Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Аналітична теорія культури К. Юнга




К. Юнг (1876-1961) - представник психоаналітичного напрямку у вивченні культур. Його аналітичний спосіб дослідження культур відрізняється від концепції Фрейда двома основними рисами: відмовою від пансексуалізму й розробкою змісту поняття "колективне несвідоме". Внесок К. Юнга у вивчення культури більш різноманітний і значний у порівнянні з іншими психоаналітиками культури.

Основні теми, найбільш розроблені в аналітичній теорії К. Юнга, - це проблема співвідношення мислення й культури, шляхи розвитку культур на Заході й Сході, роль біологічно успадкованого й культурно-історичного в житті народів і, звичайно, аналіз містичних явищ у культурі, з'ясування значення міфів, казок, переказів, сновидінь. Образ культури в К. Юнга в цілому більш ірраціональний і містичний, ніж, наприклад, в Е. Тайлора або в Б. Маліновського. К. Юнг критично налаштований стосовно детермінізму XIX ст.; предметом його досліджень нерідко стають випадкові події, що не отримали ніякого пояснення в науці. У полі його зору перебуває не тільки логіка, але й інтуїція. Вивчення інтелекту як культурного феномена доповнюється прагненням зрозуміти глибинні почуття людини й людства. По образному вислову одного сучасника, К. Юнг - "пророк, що зумів стримати всеохоплюючий натиск раціоналізму й дав людині мужність знову знайти свою душу". Самому Юнгу належить цікаве висловлення про те, що людина без міфології стає продуктом статистики.

Інтерес до містичних аспектів культури виявився в Юнга під час навчання в Базельському університеті на медичному факультеті. Не випадковим був вибір теми докторської дисертації "Про психологію й патологію так званих окультних феноменів" (1902) - його першої самостійної роботи, у якій він намагався сформулювати свій власний погляд на цю проблему. Він порівнював у ній стан медіумічного трансу, галюцинації й потьмарення розуму. К. Юнг відзначав наявність подібних станів у пророків, поетів, засновників релігійних рухів і у хворих людей. На його думку, у пророків, поетів і інших видатних людей до їхнього власного голосу приєднується інший, що йде як би із глибин свідомості. Свідомість творців (на відміну від свідомості хворих) може оволодівати змістом, що йде зі схованок підсвідомості, і надавати йому релігійну або художню форму. У видатних людей є інтуїція, "далеко переважаючий свідомий розум". Вони вловлюють якісь "праформи". Ці "праформы" спливають у нашій свідомості спонтанно й мають здатність впливати на наш внутрішній світ.

Згодом ці "праформы" були названі "колективним несвідомими". Стан же трансу Юнг характеризував як специфічну єдність раціонального й ірраціонального, що володіє здатністю інтуїтивного прозріння й осяяння, що зближає його з міфологічним мисленням. Саме такі погляди на несвідоме склалися в Юнга до моменту співробітництва із Фрейдом, що тривав з 1907 по 1913 р.

Після 1913 р. Юнг розірвав стосунки із Фрейдом і став самостійно розробляти аналітичну психологію - своєрідний варіант культурології. Багато в чому наслідуючи в психотерапевтичній практиці Фрейду, К. Юнг істотно розходився з ним у розумінні культури. Ще раз підкреслимо істотні відмінності теорії К. Юнга від класичного психоаналізу культури. Це неприйняття пансексуалізму Фрейда й еротичної інтерпретації всіх явищ культури, модифікована структура особистості й поняття "колективного несвідомого" поряд з "індивідуальним несвідомим". І, мабуть, сама істотна відмінність від Фрейда в аналізі культури: у Фрейда культура включена в Над-Я, що стоїть в опозиції до Воно (вмістище несвідомого); у К. Юнга свідоме і несвідоме доповнюють один одного. Більше того, обоє вони є джерелом культури.

"Колективне несвідоме" К. Юнга є родова пам'ять людства, підсумок життя роду; воно властиве всім людям, передається в спадщину і є основа індивідуальної психіки і її культурної своєрідності. Архетипи "колективного несвідомого" пізнавальні моделі й образи (зразки). Вони завжди супроводжували людину, і є деякою мірою джерелом міфології.

Полем дослідження для К. Юнга були різноманітні феномени культури. Він не замикався в рамках клінічного методу як основного засобу аналізу, що визначав і об'єкти вивчення. Предметом його вивчення були література (Шіллер, Ніцше), філософія (антична, елліністична), міфологія й релігія (східні вірування), історія культури, а також екзотичні ритуали й містичні аспекти культури. В 20-і роки знання Юнга про культури були доповнені в процесі детального ознайомлення із традиційними культурами Африки, індіанців племені пуебло США й трохи пізніше з культурою Індії.

