Планування трудових ресурсів

Принципи управління

Тема 8. Управління кадрами та планування робочої сили.

Після побудови організаційної структури управління необхідно встановити принципи управління підприємством. Принципи управління звичайно кожне підприємство може обирати свої, але якщо вони обрані, то вони повинні набрати чинності закону, який ніхто не має права порушувати. Світова практика управління використовувала такі принципи, основні з яких: (по Файолю)

1. Єдність управління – незалежно від структури підприємства, ступеню децентралізації, повну і абсолютну відповідальність за діяльність всього підприємства несе одна особа.

2. Скалярний метод передачі повноважень. Повна і абсолютна відповідальність означає право не тільки управляти, але і передавати, делегувати повноваження іншим особам по лінії керівництва.

3. Єдність підпорядкованості. У кожного службовця повинен бути лише один керівник.

4. Принципи відповідності. Делеговані повноваження повинні відповідати рівню відповідальності.

5. Масштаби управління. Кількість осіб, що знаходиться в ефективному управлінні обмежена.

6. Комунікації, системи зв’язку повинні бути встановлені та підтримуватись в робочому стані.

7. Принципи орієнтування. Підприємства повинні будуватися у відповідності до характеру накладених на них задач та не залежати від суб’єктивних факторів.

8. Принципи вибірковості. Керівництво повинно отримувати лише ту інформацію, яка виходить за межі плану і є виключною (сприятливою чи несприятливою) для подальшого функціонування.

9. Диференціація роботи. Висококваліфікована праця вимагає умов, які відрізняються від умов для напівкваліфікованих операцій.

10. Розбивка складного елемента на прості складові, спеціалізація та стандартизація.

11. Контроль за здійснення операцій. Ця функція повинна бути доручена чітко визначеному апарату, який відслідковує за щоденним ходом виконання операцій.

12. Планування завжди повинно виконанню робіт.

13. Гнучкість. Структура повинна дозволяти вносити в неї корективи у відповідності до впливу зовнішнього середовища.

14. Доступність. Будь-який співробітник має право і можливість подати скаргу, виказати зауваження, висунути претензії відповідному керівникові.

В теперішній час витрати на працю складають значну частину загальних витрат багатьох підприємств різних форм власності, тому дуже важливо забезпечити максимально ефективне використання трудових ресурсів.

Процес планування трудових ресурсів передбачає вирішення наступних задач:

1. Визначення загальних цілей на плановий період (наприклад обсяги виробництва та збуту продукції).

2. Пристосування цих цілей до вимог робочої сили (нормування виробки, продуктивності тощо).

3. Оцінка текучості кадрів

4. Оцінка ефективних змін в робочому часі (вихідні, святкові дні тощо).

5. Визначення місця і часу виникнення дефіциту робочої сили.

6. Прогнозування змін попиту на робочу силу за рахунок таких факторів, як нові технології, підвищення продуктивності праці, зміни ринків збуту, зміни умов національного та міжнародного підприємства.

7. Визначення шляхів подолання названих проблем.

8. Розвиток робочої сили, адаптація до швидкості технологічних, економічних і соціальних змін.

9. Координація і управління всіма видами політики відносно робочої сили.

Функція планування трудових ресурсів повинна вносити вагомий внесок в ефективність діяльності підприємства і повинна бути повністю інтегрована з іншими елементами довгострокового планування і стратегії підприємства.

Існують наступні принципи, що складають основу кадрової політики:

- демократія управління;

- знання окремих людей та їх потреб;

- справедливість;

- дотримування рівності;

- послідовність.

Вихідними положеннями в галузі політики планування та використання трудових ресурсів є:

1. Політика зайнятості – забезпечення ефективним персоналом та спонукання його до отримання задоволення від роботи шляхом створення привабливих умов праці, безпеки та можливості для просування;

2. Політика навчання;

3. Політика оплати праці;

4. Політика виробничих відносин – просте вирішення трудових (виробничих) проблем;

5. Політика добробуту – забезпечення послуг, пільг, соціальних умов відпочинку, бажаних для працівника та взаємовигідних для підприємства.

Дата добавления: 2014-01-11