Пояснювальна записка

У наш час Женевські конвенції та Додаткові протоколи до них є основними документами міжнародного гуманітарного права про захист постраждалих у надзвичайних ситуаціях (НС) та жертв збройних конфліктів. Майже всі розвинені держави світу мають систему цивільного захисту населення та систему Цивільної оборони (ЦО).

Згідно із Конституцією України, забезпечення життя та здоров’я людини є обов’язком держави, адже людина та її здоров’я є найбільшою цінністю. З цією метою та на виконання вимог концепції ООН “Про сталий людський розвиток”, а також відповідно до Законів України: "Про цивільну оборону України" від 3 лютого 1993 р. № 2974-ХІІ (із змінами і доповненнями); "Про захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру" від 8 червня 2000 р. № 1809-ІІІ; Положення "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р № 1198; Положення про функціональну підсистему "Освіта і наука України" від 17 січня 2002 р. № 27 передбачається вивчення студентами нормативної дисципліни “Цивільна оборона”.

Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни

В умовах зростання масштабів техногенної діяльності суспільства та швидкої урбанізації при існуючому ризику крупних аварій та катастроф техногенного і природного характеру постійної уваги потребують проблеми, які пов'язані з забезпеченням безпеки населення, захистом економічного потенціалу територій, збереженням оточуючого середовища. Тому сьогодні, як ніколи, підвищується роль спеціалістів з вищою освітою, які володіють знаннями та уміннями з питань надзвичайних ситуацій. Ці питання у вузі вивчаються в дисципліні "Цивільна оборона".

Основною метою вивчення дисципліни "Цивільна оборона" є вирішування завдань захисту населення і територій при ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Завданнями підготовки фахівців з питань цивільної оборони є:

а) навчити студентів діяти у надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час, вміти прогнозувати масштаби надзвичайних ситуацій, запобігати їх виникненню, визначати засоби і способи захисту людей; організовувати і проводити рятувальні та інші невідкладні роботи в осередках ураження та при ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих; організовувати заходи з підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання;

б) дати необхідні знання та сформувати вміння щодо організації та управління системою заходів цивільної оборони на об’єктах господарювання при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій, організації роботи керівного та командно-керівного складу невоєнізованих формувань і служб цивільної оборони відповідно до одержаної у ВНЗ спеціальності.

1.3. Місце навчальної дисципліни у системі професійної підготовки фахівця

Освоєння курсу "Цивільна оборона" передбачає надання майбутнім фахівцям таких знань та умінь, щоб вони були спроможні:

ü виконувати заходи цивільної оборони на об'єктах господарювання в надзвичайних ситуаціях у ролі командно-начальницького складу невоєнізованих формувань і служб цивільної оборони відповідно до одержаної спеціальності;

ü виявляти небезпеку на ранніх стадіях виникнення, діяти з розвитком подій щодо організації і проведення РіІНР;

ü спрямувати дії персоналу підприємства не стільки на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, а перш за все на їх запобігання і профілактику.

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

² прогнозувати можливість виникнення та масштаби надзвичайних ситуацій;

² оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку та обстановку, яка може виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

² практично здійснювати заходи щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих та у разі застосування сучасної зброї;

² відповідно до майбутньої спеціальності оцінювати стійкість елементів об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях і визначати необхідні заходи щодо її підвищення;

² організовувати взаємодію з відповідними державними органами та структурами для забезпечення зовнішнього захисту;

² забезпечувати підготовку формувань та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах господарювання;

² проводити економічні розрахунки пов’язані, із втратами від надзвичайних ситуацій.

² керувати підготовкою формувань і проведенням РіІНР на об'єктах господарювання відповідно до майбутньої спеціальності.

² завдання та організаційну структуру цивільної оборони України;

² характеристику осередків зараження та ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу;

² способи і засоби захисту населення і територій від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж і сучасної зброї масового ураження;

² порядок дій формувань ЦО і населення в умовах надзвичайних ситуацій;

² призначення приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю та порядок роботи з ними;

² методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної, біологічної, інженерної та пожежної обстановки, яка може виникнути внаслідок НС;

² основи стійкості роботи об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях;

² основи організації проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках зараження і ураження.

² зміст рішень Женевської конвенції від 12 серпня 1949 р. і Додаткових протоколів від 8 червня 1977 р. про цивільну оборону.

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів.

У результаті засвоєння матеріалу навчального модуля №1 “Цмвільний захист та цивільна оборона” студент повинен:

² прогнозувати можливість виникнення та масштаби надзвичайних ситуацій;

² проводити економічні розрахунки пов’язані, із втратами від надзвичайних ситуацій.

