КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Пояснювальна записка
Вступ У наш час Женевські конвенції та Додаткові протоколи до них є основними документами міжнародного гуманітарного права про захист постраждалих у надзвичайних ситуаціях (НС) та жертв збройних конфліктів. Майже всі розвинені держави світу мають систему цивільного захисту населення та систему Цивільної оборони (ЦО). Згідно із Конституцією України, забезпечення життя та здоров’я людини є обов’язком держави, адже людина та її здоров’я є найбільшою цінністю. З цією метою та на виконання вимог концепції ООН “Про сталий людський розвиток”, а також відповідно до Законів України: "Про цивільну оборону України" від 3 лютого 1993 р. № 2974-ХІІ (із змінами і доповненнями); "Про захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру" від 8 червня 2000 р. № 1809-ІІІ; Положення "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р № 1198; Положення про функціональну підсистему "Освіта і наука України" від 17 січня 2002 р. № 27 передбачається вивчення студентами нормативної дисципліни “Цивільна оборона”. Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів. Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).
1.1. Мета викладання навчальної дисципліни
В умовах зростання масштабів техногенної діяльності суспільства та швидкої урбанізації при існуючому ризику крупних аварій та катастроф техногенного і природного характеру постійної уваги потребують проблеми, які пов'язані з забезпеченням безпеки населення, захистом економічного потенціалу територій, збереженням оточуючого середовища. Тому сьогодні, як ніколи, підвищується роль спеціалістів з вищою освітою, які володіють знаннями та уміннями з питань надзвичайних ситуацій. Ці питання у вузі вивчаються в дисципліні "Цивільна оборона". Основною метою вивчення дисципліни "Цивільна оборона" є вирішування завдань захисту населення і територій при ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
1.2. Завдання підготовки фахівців Завданнями підготовки фахівців з питань цивільної оборони є: а) навчити студентів діяти у надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час, вміти прогнозувати масштаби надзвичайних ситуацій, запобігати їх виникненню, визначати засоби і способи захисту людей; організовувати і проводити рятувальні та інші невідкладні роботи в осередках ураження та при ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих; організовувати заходи з підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання; б) дати необхідні знання та сформувати вміння щодо організації та управління системою заходів цивільної оборони на об’єктах господарювання при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій, організації роботи керівного та командно-керівного складу невоєнізованих формувань і служб цивільної оборони відповідно до одержаної у ВНЗ спеціальності.
1.3. Місце навчальної дисципліни у системі професійної підготовки фахівця Освоєння курсу "Цивільна оборона" передбачає надання майбутнім фахівцям таких знань та умінь, щоб вони були спроможні: ü виконувати заходи цивільної оборони на об'єктах господарювання в надзвичайних ситуаціях у ролі командно-начальницького складу невоєнізованих формувань і служб цивільної оборони відповідно до одержаної спеціальності; ü виявляти небезпеку на ранніх стадіях виникнення, діяти з розвитком подій щодо організації і проведення РіІНР; ü спрямувати дії персоналу підприємства не стільки на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, а перш за все на їх запобігання і профілактику. 1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни. В результаті вивчення дисципліни студент повинен: Вміти: ² прогнозувати можливість виникнення та масштаби надзвичайних ситуацій; ² оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку та обстановку, яка може виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру; ² практично здійснювати заходи щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих та у разі застосування сучасної зброї; ² відповідно до майбутньої спеціальності оцінювати стійкість елементів об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях і визначати необхідні заходи щодо її підвищення; ² організовувати взаємодію з відповідними державними органами та структурами для забезпечення зовнішнього захисту; ² забезпечувати підготовку формувань та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах господарювання; ² проводити економічні розрахунки пов’язані, із втратами від надзвичайних ситуацій. ² керувати підготовкою формувань і проведенням РіІНР на об'єктах господарювання відповідно до майбутньої спеціальності.
