Методи й послідовність цінових розрахунків

Вибір методу цінових розрахунків при реалізації науково-технічної продукції залежить, як правило, від конкретного виду угоди, ступені взаємозв'язків між продавцем і покупцем технології й інших факторів. Типові методи компенсації при придбанні науково-технічної продукції наведені в табл. 1.

Таблиця 1 Методи компенсації при передачі технології

Форми передачі науково-технічної продукції (по ступеню зростання міжорганізаційних зв'язків)	Типовий метод компенсації (відшкодування)
Угоди про технічне навчання й допомоги в освоєнні проведення.	Загальна фіксована ціна за комплекс робіт (ОФЦ).
Патентне ліцензування.	Ліцензійні платежі (ЛП)
Система договірних відносин у розподілі продукції й послуг (франчайзинг).	Договірна націнка на собівартість за компоненти або готову продукцію; ЛП.
Ліцензування "ноу-хау".	ОФЦ; ЛП.
Угоди про надання інформаційних послуг.	ОФЦ.
Угоди про надання консультативних послуг.	ОФЦ.
Угоди про співробітництво (без часткової участі):
дослідницькі консорціуми;	Прибуток учасника залежить від витрат і доходів партнерів.
загальні дослідження;	Прибуток учасника залежить від сукупних витрат і доходів.
розробка й загальне проведення продукції.	Прибуток учасника залежить від витрат партнерів і доходів виробника продукції.
Спільне підприємство (із частковою участю).	Розподіл прибутку відповідно до частки участі, дивіденди.

"Витратний" метод ціноутворення, яке передбачає визначення загальної фіксованої ціни (ОФЦ) за наданий комплекс робіт, послуг на базі здійснених витрат, використовується при визначенні розміру винагороди за надані послуги, виконання НИОКР на замовлення (якщо важко визначити перспективи комерційного використання придбаної науково-технічної продукції або якщо комерційне використання не передбачається), а також у деяких інших випадках.

Цей метод, зокрема, може використовуватися для визначення розміру винагороди за послуги, які можуть бути надані науково-технічними організаціями, а саме:

• консультаційні;

• інжинірингові;

• інформаційні, серед них у сфері маркетингу, конъюнктурно цінових досліджень і т.п.;

• з передачі ноу-хау у формі инструктивно - методичних матеріалів і т.п.. Як база для розрахунку розміру відшкодування використовується кошторисна калькуляція витрат на послуги, яка включає прямі витрати виконавця (матеріальні, трудові - на основі вартості години роботи фахівця даної кваліфікації, комп'ютерні, транспортні - на відрядження й т.п., інші витрати). Базисне значення прямих витрат коректується з урахуванням ступеня новизни робіт і послуг, ступені терміновості й інших факторів. Розмір прибутки визначається за домовленістю із замовником; у світовій практиці він рівняється приблизно 40% від розміру прямих витрат.

При обґрунтуванні ціни технології в рамках угоди про комплектну поставку оснащення використовується модифікація "витратного " методу. У світовій практиці в таких угодах вартість технології звичайно додається до вартості оснащення й становить 12-20% у загальній ціні угоди.

Цінові розрахунки в угодах про продаж ліцензій є найбільш складними. Оскільки реальна цінність патентів і ноу-хау, які передаються за ліцензійними угодами, може бути визначена тільки в процесі безпосередньої комерційної експлуатації технології покупцем, тобто після акту продажу, сам продаж науково-технічної продукції неминуче здійснюється за розрахунковими цінами, які базуються на припущенні про ефективність науково-технічної продукції в майбутньому.

Взагалі ліцензійні платежі включають:

• попередні (опціонні) платежі за більш докладне знайомство із предметом ліцензії;

• основні (у формі роялті або паушального платежу, а також їх комбінації);

• оплату додаткових послуг, передбачених ліцензійною угодою;

• додаткові непрямі витрати;

• з'єднані витрати (на придбання матеріалів, комплектувальних виробів і т.п., необхідних для організації проведення за ліцензією).

Роялті - це періодичні відсоткові відрахування, які встановлюються у вигляді фіксованих ставок на підставі розрахунку фактичного економічного результату використання придбаної науково-технічної продукції й виплачуються ліценціатом через певні погоджені в договорі проміжки часу (звичайно, щоквартальними або річними внесками). До платіжних документів додаються:

бухгалтерський звіт за погодженою між сторонами формою (кількість ліцензійної продукції; ціни; напрямку реалізації);

Дата добавления: 2014-01-11