² завдання та організаційну структуру цивільної оборони України;

² призначення приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю та порядок роботи з ними;

У результаті засвоєння матеріалу навчального модуля №2 “Запобігання і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій” студент повинен:

² порядок дій формувань ЦО і населення в умовах надзвичайних ситуацій;

² основи стійкості роботи об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях;

² основи організації проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках зараження і ураження.

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна "Цивільна оборона" вивчається в 9 (10) семестрі. Її успішне засвоєння базується на знаннях, одержаних в попередніх семестрах при вивченні таких фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, як вища математика, фізика, хімія, безпека життєдіяльності, основи охорони праці, електротехніка, інформатика, матеріалознавство, опір матеріалів тощо.

2.1. Тематичний план навчальної дисципліни

№ п/п	Назва теми	Обсяг навчальних занять (год.)
усього	лекції	практич- ні	СРС

Модуль № 1 "Цивільний захист та цивільна оборона"
	Цивільний захист та цивільна оборона в сучасних умовах.		–	–
	Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу, їх вплив на життєдіяльність населення. 2.1. Пожежі і вибухи на об'єктах АП та шляхи їх запобігання і гасіння. 2.2. Дослідження параметрів вражаючих факторів осередків радіаційного та хімічного ураження.		–
	Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях 3.1. Оцінка обстановки в осередку ураження та її характеристика. 3.2. Дослідження імовірної радіаційної обстановки на АП внаслідок аварії на АЕС. 3.3. Дослідження радіаційних параметрів штатними приладами формувань ЦО. 3.4. Визначення активності джерела ядерного випромінювання та похибок її вимірювання. Захист населення у надзвичайних ситуаціях.	8,5	–		4,5
	Захист населення у надзвичайних ситуаціях. 4.1. Основні способи і засоби захисту населення. 4.2. Дослідження основних методів захисту від зовнішнього радіоактивного опромінення. 4.3. Дослідження і оцінка радіаційної обстановки в місцях помешкання та роботи.		–
	Модульна контрольна робота № 1	1,5			0,5
Усього за модулем №1		–
Модуль №2 “Запобігання і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій”
	Стійкість роботи авіапідприємств у надзвичайних ситуаціях. 5.1. Основи стійкості роботи АП у надзвичайних ситуаціях. 5.2. Шляхи і засоби підвищення стійкості роботи АП. 5.3. Дослідження ефективності методів підвищення стійкості роботи АП в надзвичайних ситуаціях. 5.4. Дослідження стійкості роботи об'єктів АП до, дії ударної хвилі і світлового випромінювання.	13,5	–		8,5
	Організація і проведення РіІНР в осередках ураження при надзвичайних ситуаціях 6.1. Основи організації і проведення РіІНР в осередках ураження на АП. 6.2. Визначення концентрації СДОР в повітрі осередку хімічного ураження.		–
	Засоби і способи знезараження		–
	Організація перевезень в інтересах цивільної оборони.		–
	Модульна контрольна робота № 1	1,5	–		0,5
Усього за модулем № 2		–
Усього за навчальною дисципліною		–

2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять

№ пор.	Назва теми	Обсяг навчальних занять (год).
лекції	СРС

Модуль № 1 "Цивільний захист та цивільна оборона"
1.1	Цивільний захист та цивільна оборона в сучасних умовах.	–
1.2	Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу, їх вплив на життєдіяльність населення.	–
1.3	Оцінка обстановки в осередку ураження та її характеристика	–
1.4	Основні способи і засоби захисту населення у надзвичайних ситуаціях.	–
Усього за модулем № 1	–
Модуль №2 “Запобігання і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій”
2.1	Основи стійкості роботи авіапідприємств у надзвичайних ситуаціях.	–
2.2	Шляхи і способи підвищення стійкості роботи АП.	–
2.3	Організація і проведення РіІНР в осередках ураження при надзвичайних ситуаціях	–
2.4	Засоби і способи знезараження	–
2.5	Організація перевезень в інтересах цивільної оборони.	–
Усього за модулем № 2	–
Усього за навчальною дисципліною	–

2.2.2. Практичні заняття, їх тематика і обсяг

№ пор.	Назва теми	Обсяг навчальних занять (год).
Практичні	СРС

Модуль № 1 "Цивільний захист та цивільна оборона"
1.1	Дослідження параметрів вражаючих факторів осередків радіаційного та хімічного ураження
1.2	Дослідження ймовірної радіаційної обстановки на АП внаслідок аварії на АЕС
1.3	Дослідження радіаційних параметрів обстановки
1.4	Визначення джерела ядерного випромінювання та похибок вимірювання
1.5	Дослідження основних методів захисту від зовнішнього радіоактивного випромінювання		0,5
1.6	Модульна контрольна робота № 1		0,5
Усього за модулем № 1
Модуль №2 “Запобігання і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій”
2.1	Дослідження ефективності методів підвищення стійкості роботи АП в надзвичайних ситуаціях
2.2	Дослідження стійкості роботи об’єктів АП до дії ударної хвилі і світлового випромінювання
2.3	Визначення концентрації СДОР в повітрі осередка хімічного ураження
2.4.	Дослідження і оцінка обстановки в місцях помешкання та робити		0,5
2.5	Модульна контрольна робота № 2		0,5
Усього за модулем № 2
Усього за навчальною дисципліною

