Тема 7. Організації з регулювання в соціальній сфері

МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН

Міжнародна організація праці.

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури.

Світова туристська організація.

У сьомому змістовому модулі розглянуто організації з регулювання в соціальній сфері. Розглянуто основні цілі, функції та сфери їхньої діяльності.

До цієї групи належить досить велика кількість організацій, які мають чітко виражену соціальну спрямованість своєї діяльності. Це - Міжнародна організація праці (МОП), Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Фонд ООН у галузі наро­донаселення (ЮНФПА), Центр ООН з населених пунктів (ХАБІ-ТАТ), Фонд ООН для допомоги дітям (ЮНІСЕФ), Фонд-розви­тку для жінок (ЮНІФЕМ), Світова туристська організація (СТО);та інші.

Більшість організацій цієї групи належать до системи ООН. Розглянемо найвідоміші й найвпливовіші з них.

7.1. Міжнародна організація праці — МОП (International Labor Organization — ІLО)

МОП була утворена в 1919 р. як автономна організація в складі Ліги Націй; з 1946 р. стала спеціалізованим закладом ООН. До неї входять 183 країни-члени, в тому числі Україна. Штаб-квартира міс­титься в Женеві. Особливістю МОП, яка відрізняє її від інших між­народних організацій, є те, що представництво кожної країни-члена складається з трьох соціальних верств: від урядовців, підприємців та трудівників.

Головна мета МОП — сприяння встановленню соціальної спра­ведливості в сфері праці, захист інтересів трудящих на основі соці­ального партнерства, поліпшення умов праці.

Після Другої світової війни основні цілі й принципи МОП зна­йшли підтвердження й розширення у Філадельфійській декларації, в якій наголос робився на широку співпрацю з країнами, що розви­ваються.

У 1946 р. МОП стала першим спеціалізованим закладом у системі ООН. У 1969 р. у зв'язку з 50-ю річницею МОП їй було присуджено Нобелівську премію миру.

МОП має чотири головні стратегічні цілі:

• розвиток і реалізація норм і принципів у сфері праці;

• створення ширших можливостей для жінок і чоловіків щодо забезпечення достойної зайнятості;

• розширення охоплення й підвищення ефективності соціаль­ного захисту для всіх;

• зміцнення тристоронньої структури й підтримка соціального діалогу.

Функції: нормативна діяльність; технічне співробітництво; підго­тування досліджень і публікацій.

Нормативна діяльність полягає в розробленні міжнародних Конвенцій і рекомендацій щодо регулювання умов праці, зайнятос­ті, прибутків, соціального забезпечення й основних прав людини й управління працею. Розроблення нормативів є головним напрямом діяльності МОП. Держава-член зобов'язана регулярно надсилати до Організації звіти про виконання її Конвенцій, а також інфор­мацію про відповідність національного законодавства нормативам МОП. Серед конвенцій важливе місце посідають питання заробіт­ної плати, тривалості робочого дня, соціального страхування, від­пусток, що оплачуються, служби найму робочої сили, робітничої ін­спекції. Конвенції й рекомендації МОП складають «Міжнародний трудовий кодекс», що є основою регулювання трудових відносин у країнах-членах.

Конвенції й рекомендації МОП — акти міжнародно-правового регулювання праці. Вони не є міжнародними договорами й не потребують ратифікації. Конвенції й рекомендації являють собою звернення до держав з побажанням включити відповідні норми в національне законодавство.

Конвенції й рекомендації МОП охоплюють практично всі питання у сфері праці. До них належать деякі основні права людини, зокрема, свобода об'єднання, право на створення організації, трудові відносини, політика в галузі зайнятості, умови праці, соціальне забезпечення, техніка безпеки й охорони праці, зайнятість і права імігрантів.

Положення мігрантів є однією з центральних проблем, що перебува є в сфері уваги МОП. Ще на першій сесії Генеральної конференції МОП у 1919 р. було прийнято рекомендацію «Про взаємність у сфері відносин до трудящих іноземців». Права мігрантів забезпечуються Конвенцією № 97 «Про трудящих-мігрантів». Згідно з цим документом, країни-члени МОП зобов'язуються діяти без дискримінації і ознакою національності, раси, релігії або статі і надавати не менш сприятливі, ніж для власних громадян, умови в заробітній платі, тривалості робочого часу, соціальній забезпеченості. Мігранти повинні бути забезпечені житлом, мають право брати участь у колективних договорах. Послуги, що робляться мігрантам державними службами працевлаштування, надаються безкоштовно.

У Конвенції № 43 (прийнята в 1975 р.) наголошується, що країни-лени МОП зобов'язані розробляти й здійснювати національну політику, спрямовану на сприяння й гарантію рівності можливостей щодо праці і зайнятості, соціального забезпечення для осіб, що перебувають на законних підставах, як мігрантам, так і членам їхніх родин.

Технічне співробітництво полягає в розробці й втіленні в життя Проектів з різних аспектів трудових відносин у країнах-членах. Найактуальніші теми проектів: підготовка кадрів; зайнятість і розвиток; планування робочої сили; ринок праці; умови праці й виробниче середовище; соціальне забезпечення; трудові відносини; робітнича освіта; права трудящих-мігрантів; МОП і міжнародний профспілко-рий рух. Для реалізації технічних проектів МОП відряджає експертів та місії у відповідні країни.

Дослідницька діяльність МОП виявляється в підготовці оглядів ситуації в сфері праці в окремих країнах і регіонах, в аналіз галузевих і регіональних проблем праці; в оцінці тенденцій

соціально-економічного розвитку. МОП публікує огляди, видає бюлетені з питань трудових відносин.

Держави—члени МОП періодично проводять регіональні наради для вивчення питань з регулювання трудових відносин у тих чи ін­ших регіонах.

7.2. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури — ЮНЕСКО (United National Educational, Scietific and Cultural Organization - UNЕSСО)

ЮНЕСКО заснована в 1946 р. До неї входять 192 держави-члени, серед них і Україна. В середині 80-х років США і Велика Британія вийшли з організації, звинувативши її в «надмірній політизації». Штаб-квартира міститься в Парижі.

Головна мета ЮНЕСКО — сприяння зміцненню миру й безпеки через розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти, науки й культури. Цілі організації: поглиблення порозуміння за допомогою засобів масової інформації; розвиток народної освіти й поширення культури; збереження, поглиблення й поширення знань.

Функції ЮНЕСКО: розробка й здійснення соціальних програм;

організація світових Конференцій з проблем освіти, науки й культу­ри; охорона пам'ятників історії й культури; публікації з питань освіти й культури.

Розроблення й здійснення програм — одна з головних форм ді­яльності ЮНЕСКО. Найважливіші програми:

• програма ліквідації неписемності;

• програма технічної допомоги;

• програма «Наука, технологія й суспільство»;

• програма «Людина й біосфера» («Маn and Biosphere» — МАВ);

• загальна програма інформації;

• міжнародна програма розвитку комунікацій;

• програма «Початкова освіта для всіх»;

• програма перекладів ЮНЕСКО (переклад найславетніших творів світової літератури) тощо.

Великого значення надає ЮНЕСКО поширенню інформації з питань освіти, науки й культури. В 1978 р. було прийнято Деклара­цію про вклад засобів масової інформації в справу зміцнення миру розвиток прав людини. Велика група країн, що розвиваються, і со­ціалістичних країн звинуватила західні країни в «інформаційному імперіалізмі й колоніалізмі» й почала кампанію за утворення «нового міжнародного інформаційного порядку». Саме це й стало приводом для виходу США й Великої Британії з ЮНЕСКО; цей акт негативно позначилася на діяльності організації, оскільки вона позбулася членів, що давали найбільші внески до ЇЇ бюджету.

Основні сфери діяльності ЮНЕСКО: виховання; наука; культу­ра; комунікації; соціальні науки й розвиток; мир і права, людини.

Значна робота здійснюється по охороні пам'яток історії й куль­тури; ЮНЕСКО взяло під охорону понад 3ОО пам'ятників світового Значення, серед них і «Софія Київська». Кожні два роки ЮНЕСКО складає перелік пам'ятних дат, присвячених видатним особам та іс­торичним подіям в сфері освіти, науки, культури й комунікацій.

У м. Гамбурзі функціонує Інститут ЮНЕСКО з питань виховання. _ Щомісяця виходить журнал «Кур'єр ЮНЕСКО», що містить, зокрема, багато цікавих даних про культуру народів світу.

7.3. Світова туристська організація — СТО (World Tourism Organization — WТО)

СТО заснована в 1975 р.; вона стала спадкоємницею утворених ще в 1925 р. «Офіційних організацій з пропаганди туризму». Має осо­бливий статус у системі ООН. Включення СТО до групи організацій Соціальної сфери пояснюється тим, що туризм — форма відпочинку людей. До організації входить 153 дійсних членів, серед них Україна. Штаб-квартира міститься в іспанській столиці Мадриді. Головна мета СТО — розвиток міжнародного туризму як засобу, що сприяє економічному розвитку, зміцненню миру й порозумінню між народами. Особливої уваги надається розвиткові туризму в кра­їнах, що розвиваються.

Функції СТО:

• надання консультацій країнам-членам у галузі туризму (скла­дання планів і проектів; розробка техніко-економічних об­ґрунтувань; передача технологій);

• співробітництво між країнами в галузі охорони довкілля;

• сприяння підвищенню якості послуг у сфері туризму;

• підготовка кадрів для туристського бізнесу;

• інформаційна діяльність (збирання, аналіз і поширення інформацій про розвиток туризму в країнах і регіонах). СТО публікує довідник «WTO News and Information Bulletin».

Дата добавления: 2014-01-11