Механізм секреції підшлункового соку

І. П. Павлов встановив, що на секрецію підшлункового соку впливає блукаючий нерв; у складі його є секреторні і гальмуючі волокна. Подразнення блукаючого нерва викликає відділення невеликої кількості підшлункового соку, зате цей сік дуже багатий ферментами. Секреція припиняється після введення атропіну. Відділення підшлункового соку відбувається на вид та запах їжі або подразнення рецепторів порожнини рота і глотки в досліді мнимої годівлі. Отже, секреторна діяльність підшлункової обумовлюється умовними і безумовними рефлекторними впливами, тобто спостерігається нервова, або складнорефлекторна регуляція секреції підшлункового соку.

Крім блукаючого нерва, секреторні волокна були виявлені також у складі симпатичних нервів, що іннервують підшлункову залозу.

Вливання хлористоводневої кислоти в дванадцятипалу кишку викликає секрецію підшлункового соку навіть після перерезки блукаючих і черевних (симпатичних) нервів і руйнації довгастого мозку. Якщо ж хлористоводнева кислота вводиться безпосередньо в кров, то секреції соку не відбувається.

У. Бейлис і Е. Старлинг установили, що під впливом хлористоводневої кислоти шлункового соку, що надходить у кишечник, виділяється з клітин слизової оболонки просекретин. Хлористоводнева кислота активує просекретин, перетворюючи його в секретин. Всмоктавшись в кров, секретин діє на підшлункову залозу і викликає секрецію підшлункового соку. Таким чином, поряд із нервовою регуляцією є і гуморальна.

Крім хлористоводневої кислоти, просекретин активують органічні кислоти і солі жирних кислот (мила). Секретин являє собою поліпептид із молекулярною масою біля 5000, у фізіологічному відношенні він є гормоном. Під впливом секретину утворюється велика кількість підшлункового соку, бідного ферментами і багатого лугами. В слизовій оболонці дванадцятипалої кишки поряд із просекретином утвориться ще один гормон – панкреозимін. Цей гормон посилює утворення ферментів у підшлунковій залозі. Гуморальна регуляція підшлункової секреції не є самостійною і відособленою. Є дані, що секретин діє на секреторні клітини підшлункової залози не безпосередньо, а через симпатичну нервову систему. Вимикання симпатичної нервової системи за допомогою ерготоксину майже цілком пригнічує секрецію, що виникнула при введенні хлористоводневої кислоти в дванадцятипалу кишку. Отже, гуморальну регуляцію секреторної діяльності підшлункової залози треба розглядати як нейрохімічну.

Дата добавления: 2014-01-07