2.2.3. Самостійна робота студента і контрольні заходи

№ тижня	Зміст самостійної роботи студента	Обсяг СРС (годин)	Форма контролю	№ тижня проведення контролю
	2	3
	Опрацювання матеріалу лекції №1.1 Цивільний захист та цивільна оборона в сучасних умовах.		ПК
	Опрацювання матеріалу лекції №1.2 Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу, їх вплив на життєдіяльність населення.		ПК
	Дослідження параметрів вражаючих факторів осередків радіаційного та хімічного ураження		ПК
	Опрацювання матеріалу лекції №1.3 Оцінка обстановки в осередку ураження та її характеристика		ПК
	Дослідження ймовірної радіаційної обстановки на АП внаслідок аварії на АЕС		ПК
	Дослідження основних методів захисту від зовнішнього радіоактивного випромінювання	0,5	ПК
	Дослідження радіаційних параметрів обстановки		ПК
	Опрацювання матеріалу лекції №1.4 Основні способи і засоби захисту населення у надзвичайних ситуаціях.		ПК
	Визначення джерела ядерного випромінювання та похибок вимірювання		ПК
4-5	Підготовка до модульної контрольної роботи № 1	0,5	МК
	Опрацювання матеріалу лекції № 2.1 Основи стійкості роботи авіапідприємств у надзвичайних ситуаціях.		ПК
	Опрацювання матеріалу лекції № 2.2 Шляхи і способи підвищення стійкості роботи АП.		ПК
	Дослідження ефективності методів підвищення стійкості роботи АП в надзвичайних ситуаціях		ПК
	Опрацювання матеріалу лекції № 2.3 Організація і проведення РіІНР в осередках ураження при надзвичайних ситуаціях		ПК
	Дослідження стійкості роботи об’єктів АП до дії ударної хвилі і світлового випромінювання		ПК
	Опрацювання матеріалу лекції № 2.4 Засоби і способи знезараження		ПК
	Визначення концентрації СДОР в повітрі осередка хімічного ураження		ПК
	Опрацювання матеріалу лекції № 2.5 Організація перевезень в інтересах цивільної оборони.		ПК
	Дослідження і оцінка обстановки в місцях помешкання та робити	0,5	ПК
8-9	Підготовка до модульної контрольної роботи № 2	0,5	МК
Усього за навчальною дисципліною

3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни

1. Конституція України, Основний Закон. – К., 1996.

2. Про цивільну оборону України: Закон України № 2974-ХІІ від 3 лютого 1993 р. (із змінами і доповненнями).

3. "Про захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру": Закон України № 1809-ІІІ від 8 червня 2000 р.

4. Положення "Про єдину державну систему попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру": Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198.

5. Положення “Про порядок проведення евакуації у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”: постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1432.

6. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27.

7. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.

8. Про пожежну безпеку: Закон України.– К., 1993.

9. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. Наук. еер.: С.І. Дорогунцов, Б.Ф. Гречанінов. – К.: НАН України РВПСУ, 1995. – 120 с.

10. Авсеєнко В.Ф, Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения — К.: Урожай, 1990. —- 144 с.

11. Александров В.В., Емельянов В.И. Отравляющие вещества. — М.: Воениздат, 1990. — 270 с.

12. Воронков И. Ф., Жижченко. А. П. Оценка устойчивости зданий, сооружений и технических средств авиапредприятия. в чрезвычайных ситуациях. Методические рекомендации. К., КИИГА, 1993. - 20 с.

13. Губський А. І.. Цивільна оборона. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. К.. Міністерство освіти. 1995. - 216 с.

14. Кануншков Б. Т.. Безпека експлуатації повітряних суден у надзвичайних ситуаціях. Навчальний посібник. К., КМУЦА, 1996. -212 с.

15. Козлов В.Ф. Справочник по радиационной безопасности. — М.: Энергоатомиздат, 1991. — 351 с.

16. Костров А. М. Гражданская оборона. – М.: Просвещение, 1991. – 64 с.

17. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. – К., 1998. – 544 с.

18. Основи радіаційної і хімічної безпеки. Лабораторний практикум. К., КМУЦА., 1997 84 с.

19. Пастухов В. К.. Основи застосування цивільної авіації в надзвичайних ситуаціях. Навчааьшш посібник. К., КМУЦА, 1997. -■ 148 с.

20. Стеблюк М. І. Цивільна оборона. Підручник. — К.: Знання, 2002. — 430 с.

