Договірне регулювання оплати праці

Договірне регулювання оплати праці здійснюється на основі системи соціально-партнерських угод, які укладаються на державному (Генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) і виробничому (колективний договір) рівнях.

Головним принципом в такому регулюванні є недопущення погіршення становища працівників шляхом зменшення гарантій, передбачених угодою більш високого рівня або законодавством. З даного правила є одне виключення. Так, для подолання фінансових труднощів підприємства, тимчасово, на період до 6 місяців, в колективних договорах може бути передбачено норми по оплаті праці нижчі, ніж в генеральній і галузевій угодах, але не нижчі від державних норм і гарантій в оплаті праці.

Предметом договірного регулювання відносин в галузі оплати праці на державному рівні виступають:

- основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики та трудових відносин;

- мінімальні соціальні гарантії оплати праці і доходів населення на достатньому життєвому рівні;

- розмір прожиткового мінімуму, мінімальних стандартів;

- умови зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці.

На галузевому рівні угодою сторін колективних переговорів встановлюються галузеві норми оплати праці, зокрема:

- норми праці й нормативи оплати праці;

- мінімальні гарантії заробітної плати на основі єдиної тарифної сітки, мінімальні розміри доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі);

- умови зростання фондів оплати праці;

- міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення в оплаті праці працівників даної галузі.

Галузева угода не може погіршувати становище працівників порівняно з Генеральною угодою. В той же час в галузевих і регіональних угодах можуть передбачатися підвищені соціальні гарантії для працівників в сфері оплати праці.

Слід відзначити, що багато яких норм в оплаті праці, сформульованих в законодавстві, Генеральній, галузевих і регіональних угодах є загальними моделями і не можуть бути реалізовані без конкретизації. Такої конкретизації вони набувають в колективних договорах. Колективними договорами встановлюються такі умови оплати праці:

- форми і системи оплати праці;

- норми праці;

- розцінки;

- тарифні сітки;

схема посадових окладів;

- умови введення і розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних компенсаційних і гарантійних виплат.

Кіровоградський кооперативний коледж

економіки і права ім. М.П. Сая

Циклова комісія правознавчих дисциплін

Дата добавления: 2014-01-20