Знати:
² завдання та організаційну структуру цивільної оборони України; ² характеристику осередків зараження та ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу; ² способи і засоби захисту населення і територій від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж і сучасної зброї масового ураження;
² порядок дій формувань ЦО і населення в умовах надзвичайних ситуацій; ² призначення приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю та порядок роботи з ними; ² методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної, біологічної, інженерної та пожежної обстановки, яка може виникнути внаслідок НС; ² основи стійкості роботи об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях; ² основи організації проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках зараження і ураження. ² зміст рішень Женевської конвенції від 12 серпня 1949 р. і Додаткових протоколів від 8 червня 1977 р. про цивільну оборону. 1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох навчальних модулів. У результаті засвоєння матеріалу навчального модуля №1 “Цмвільний захист та цивільна оборона” студент повинен: Вміти: ² прогнозувати можливість виникнення та масштаби надзвичайних ситуацій; ² оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку та обстановку, яка може виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру; ² практично здійснювати заходи щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих та у разі застосування сучасної зброї; ² проводити економічні розрахунки пов’язані, із втратами від надзвичайних ситуацій.
Знати: ² завдання та організаційну структуру цивільної оборони України; ² характеристику осередків зараження та ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу; ² призначення приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю та порядок роботи з ними; ² методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної, біологічної, інженерної та пожежної обстановки, яка може виникнути внаслідок НС; ² зміст рішень Женевської конвенції від 12 серпня 1949 р. і Додаткових протоколів від 8 червня 1977 р. про цивільну оборону.
У результаті засвоєння матеріалу навчального модуля №2 “Запобігання і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій” студент повинен: Вміти: ² відповідно до майбутньої спеціальності оцінювати стійкість елементів об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях і визначати необхідні заходи щодо її підвищення; ² організовувати взаємодію з відповідними державними органами та структурами для забезпечення зовнішнього захисту; ² забезпечувати підготовку формувань та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах господарювання; ² керувати підготовкою формувань і проведенням РіІНР на об'єктах господарювання відповідно до майбутньої спеціальності. Знати:
² способи і засоби захисту населення і територій від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж і сучасної зброї масового ураження; ² порядок дій формувань ЦО і населення в умовах надзвичайних ситуацій; ² основи стійкості роботи об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях; ² основи організації проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках зараження і ураження.
1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни
Навчальна дисципліна "Цивільна оборона" вивчається в 9 (10) семестрі. Її успішне засвоєння базується на знаннях, одержаних в попередніх семестрах при вивченні таких фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, як вища математика, фізика, хімія, безпека життєдіяльності, основи охорони праці, електротехніка, інформатика, матеріалознавство, опір матеріалів тощо. 2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
2.1. Тематичний план навчальної дисципліни
2.2. Проектування дидактичного процесу з видів навчальних занять 2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг
2.2.2. Практичні заняття, їх тематика і обсяг
2.2.3. Самостійна робота студента і контрольні заходи
3. Навчально-методичні матеріали з дисципліни 3.1. Основна та додаткова література
Основна література
1. Конституція України, Основний Закон. – К., 1996. 2. Про цивільну оборону України: Закон України № 2974-ХІІ від 3 лютого 1993 р. (із змінами і доповненнями). 3. "Про захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру": Закон України № 1809-ІІІ від 8 червня 2000 р. 4. Положення "Про єдину державну систему попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру": Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198. 5. Положення “Про порядок проведення евакуації у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”: постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1432. 6. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. 7. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998. 8. Про пожежну безпеку: Закон України.– К., 1993. 9. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. Наук. еер.: С.І. Дорогунцов, Б.Ф. Гречанінов. – К.: НАН України РВПСУ, 1995. – 120 с. 10. Авсеєнко В.Ф, Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения — К.: Урожай, 1990. —- 144 с. 11. Александров В.В., Емельянов В.И. Отравляющие вещества. — М.: Воениздат, 1990. — 270 с. 12. Воронков И. Ф., Жижченко. А. П. Оценка устойчивости зданий, сооружений и технических средств авиапредприятия. в чрезвычайных ситуациях. Методические рекомендации. К., КИИГА, 1993. - 20 с. 13. Губський А. І.. Цивільна оборона. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. К.. Міністерство освіти. 