21. Воронков И. Ф.. Кануншшов Б. Т., Наумов Н. Ф. и др. Безопасность авиапредлриятнй в чрезвычайных ситуациях. Конспект лекций. К, КМУГА.» 1996. 128 с.

22. ГОСТ 12.].044-89 ССБТ. ГІожаровзрывобезопасность веществ и материалов.

23. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

24. Иванов Б. Б., Наумов Н. Ф., Пастухов В. К., Применко В. И.. Радиационная и химическая безопасность на воздушном транспорте. Тексты лекций. К. КИИГА, 1992. - 196 с.

25. Каммер Ю.Ю. Аварийные работы в очагах поражения. — М.: Энергоатомиздат, 1990. — 287 с.

26. Касьянов М.А., Ревенко Ю.П., Тищенко Ю.А. Защита населения в условиях чрезвычайных ситуаций. — Луганск: Из-во Восточноукр. нац. ун-та, 2001. — 171 с.

27. Кукал З. Природные катастрофы. – М.: Знание, 1986.

28. Плутенко В. С., Применко В. И.. Оценка обстановки в очаге заражения методом прогнозирования. Методическая разработка. К., КИИГА., 1990. -44 с.

29. Смоляр В. І. Харчування в умовах радіонуклідного забруднення. – К.: Здоров’я: Укр. червоний хрест, 1991. – 32 с.

30. СН и П - ЇІ-11-7? Захисні споруди цивільної оборони.

31. СН и П 2.09.02-85 Производственные здания промышленных предприятий.

32. СН и П 2.09.04-87 Административные и бытовые здания и сооружения.

33. Стеблюк М. І. Цивільна оборона: Підручник для ВНЗ. — К.: Урожай, 1994. — 360 с.

34. Тестові завдання з цивільної оборони для студентів всіх спеціальностей. К., КМУЦА., 1996. 48 с.

35. Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І., Букін В.Є., Костенець- кий М.І. Медицина катастроф За ред. І.В. Кочіна. — К.: Здоров’я, 2001. — 350 с.

3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників,

№ п/п	Назва	Шифри тем за тематичним планом	Кількість
1.	Кінофільм "Борьба с пожарами и другими стихийными бедствиями"
2.	Кінофільм "Повышение устойчивости промышленных редприятий"
3.	Слайди за темами дисципліни	1-8	3-5 за тему
4.	Плакати за темами дисципліни	1-8	1-3 за тему
5.	Комплекти засобів індивідуального захисту та медичних засобів захисту
6.	Прилади радіаційної, хімічної розвідки та Дозиметричного контролю	3, 6
7.	Установки та прилади для виконання лабораторних робіт	3, 4, 6	2 комплекти на кожну роботу

4. рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи.

4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок (у даному випадку – за четвертий та п’ятий семестри) у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.

4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента

Модуль № 1	Модуль № 2	Мах кількість балів
Від навчальної роботи	Мах кількість балів	Від навчальної роботи	Мах Кількість балів
Відповідь на заняттях з основних питань		Відповідь заняттях з основних питань
Активна робота на практичних заняттях (заохочувальні заходи)		Активна робота на практичних заняттях (заохочувальні заходи)
Експрес-контрольні роботи		Експрес-контрольні роботи
Модульна контрольна робота №1		Модульна контрольна робота №2
Індивідуальна робота		Індивідуальна робота
Усього за модулем №1		Усього за модулем №2
Диференційований залік
Усього за семестр

4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 4.2.

Відповідність рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою

Бали (включаючи контрольні оцінки)	Оцінка
11-12	Відмінно
9-10	Добре
7-8	Задовільно
менше 7	Незадовільно

4.2.3. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.4. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.5. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.6. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.

Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою

Оцінка в балах (модуль №1 та №2)	Оцінка за національною шкалою
39 – 44	Відмінно
33 – 38	Добре
26- 32	Задовільно
Менш 25	Незадовільно

4.2.7. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).

4.2.8. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці "Контрольна модульна рейтингова оцінка" відомості модульного контролю робиться запис "Не з'явився", а у колонці "Підсумкова модульна рейтингова оцінка" - "Не атестований".

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з'явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.9. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.10.При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює 9 або 10 (оцінці "Добре" за національною шкалою), тобто зменшується на один бал у порівнянні з наведеною в табл. 4.2.

4.2.11. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

4.2.12. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою.

Відповідність балів, оцінок за національною шкалою та ECTS:

Бали	Національна шкала	ECTS	Примітки
90-100	Відмінно	А
82-89	Добре	В
75-81	С
67-74	Задовільно	D
60-66	E
35-59	Незадовільно	FX	Можливе повторне складання
1-34		F	Обов’язковий повторний курс

4.2.13. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ЕСТS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

4.2.14. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.