Принципи програмованого навчання

Л.7.

ТЕХНОЛОГІЇ ВІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Модуль ІІ

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ОСНОВІ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ОСНОВІ ДИДАКТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ ТА РЕКОНСТРУЮВАННЯ ЗМІСТУ.

Тема 5. Педагогічні технології на основі ефективності управління та організації навчального процесу (Л. 7, 8.)

1. Технології програмованого навчання.

2. Технології рівневої диференціації.

3. Технології диференційованого навчання за інтересами дітей (І.М.Закатова).

4. Технології індивідуалізації навчання (І. Унт, А.С. Границька, В.Д. Шадріков).

5. Колективний спосіб навчання (О.Г. Рівін, В.К. Дьяченко).

6. Технологія С.М. Лисенкової.

1. Технології програмованого навчання

Програмоване навчання – технологія вивчення матеріалу кроками (порціями) з контролем кожної порції.

Програмоване навчання виникло на поч. 50-х рр. ХХ ст., коли амер. психолог Берренс Скіннер запропонував підвищити ефективність управління засвоєнням матеріалу, побудувавши її як послідовну програму подання порцій інформації та контролю за її засвоєнням. Пізніше інший амер. психолог Н.Краудер розробив розгалужені програми, які залежно від результатів контролю пропонували учню різний матеріал для самостійної роботи.

В Росії розробляли та пропагували програмоване навчання В .П.Безпалько, Н.Ф.Тализіна.

Рівень застосування цієї технології – загальнопедагогічний.

Переважають репродуктивні методи.

Організаційні форми: класно-урочна, групова, індивідуальна.

1. Принцип поділу матеріалу на малі частини (кроки).

Головне поняття програмованого навчання – навчальна програма – це послідовність кроків, кожен з яких є мікро етапом оволодіння одиницею знань чи дії. Крок програми складається з трьох частин: а) доза інформації про знання або дію, що вивчається; б) завдання – операція по роботі з інформацією, її засвоєння; в) контрольного завдання (зворотний зв’язок) та вказівки щодо повторення вправ чи переходу до наступного кроку.

Програмувати навчання – це означає розбивати текст, інформацію на кроки.

2. Принцип зворотного зв’язку

Передбачає циклічну організацію правління навчальним процесом по кожній операції навчальної діяльності. Зворотній зв’язок є внутрішній (учні самі аналізують результати своєї навчальної діяльності) та зовнішній (результати діяльності учнів аналізують педагоги або керівні засоби).

3. Принцип індивідуального темпу навчання

Робота учнів за програмою є індивідуальною. Кожен учень має можливість навчатися зі швидкістю, яка є найбільш сприятливою для його пізнавальних сил. Таким чином створюються умови для успішного вивчення матеріалу всіма учнями, хоч і за різний час.

4. Принцип адаптації

Програма повинна бути пристосована до індивідуальних здібностей дитини, містити підтримку, підказку і т.д.

Дата добавления: 2014-01-15