Тема 1. Природа і економічна сутність підприємництва

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Київ 2011

ПІДПРИЄМНИЦТВО І БІЗНЕС-КУЛЬТУРА

О.П. Стасюк

Київ 2011

ПІДПРИЄМНИЦТВО І БІЗНЕС-КУЛЬТУРА

О.П. Стасюк

Конспект лекцій

міністерство освіти і науки україни

Національний авіаційний університет

Конспект лекцій

УДК

ББК

С

Рецензенти: канд.екон.наук., доцент В.С.Євстіфеєв, канд. екон. наук., доцент О.В.Тітов

Затверджено на засіданні науково-методично-редакційної ради Інститут економіки та менеджменту НАУ 7 грудня 2004 року.

О.П. Стасюк, Н.Ю. Кривицька

С833 Основи підприємництва: Конспект лекцій /Уклад: – К.:

НАУ, 2006. – с.

Конспект лекцій створений з метою.

УДК

ББК

©

, 2006

- К.: НАУ, - 2006. - с.

Призначені для студентів спеціальностей 7.050107 “Економіка підприємства”, 8.050106 “Облік і аудит”, 8.050108 “Маркетинг”.

1. Сутність підприємництва

Підприємництво, як соціально-економічне явище, містить в собі широкий спектр таких суспільних відносин, як історичні, економічні, юридичні, психологічні. За своєю економічною природою підприємство представляє собою економічні відносини, які виникають між людьми в процесі організації власного виробництва та його функціонування з метою отримання максимального прибутку.

Основним елементом вивчення відносин підприємництва є власність. Підприємництво не може зародитись, сформуватись та функціонувати без інвестицій, капітальних вкладень, без фінансування, тобто, без формування власності на засоби виробництва і отримання якої-небудь користі (вигоди) з цієї власності в результаті Ії функціонального використання.

Політична економія вивчає відносини, що виникають між людьми у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних благ та послуг, тобто - виробничі відносини.

“Основи підприємництва” вивчають відносини, що виникають між людьми в зв’язку з організацією, функціонуванням та розвитком власної справи. Будь яка діяльність суб’єктів виробничих відносин являється їх власною справою, а обмін цією діяльністю, які мають місце в любі формі виробничих відносин, представляють собою обмін ділами, обмін діловими відносинами, або в кінцевому рахунку відносинами підприємництва, а люди, які вступають такі ділові відносини, стають діловими людьми, або бізнесменами. Цими положеннями зумовлюється місце “Основ підприємництва” в системі економічних наук. З однієї сторони дисципліна розширює знання фундаментальної економічної науки – політичної економії, а з іншої – використовує знання, одержанні при вивчені економічних дисциплін для розробки способів, методів, прийомів функціонування підприємництва внаслідок того, що вивчає ті ж відносини, але тільки на рівні господарської діяльності, тобто, на тому рівні, де економічна теорія виконує свою практичну функцію.

Виходячи з цього можна визначити, що предметом дисципліни “Основи підприємництва” є вивчення послідовних дій підприємця з часу зародження підприємницької ідеї до її реального втілення в життя та створення необхідного і додаткового продукту.

Таким чином, “Основи підприємницької діяльності – це наука про закони які управляють відносинами економічної власності між суб’єктами підприємницької діяльності”, між суб’єктом та найманими працівниками, між діями підприємців в процесі виробництва, обміну, розподілу, та споживання корисних властивостей власності.

Методологічною основою дисципліни є економічна теорія, яка є науковою основою, забезпечує необхідним науковим апаратом, формує необхідність використання отриманих раніше знань в господарській практиці.

Мета дисципліни - створити загальну уяву про підприємництво, розкрити його соціально-економічний зміст, показатимеханізм створення власної справи, функціонування, обслуговування та забезпечення підприємництва, а також висвітлити питання та проблеми його управлінням та держаним регулюванням і на цих засадах сформувати підприємницький спосіб мислення.

2. Виникнення та еволюція терміну “підприємництво”

Люба діяльність всіх суспільних формацій завжди базується на економічний основі. Любий завойовник завжди переслідує економічні цілі, він завжди веде військові дії заради в першу чергу власного, а в другу – колективного зиску. Тому підприємство, як економічне поняття виникло дуже давно. Вперше в науковій літературі термін “підприємництво” використав англійський вчений Річард Кантільон (1680-1734рр). Він розглядав його особливу економічну функцію пов’язану з ризиком. Другий англійський вчений – економіст Адам Сміт (1723-1790рр) розглядав підприємницьку діяльність як таку, що пов’язана з зацікавленістю підприємця в особистому збагаченні. Задовольняючи свою зацікавленість, підприємець сприяє найефективнішому задоволенню потреб суспільства. З цією метою підприємець сам веде свою діяльність та розподіляє результати цієї діяльності.

Давид Рікардо (1772-1823рр) та Карл Маркс (1818-1883рр) розглядали підприємця як звичайного капіталіста, який веде свою діяльність тільки з метою збагачення.

Якісно нове визначення підприємництва можна зустріти в англійського вченого-економіста Алана Маршалла (1842-1924рр) у відповідності до якого він підприємництво розглядає як окремий фактор виробництва, який стоїть поряд із працею, землею, капіталом.

Більш повну характеристику дав американський економіст Йозеф Шумгатер (1883-1950рр), який розкрив наступні функції підприємництва:

1) Для підприємництва характерні реформування та перебудова виробництва через впровадження нових технологій, техніки, створення нових товарів, завоювання нових ринків, використання нових сировинних баз, та нових видів сировини.

2) Використання науково-обґрунтованих методів управління виробництвом та просування товарів на ринок.

Основними функціями підприємця, за Й. Шумгетером – це виробництво нового товару, послуги, або старого з новими якісними характеристиками, освоєння нових ринків збуту, джерел сировини, напівфабрикатів, впровадження нових технологій і реорганізація виробництва. Підприємцем на думку Шумгетера може бути не тільки власник, капіталіст, але і менеджер відповідного рівня.

Англійський вчений Фрідріх Хаєк (1899-1992рр) розглядає підприємництво як особисту свободу, що дає людині можливість раціонально використовувати свої здібності, знання, інформацію та доходи, і тільки на цій основі знаходити найкращі шляхи задоволення власних та суспільних потреб.

Американський економіст Поль Самуельсон (1915) розглядає підприємництво як новаторську діяльність, а самого підприємця, як сміливу людину з оригінальним мисленням, яка успішно впроваджує свої ідеї в життя.

Дата добавления: 2014-01-11