Рівень П.п. прийнято визначати як на макро-, так і на мікрорівні.

Лекція 7. Тема – продуктивність праці.

Додавання та віднімання багатоцифрових чисел

Учні вже знайомі з додаванням та відніманням трицифрових чисел, тому ознайомлення з діями в межах мільйона здійснюється прямим перенесенням. (Математика 4 клас С. 76-94.)

Продуктивність праці – результативність корисної конкретної праці, яка визначає ефективність доцільної виробничої діяльності у певний відрізок часу.

П.п. характеризує ефективність витрат праці.

Як чинник виробництва П.п. відбиває ефективність використання трудових ресурсів.

З точки зору світової економічної теорії П.п. є основою піднесення національної економіки, що забезпечує конкурентоспроможність держави. Єдиною концепцією конкурентоспроможності на національному рівні є продуктивність. Досягнення найвищого та постійно зростаючого рівня життя громадян держави залежить від продуктивності, яка забезпечується вмілим використанням трудових ресурсів та капіталу.

За оцінками західних економістів, у різних країнах та в різні періоди підвищення П.п. забезпечувало від 40,0 до 90,0% економічного піднесення національної економіки. Таке значення П.п. визначено в самій економічній теорії відповідним "Законом зростання продуктивності праці". Цей закон виражає причинно-наслідкові, сталі та суттєві зв'язки між розвитком і вдосконаленням продуктивних сил, з одного боку, та обумовленим цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого.

У масштабах суспільства (макрорівень) П.п. визначається розміром національного доходу, доданої вартості, ВВП або суспільного продукту в розрахунку на одного зайнятого у національній економіці.

Найчастіше використовуються дві формули для розрахунку П.п. на макрорівні ("суспільний рівень продуктивності праці" – Сп.п.):

, (1)

де: Сп.п. – суспільний рівень П.п.;

ВНП – валовий національний продукт.

Дата добавления: 2014-01-11