Радіаційна та фізична безпека

Основними радіоактивними ізотопами є йод-131, цезій-137, церій-95 і стронцій-90.

Глобальною екологічною катастрофою стала аварія на чет­вертому енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 р.

Під впливом кліматичних факторів (вітер, опади) та діяльності людини радіоактивні ізотопи поступово мігрують і охоплюють все більші площі. У вигляді пилу та розчинних сполук вони потрапляють у продовольчу сировину і харчові продукти.

Зараз від 75 до 95% річної дози радіаційного забруд­нення населення України отримує з продуктами харчування та питною водою.

Найбільш забруднена радіоізотопами сиро­вина тваринного походження — м'ясо, молоко, риба, яйця та дикорослі ягоди і особливо гриби. Це пояснюється тим, що цезій і стронцій утворюють стійкі сполуки з білковими речо­винами і накопичуються в організмі тварин, птахів і риби. При переробці цієї сировини ізотопи переходять до складу готової продукції. В ряді випадків відбувається їх концентрування.

Так, в сушених, згущених і концентрованих молокопродуктах, у сичужних сирах, ковбасних виробах, сушеній та в'яленій рибі, сушених овочах і фруктах, а особливо в сушених дико­рослих ягодах і грибах вміст радіонуклідів зростає в 3-10 разів у порівнянні з вихідною сировиною.

Радіоактивні ізотопи мають різнобічну шкідливу дію. Як важкі метали, вони виявляють токсичну дію на імунну та фер­ментні системи, на генетичний апарат, сприяють канцерогене­зу.

Слід зазначити, що інтенсивність негативного впливу за­лежить від дози опромінення. Чим вище доза, тим скоріше і відчутніше ушкодження. Але навіть поодинокий радіоактив­ний розпад може викликати в організмі серйозні порушення. Тому безпечних доз радіації не існує. Будь-яке, навіть наймен­ше радіоактивне забруднення може бути фатальним для ор­ганізму.

Основними способами захисту сировини і продуктів від радіоактивних забруднень є їх укриття від пилу, осадів, ґрун­тових вод, систематичне прибирання, миття, чищення від ме­ханічних та хімічних забруднень. Забруднену сировину в за­лежності від рівня радіоактивності молена повністю або част­ково використовувати на переробку. Основні заходи щодо зменшення радіоактивних забруднень — очищення сировини від покривних частин (листя, шкірка, луска), видалення кісток, вимочування та відварювання сировини.

Необхідно враховувати те, що механічно пошкоджена си­ровина, нестандартна за розміром (дрібна і велика), з залишка­ми ботви потенційно має більший вміст радіонуклідів, а тому більш небезпечна. У сировині тваринного походження найбільший вміст ізотопів мають кістки, хрящі та внутрішні органи.

З дозволу органів санітарно-радіологічного контролю помірно забруднена сировина може бути використана як домішка до незабрудненої при її переробці. Радіологічний контроль сировини і харчових продуктів здійснюється органа­ми і установами санітарно-епідеміологічної служби Міністер­ства охорони здоров'я України, відомчими ветеринарними, аг­рохімічними та виробничими лабораторіями і службами. Він проводиться як в сільськогосподарських, так і на переробних підприємствах.

Для виявлення радіоактивних забруднень використову­ють портативні переносні прилади реєстрації випромінювань (дозиметри, радіометри, лічильники тощо).

Фізичну небезпеку харчових продуктів можуть створюва­ти тверді сторонні предмети, що потрапляють до сировини, проміжних та готових продуктів на всіх етапах виробничого ланцюга — від збирання врожаю до споживання продуктів.

Так, бите скло, шматочки металу, деревини, кісток можуть спричиняти порізи, внутрішні травми, інфекції та хвороби. Ці предмети потрапляють в продукти з тари, технологічного об­ладнання, під час транспортування та зберігання. Камінці, шматки пластмас, тканин, паперу можуть бути причиною уду­шення, інфекцій, поламання зубів, необхідності хірургічного втручання для видалення. Вони можуть потрапляти до про­дуктів в разі недбалого контролю за очищенням, сортуванням та переробкою сировини, відмови або неналежного регулю­вання обладнання на підготовчих операціях та з інших при­чин.

Для запобігання виникненню фізичної небезпеки не­обхідне суворе дотримання загальних правил виробничої та гігієнічної практики на всіх етапах виробничого ланцюга, в то­му числі і на харчових підприємствах.

Дата добавления: 2014-01-11