Будучи творцем оригінальної теорії психологічних типів мислення (екстра- і інтровертів) і аналізу культур у світлі цього розподілу ("Психологічні типи", 1921), К. Юнг досить скептично ставився до трактування "первісного мислення" Л. Леві-Брюлем. Цим ставленням перейняте невелике есе "Первісна людина", частково засноване на власному польовому досвіді К. Юнга.

К. Юнг приділив значне місце аналізу проблеми "Мислення й культура". Цьому питанню присвячені роботи "Психологія й релігія" і "Психологія й Схід". Відповідно до його поглядів, є два типи мислення - логічне й інтуїтивне. Першому віддавала пріоритет європейська (західна) культурна традиція. У розвитку цього типу мислення К. Юнг вирішальну роль відводив такому феномену культури середньовічної Європи, як схоластика, що підготувала категоріальний апарат науки.

У традиційних суспільствах логічне мислення розвинене слабкіше. Тут (у тому числі в країнах Сходу й Індії) мислення здійснюється не в словесних міркуваннях, як цьому навчають у Європі, а у вигляді потоку образів. Якщо Європа йшла по шляху розвитку екстравертного мислення, зверненого на зовнішній світ, то, наприклад, Індія є культурою інтровертного мислення, спрямованого усередину свідомості, призначеного на пристосування до колективного несвідомого. Інтуїтивне мислення непродуктивне для розвитку сучасної індустріальної культури, але воно незамінне для творчості, міфології, релігії.

На думку К. Юнга, інтровертне мислення необхідно людині, тому що воно встановлює баланс між свідомістю й колективним несвідомим. Відповідно до положень його теорії, людська психіка являє собою цілісну (рівноважну) динамічну єдність свідомих і несвідомих процесів. У традиційних культурах високо цінують досвід сновидінь, бачень, галюцинацій і ритуалів з екстатичною складовою. Вони дають можливість вступити в контакт із "колективним несвідомим" і утримувати рівновагу свідомого й несвідомого.

При відсутності такого інтровертного досвіду архетипічні образи в самих примітивних формах можуть вторгнуться у свідомість народів, тому що "душа народу є лише трохи більш складна структура, ніж душа індивіда". Саме проривом архетипів К. Юнг пояснював кризу європейської культури в 20-30-х роках, "захід Європи", що виразився насамперед у приході нацистів до влади й другій світовій війні. К. Юнг уважав це закономірним наслідком розвитку європейської культури, її технічного прогресу в оволодінні світом за допомогою вдосконалювання технології й занепаду символічного знання. Особливу роль в "розчаклуванні" світу К. Юнг відводив протестантизму, що передбачив катастрофу християнства.

К. Юнг увійшов в історію науки також вивченням більш камерних культурних феноменів, зокрема аналізом особливостей змісту сновидінь, пошуком у них архетипічного змісту, дослідження випадкових збігів одномоментних подій, не пов'язаних один з одним. (Наприклад, смерть родича й одночасно тривожний сон; збігу подій у близнюків, що тривалий час не мали контактів один з одним; прояв надінтуїції, як це було зі шведським філософом Сведенборгом, що відчув на великій відстані пожежу в себе в будинку) К. Юнг пояснював це синхронністю й зв'язував з архетипами, що проявлялися одночасно ментально й фізично. Вони дають людині доступ до абсолютного знання.

Протягом тривалого часу К. Юнг вивчав важкозрозумілі явища, що відбуваються з людиною, що перебуває в трансі. У стані трансу людина проявляє здатності й демонструє знання, відсутні у неї у звичайному стані. На подібні факти вказував ще Е. Тайлор в "Первісній культурі". К. Юнг описував події, що трапилися з його далекою родичкою. У трансі вона розмовляла мовою, якої не знала, і детальним образом виклала концепцію гностиків-валентиніан II ст. Дані факти, що належать реальності всіляких культур, можна пояснити, лише вдавшись до концепції архетипів Юнга, як контакту із колективним несвідомим.

Аналітична концепція культури К. Юнга є оригінальною теорією культур, не у всьому прийнятою прихильниками ортодоксальної науки. Багато в чому вона слугує пошукам універсального змісту історії у взаємодії культур. Найважливішим її положенням було розкриття категорії "колективного несвідомого" як наслідуваної структури психічного, що розвивалася протягом сотень тисяч років. Колективне несвідоме являє собою "сукупність архетипів, є осадом усього, що було пережито людством, аж до його самих темних початків. Але не мертвим осадом, а живою системою реакцій і диспозицій, що невидимим, а тому й діючим способом визначає індивідуальне життя". Колись це було названо "найбільш революційною ідеєю" у науках про культуру й людину в XX ст., але поки ніяких висновків з ідей К.Юнга і їх розробки не було зроблено.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1397; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.