1995. - 216 с. 14. Кануншков Б. Т.. Безпека експлуатації повітряних суден у надзвичайних ситуаціях. Навчальний посібник. К., КМУЦА, 1996. -212 с. 15. Козлов В.Ф. Справочник по радиационной безопасности. — М.: Энергоатомиздат, 1991. — 351 с. 16. Костров А. М. Гражданская оборона. – М.: Просвещение, 1991. – 64 с. 17. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. – К., 1998. – 544 с. 18. Основи радіаційної і хімічної безпеки. Лабораторний практикум. К., КМУЦА., 1997 84 с. 19. Пастухов В. К.. Основи застосування цивільної авіації в надзвичайних ситуаціях. Навчааьшш посібник. К., КМУЦА, 1997. -■ 148 с. 20. Стеблюк М. І. Цивільна оборона. Підручник. — К.: Знання, 2002. — 430 с. Додаткова література 21. Воронков И. Ф.. Кануншшов Б. Т., Наумов Н. Ф. и др. Безопасность авиапредлриятнй в чрезвычайных ситуациях. Конспект лекций. К, КМУГА.» 1996. 128 с. 22. ГОСТ 12.].044-89 ССБТ. ГІожаровзрывобезопасность веществ и материалов. 23. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. 24. Иванов Б. Б., Наумов Н. Ф., Пастухов В. К., Применко В. И.. Радиационная и химическая безопасность на воздушном транспорте. Тексты лекций. К. КИИГА, 1992. - 196 с. 25. Каммер Ю.Ю. Аварийные работы в очагах поражения. — М.: Энергоатомиздат, 1990. — 287 с. 26. Касьянов М.А., Ревенко Ю.П., Тищенко Ю.А. Защита населения в условиях чрезвычайных ситуаций. — Луганск: Из-во Восточноукр. нац. ун-та, 2001. — 171 с. 27. Кукал З. Природные катастрофы. – М.: Знание, 1986. 28. Плутенко В. С., Применко В. И.. Оценка обстановки в очаге заражения методом прогнозирования. Методическая разработка. К., КИИГА., 1990. -44 с. 29. Смоляр В. І. Харчування в умовах радіонуклідного забруднення. – К.: Здоров’я: Укр. червоний хрест, 1991. – 32 с. 30. СН и П - ЇІ-11-7? Захисні споруди цивільної оборони. 31. СН и П 2.09.02-85 Производственные здания промышленных предприятий. 32. СН и П 2.09.04-87 Административные и бытовые здания и сооружения. 33. Стеблюк М. І. Цивільна оборона: Підручник для ВНЗ. — К.: Урожай, 1994. — 360 с. 34. Тестові завдання з цивільної оборони для студентів всіх спеціальностей. К., КМУЦА., 1996. 48 с. 35. Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І., Букін В.Є., Костенець- кий М.І. Медицина катастроф За ред. І.В. Кочіна. — К.: Здоров’я, 2001. — 350 с. 3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН
4. рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
4.1. Основні терміни, поняття, означення 4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу. З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи. 4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо). Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо. 4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх. 4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю. 4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу. 4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань. 4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS. РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок. 4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо. 4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля. 4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля. 4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів. 4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань. 4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру. 4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS). Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни, яка викладається протягом декількох семестрів, визначається як середньозважена оцінка з підсумкових семестрових рейтингових оцінок (у даному випадку – за четвертий та п’ятий семестри) у балах з наступним її переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS. Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.
4.2. Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь 4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.
Таблиця 4.1 Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента
4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 4.2.
Таблиця 4.2
Відповідність рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою
4.2.3. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю. 4.2.4. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля. 4.2.5. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин. 4.2.6. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.
Таблиця 4.3 Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою
4.2.7. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3). 4.2.8. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці "Контрольна модульна рейтингова оцінка" відомості модульного контролю робиться запис "Не з'явився", а у колонці "Підсумкова модульна рейтингова оцінка" - "Не атестований". При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з'явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість. Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку. 4.2.9. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку. 4.2.10.При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює 9 або 10 (оцінці "Добре" за національною шкалою), тобто зменшується на один бал у порівнянні з наведеною в табл. 4.2. 4.2.11. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється. 4.2.12. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою.
Таблиця 4.4 Відповідність балів, оцінок за національною шкалою та ECTS:
4.2.13. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ЕСТS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента. 4.2.14. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 293; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |