сплатою мита, додасть його до ціни товару. Ціна зросте, а пропонування зменшиться, крива пропонування імпорту зміщується у положення S1. Нова рівновага встановлюється в точці Е1.

В результаті запровадження специфічного мита ціна попиту вітчизняних споживачів (Рd) є вищою за ціну пропонування імпортерів (Рs). Різницю становить величина мита на одиницю продукції, загальна сума стягненого мита відповідає площі тонованого прямокутника. Вітчизняні споживачі після введення митна споживають менше імпортних товарів і платять за них вищу ціну. Імпортери продають меншу кількість товару, отримуючи за нього меншу ціну (Рs), їх сукупний виторг скорочується. Сума стягненого мита є доходом держави.

Зауважте, що нова рівноважна ціна зростає на меншу величину, ніж величина специфічного мита, оскільки тягар оподаткування розподіляється між вітчизняними споживачами (площа А) й іно­земними виробниками (площа В). Розподіл податкового тягаря визначається відносною еластичністю попиту на імпорт та його пропонування. Якщо попит більш еластичний, а пропонування відносно нееластичне, більшу частину податкового тягаря буде нести імпортер, меншу - вітчизняний споживач, і навпаки.

Специфічне мито відрізняється нескладною процедурою стягнення, для цього потрібна лише інформація щодо кількості товарів, які ввозяться. Але воно має істотну ваду щодо захисної дії, оскільки рівень митного захисту залежить від коливань цін імпортних товарів. Наприклад, специ­фічне мито в розмірі 100 дол. за один імпортний комп`ютер обмежує імпорт в більшій мірі при ціні комп'ютера 800 дол., оскільки становить 12,5 % його ціни, і в меншій мірі, якщо ціна комп'ютера зросте до 1500 дол., в цьому випадку мито становитиме лише 6,7 % його ціни. Отже, зростання цін імпортних товарів знижує рівень захисту внутрішнього ринку, що здій­снюється за допомогою специфічного мита, і навпаки. Вада специфічного мита найбільше проявляється в умовах інфляції. Реальна захисна дія специфічного мита зменшується, тоді як добробут споживачів страждав подвійно: від зростання цін внаслідок запровадження мита й від інфляцій­ного зростання цін.

Механізм дії адвалерного мита. Припустимо, що за вихідних умов поперед­нього прикладу країна А запроваджує адвалерне мито яке стягується у відсотках від вартості імпортного товару. Ціна імпортного товару для вітчизняних спожи­вачів зростає, пропонування імпорту ско­рочується, але крива пропонування S1 тепер зрушується ліворуч, одночасно змінюючи й кут нахилу, оскільки чим більшою є кіль­кість імпорту, тим вищою буде його вар­тість, отже, більшим буде й мито, що підлягає сплаті (рис. 2.2.).

Наслідки запровадження адвалерного мита подібні до наслідків специфічного мита: іноземні виробники отримують меншу виручку від продажу, вітчизняні спо­живачі купують менше товарів за вищою ціною. Добробут обох сторін знижу­ється. Доход держави від запровадження мита відповідав площі тонованого прямокутника, який одночасно показує розподіл податкового тягаря між вітчизняними споживачами й іноземними виробниками.

На відміну від специфічного мита, адвалерне мито забезпечує однако­вий рівень захисту внутрішнього ринку незалежно від коливань цін імпортних товарів. При зміні цін змінюються лише доходи державного бюджету від запровадження мита. Наприклад, якщо митний тариф становить 20 % ціни товару, то при ціні товару 200 дол., доходи бюджету становитимуть 40 дол. Якщо ціна товару зросте до 400 дол., то доходи бюджету пропорційно зро­стуть й становитимуть 80 дол. Адвалерне мито підвищує внутрішню ціну товару на 20 % незалежно від зростання чи зниження ціни імпорту.

Разом з тим стягнення адвалерного мита пов’язане з певними проблема ми. В першу чергу це проблема оцінки митної вартості товару. Звичайно, що імпортер зацікавлений у заниженні митної вартості товару, оскільки це знизить рівень митного оподаткування. Митні органи, навпаки, зацікавлені у завищенні митної вартості товару, що дозволяє збільшити податкові надходження до державного бюджету. Суб'єктивізм в оцінці створює підґрунтя для зловживань.

До тарифних інструментів торгівельної політики належать також тарифна квота. Тарифна квота в різновидом митних тарифів, ставки яких залежать від обсягу імпорту товарів: імпорт в межах визнаної кількості оподатковується за базовою ставкою тарифу, при перевищенні визначеної кількості імпорт оподатковується за вищою ставкою тарифу.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 391; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.