Чинники формування, властивості і функції територіально-реакційних систем

Рекреаційна діяльність потребує для найбільш повного використання рекреаційних умов і ресурсів формування рекреа­ційної галузі. В 1969 р. В.С.Преображенським і Л.І.Мухіною було запропоновано аналіз складних сукупностей явищ, пов'я­заних з рекреаційною діяльністю розглядати як систему. Рек­реаційні системи за їх функцією і продуктом - соціальні системи. Основною їх функцією є максимальне задоволення потреб населення у відпочинку, оздоровленні, лікуванні, у підвищен­ні фізичного і духовного потенціалу людини.

Рис. 1.1. Цикли рекреаційної діяльності.

Рекреаційні системи мають територіальний характер. Це пояснюється географічною вибірковістю рекреаційних занять, просторовою нерівномірністю поширення природних комплексів, різною стійкістю до рекреаційного впливу, складною взаємодією рекреаційних систем з територіально-виробничим комплексом (ТВК). Разом з тим, це своєрідна частина територіальної господарської системи і як особлива підсистема розселення, і як частина особливої екологічної системи [28].

Раціональний розвиток рекреації досягається його повним узгодженням з розвитком супутних галузей господарства, що ви­магає комплексного дослідження.

Функціонування ТРС сприяє підвищенню загального рівня економічного і соціального розвитку регіону, оптимальному використанню його трудових і природних ресурсів.

Спроби систематизації чинників, що впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, були здійснені багатьма вченими (Преображенським В.С., Шеломовим Н.П., Твердохлєбовим М.Т. та іншими). Всі чинники умовно поділяють на ті, що впливають, і ті, що формують ТРС. Мироненко Н.С. [18] виділяє ще групу економіко-географічних чинників. Дубнов А.П.[12] ще пропонував поділи­ти всі чинники, що впливають на розвиток туризму, на дві групи: І) чинники залучення (природні умови, тип культурного життя і історичні умови) і 2) чинники диференціації попиту за об'ємом і структурою (туристські ресурси). Таке групування сприяє визначенню його регіональних особливостей.

Більш конструктивною є пропозиція Маріота Р. про поділ всіх чинників на селективні, локалізуючі і реалізуючі. Се­лективні чинники визначають необхідність і доцільність фор­мування ТРС в цілому. До них відноситься: господарство, роз­селення і соціальні чинники. Локалізуючі обмежують рекреацій­ну діяльність на деякій площі (природні і соціально-культур­ні чинники). Реалізуючі чинники визначають стан окремих підсистем ТРС з точки зору цільової функції (складаються з комунікаційних і матеріально-технічних чинників), реалізую­чі локалізуючі чинники: теплі моря, великі ріки і озера, го­ри, лісові масиви, інші.

Головними властивостями ТРС слід вважати наступні:

– різноманітність (відображає можливість поділу, класифі­кацію, об'єктивні відміни);

– динамічність і еволюція (відображається в просторових формах територіальних систем, зміні чисельності і ємкості рекреаційних підприємств, площі рекреаційних територій і номенклатурі функціональних типів ТРС),

– комфортність (визначається станом комфорту для прове­дення різних видів рекреаційної діяльності),

– стійкість (властивість системи зберігати на протязі довгого часу заданий їй стан, чинячи опір його порушенню), показником є стійкість номенклатури і місця рекреаційних угідь і зон),

– ефективність (визначається оцінкою соціально-економічного ефекту при використанні, як окремого ресурсу, так і території в цілому).

ТРС притаманна наявність: галузевої структури (яка визначається структурою рекреаційних установ), функціональної структури (що характеризує взаємозв'язки і пропорції спеціалізованих рекреаційних установ в лікуванні і відпочинку), територіальної структури (що відображає розміщення його складових елементів на визначеній території).

У відповідності із функціями рекреаційної діяльності виділяються такі типи ТРС: І) лікувальний, ІІ) оздоровчий, ІІІ) спортивний, ІV) пізнавальний. Кожен з них поділяється на під­типи [28]:

І.

1. рекреаційно-лікувально-кліматичний підтип.

2. рекреаційно-лікувально-грязевий підтип.

3. рекреаційно-лікувально-бальнеологічний підтип.

II.

1. рекреаційно-оздоровчий купально-пляжовий підтип.

2. рекреаційно-оздоровчий прогулянковий (з варіантом лижним) підтип.

Ш.

1. рекреаційно-спортивний рибальсько-мисливський підтип.

2. рекреаційне -спортивний змагальний підтип.

3. рекреаційно-спортивний туристський підтип.

ІУ.

1. рекреаційно-пізнавально культурний підтип.

Щодо ієрархії, то Знаменська Є.А [13] запропонувала таку підпорядкованість курортних утворень: 1) санітарно-курортна установа, 2) курортний комплекс, 3)курорт, 4)курортний район.

Зорін І.В. [14] виділяє: 1)підприємство, 2) комбінат, З) з'єднання, 4) об'єднання, 5) галузь.

Типологія щодо територіальної орієнтації така: І - зони (чи райони) приміського (короткочасового) відпочинку і П - зони (чи райони) довготривалого відпочинку (мають значення в середині країни чи всесвітнє).

Вибір місцеположення ТРС визначається не тільки цінністю природних умов, але і розташуванням відносно ареалів формування рекреаційної потреби. Соціально-економічна оцінка рекреаційної території враховує кілька аспектів: оцінку транспортної доступності, ступінь забезпечення енергією, сировиною, шляхами, трудовими ресурсами і продукцією інших галузей господарства, необхідною для створення і функціонування ТРС.

Для оцінки транспортної доступності необхідно знати, з одного боку, - ареали рекреаційних потреб і їх потенціал, з іншого, - відстань від цього ареалу до рекреаційної тери­торії. Велику роль відіграє при цьому наявність розвиненої транспортної сітки як умови перевезень.

ТРС, що створюється в зонах з високим потенціалом пот­реб, будуть володіти великою рекреаційною цінністю при добрій забезпеченості території рекреаційними ресурсами.

Території, які можуть в більшій мірі забезпечити ТРС необхідною продукцією, будуть мати більшу цінність. Розміщення ТРС далеко від виробництва необхідної продукції допустимо тоді, коли вона досить транспортабельна. Розміщення ТРС біля місць пропозиції продукції, особливо малотранспортабельної, дозволяє отримати певний економічний ефект за рахунок зни­ження затрат на транспортування продукції.

Необхідним елементом функціонування ТРС є забезпеченість трудовими ресурсами, в тому числі професійними кадрами.

При інших рівних умовах ТРС вигідніше створювати поб­лизу спеціалізованих центрів, інфраструктура яких допоможе нормальній роботі ТРС[28].

Дата добавления: 2014-01-11