Періодичність виплати заробітної плати

План

Тема 2.4.4 Організація оплати праці на підприємствах

Лекційне заняття № 29

з дисципліни: «Трудове право»

тема дисципліни: 2.4. Оплата праці

для спеціальності 5.03040101

«Правознавство»

Викладач: Т.А. Барбанова

1. Періодичність виплати заробітної плати.

2. Порядок виплати заробітної плати.

3. Оплата праці при відхиленні від її нормальних умов.

Організація оплати праці – це система організаційно-правових засобів, спрямованих на встановлення змісту і порядку ведення системи оплати праці, тарифної системи, нормування праці, відрядних розцінок, преміювання, інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, встановлення норм оплати праці при відхиленні від тарифних умов, форм і строків виплати заробітної плати, порядку обчислення середнього заробітку, індексації заробітної плати, компенсації заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.

Всі норми з оплати праці в межах своєї компетенції підприємства, установи, організації встановлюють у колективному договорі. У колективному договорі, з урахуванням норм і гарантій, передбачених законодавством і угодами, встановлюються такі умови в сфері оплати праці працівників конкретного підприємства:

1) визначаються фонди оплати праці;

2) системи оплати праці;

3) норми праці й грошові розцінки;

4) тарифні сітки;

5) розмір тарифної ставки І розряду, що перевищує розмір, встановлений нормами більш високого рівня;

6) схеми посадових окладів;

7) надбавки і доплати, що перевищують розміри, встановлені законодавством, а також додаткові види надбавок і доплат;

8) премії, що входять до системи оплати праці, та види і розміри матеріального заохочення;

9) компенсаційні й гарантійні виплати.

Крім того в колективному договорі можуть передбачатися й різні додаткові соціальні виплати, зокрема:

- оплата гарячого харчування працівникам;

- укладення договорів про додаткове медичне, оздоровче обслуговування працівників за рахунок коштів підприємства;

- індексація заробітної плати працівників в більш високих розмірах порівняно із законодавством;

- доплати за зниження норм праці для осіб із зниженою працездатністю, неповнолітніх, осіб передпенсійного віку;

- доплати за додаткові відпустки працівникам, які поєднують роботу з навчанням;

- фінансування платного навчання працівників за рахунок коштів підприємства;

- оплата транспортних витрат і витрат на житло працівникам за рахунок коштів підприємства;

- виділення коштів на культурні, спортивні й оздоровчі програми;

- виплата одноразової допомоги працівнику при виході на пенсію;

- встановлення персональної премії працівникам від підприємства;

- додаткові виплати сім^’ям з дітьми.

Якщо ж колективний договір на підприємстві не укладений, роботодавець зобов’язаний погодити всі питання щодо умов оплати праці з профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності – з іншим, уповноваженим на представництво трудовим колективом, органом.

Періодичність та конкретні строки виплати заробітної плати також визначаються в колективному договорі. Заробітна плата повинна виплачуватись регулярно в робочі дні та в строки встановлені в колективному договорі. Але при цьому заробітна плата має виплачуватись не рідше 2-х разів на місяць та через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим чи неробочим днем, заробітна плата повинна виплачуватись напередодні. Що стосується заробітної плати за весь час щорічної відпустки, то вона має виплачуватись не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення.

При наданні працівникові щорічних відпусток заробітна плата за час цих відпусток повинна бути виплачена не пізніше як за три дні до початку відпустки.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред^’явлення звільненим працівником вимог про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у вказані вище строки, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Дата добавления: 2014-01-20