Соціологічні концепції походження суспільства

Скільки ви знаєте гіпотез походження суспільства? «Стихійні» соціологи зазвичай відзначають три:

• природну («праця створила людину» і перетворила стадо на культурне співтовариство виробників)

• божественну (креаціонізм) («Бог створив людину» і заповів їй матеріальний світ і етичний закон)

Креаціонізм (від лат. сreatio, creationis – творіння) – теологічна і світоглядна концепція, в рамках якої основні форми органічного світу (життя), людство, планета Земля, а також світ у цілому, розглядаються як безпосередньо створені Творцем або Богом.

• космічну («інопланетяни створили людей» і маніпулюють людським прогресом в своїх лабораторних цілях).

Всі вони цінні і цікаві, однаково дискусійні, і жодна не відповідає на питання про «технічні деталі» механізму розвитку соціальної організації.

У той самий час склався ряд наукових теорій, які, узявши за основу одну з особливих характеристик біології людини, розглядають витікаючі з неї етапи соціального конструювання суспільних об'єднань: інструментальна, семантична, сексуальна, гендерна, кратична. Розглянемо їх у загальних рисах.

Інструментальна концепція. Згідно з нею голов­ним чинником, що зумовив формування суспільства, є кмітливість людини, завдяки якій вона винайшла спеціальні знаряддя для задоволення власних потреб. Спочатку примітивні, дедалі доскона­ліші, вони зберігали зусилля людини у добуванні їжі та тепла. Використовуючи знаряддя, вона навчилася працювати, поліпшувала свій добробут. Це зумовило функціональну диференціацію родової общини, що у свою чергу спричинило виникнення еко­номічних відмінностей між людьми та родинними групами. З'явилася і почала розвиватися соціальна організація.

Сексуальна концепція. Прихильники її вважають, що головним чинником зародження суспільства є поза-сезонний характер розмноження людини та її задово­лення від статевого акту. Це надає процесові виношування і народження спонтанності, позаконтрольності, а існуванню групи — непередбачуваності. Відповідно в общині надмірна кількість слабких, незахищених осіб, що потребують опіки і за низького рівня розвитку ризикують загинути. Тому природна необхідність конт­ролю над народжуваністю зумовила формування ро­дин, виникнення норм, які регулювали сексуальні та інші відносини в угрупованні, сприяли плануванню господарського життя тощо. Постійний розвиток регу­люючих норм стимулював еволюцію общин, зумовив­ши з часом виникнення соціальної організації.

Кратична (грец. kratos – сила, влада) концепція. Згідно з її постулатами сила та розум розподілені між людьми нерівномірно. Разом з природною експансив­ністю (жадобою і цікавістю) переваги окремих людей за певними критеріями (фізична міць, спостережли­вість, спритність тощо) дають їм змогу зайняти вигід­ні позиції, прибрати до рук краще місце, їжу, сексу­ального партнера та ін. Навчившись панувати та отримувати знаки улесливості одноплемінників, ліде­ри почали утверджувати систему правил шанування вождя, передачі влади, розподілу привілеїв серед ін­ших членів угруповання. Норми, які забезпечують відносини нерівності, стають основними для соціаль­ної організації. Еліта використовує владу як засіб впливу на маси та привласнення ресурсів, створюва­них общиною, забезпечуючи водночас її подальший розвиток.

Гендерна концепція. Заснована на аналізі розподілу соціальних ролей між особами жіночої та чоловічої статі. Оскільки жінка володіє біологічною монополією на. відтворення роду, і для немовлят є не тільки кровним, а й першим взірцем для наслідування, її роль в общині особливо значущі. Відповідно значущість чоловіка значно менша, його роль зведена до обслуговування процесу відтворення (забезпечення за­чаття, захисту, тепла, їжі тощо). За соціальними роля­ми жінки незамінні за чоловіків. Незадоволені сво­їм становищем, чоловіки створюють штучну протива­гу жіночій «монополії відтворення» у формі чоловічої «монополії на встановлення порядку». А коли вони стали домовлятися про розподіл жінок, виникла со­ціальна організація. Попри те, що чоловіки споконві­ку порушують власні домовленості, вони продовжують дотримуватись первісної кругової поруки, не допуска­ючи жінок до соціальне значущих сфер, пов'язаних з владою, управлінням, розпорядженням ресурсів.

Семантична концепція. Основою є визнання фі­зичної, психологічної, розумової слабкості людини як біологічної істоти, яка до того є ще й одним з наймо­лодших видів живого світу (8—10 млн. років еволю­ції). У зв'язку з біологічною вразливістю закон вижи­вання штовхає людей до об'єднання зусиль, тобто до створення колективної організації, яка здійснює ко­ординацію, диференціацію та комбінування їх функ­цій. Усе це потребує попередньої домовленості, що можливо лише з розвитком спілкування, використан­ня мови як його засобу. Виробляючи символи та зна­чення, домовляючись про правила їх тлумачення, активно застосовуючи мову, люди формують організо­ваний світ комунікації, яка опосередковує їх матері­альну діяльність. Внаслідок цих процесів виникає система упорядкованих колективних взаємодій, фор­мується суспільство.

Дата добавления: 2014-01-11