Удосконалення системи годівлі тварин

Коли йдеться про молочне тваринництво, дуже важко залишити без уваги тему годівлі. Зрозуміло, необхідна розвинута кормова база. Без достатньої кількості кормів доброї якості неможливо досягти рентабельності у цій галузі. Але навіть за наявності достатньої кількості кормів виникає багато питань з організації нормованої годівлі. Це досить складне завдання, від вирішення якого залежать реалізація генетичного потенціалу тварин і прибутковість галузі.

Диференційована годівля тварин. Максимальна реалізація продуктивного потенціалу тварин неможлива без організації диференційованої годівлі тварин. Диференційована годівля це годівля тварин відповідно до їх віку, фізіологічного стану та рівня продуктивності. Вона здійснюється шляхом групування тварин на окремі технологічні групи та їх адекватною, збалансованою годівлею [Білойван В.Д., 2008.- С. 21-28]. В цьому зв’язку інноваційними технологіями можна вважати сучасне комп’ютерне забезпечення, яке дозволяє балансувати раціони за основними показниками їх поживної цінності, сучасні методики оцінки поживної цінності кормів, а також використання додаткових параметрів при нормуванні живлення тварин [Кандиба В.М., 2008.- С. 89-98].

Використання додаткових параметрів при нормуванні живлення молочної худоби. Одним з параметрів вуглеводного живлення, який регламентується нормами NRC є кількість нейтрально- детергентної клітковини (НДК) та кислото-детергентної клітковини (КДК) в раціонах. В той же вітчизняними нормами годівлі молочної худоби дані показники не регламентуються.

Слід зазначити, що ще у 70 роках минулого століття Ван Соєст запропонував розглядати рослину з точки зору наявності в ній різних компонентів клітинної оболонки (НДК, КДК) та вмістимого клітини [Van Soest, P.J., 1994, с. 29]. Компоненти клітинної оболонки в рослині виконують структурну та захисну функції і асоціюються з погіршенням перетравлення корму твариною та погіршення його споживання, а вміст клітин в рослині пов’язується з запасами поживних речовин рослин (протеїни, жири, мінеральні речовини, цукри, крохмаль), які добре перетравлюються в шлунково-кишковому тракті і корисні для тварин.

Подальші дослідження у живленні тварин показали, що система Ван Соєста є більш дієвою, ніж традиційний зоотехнічний аналіз. Зокрема встановлено, що вміст кислото-детергентної клітковини пов’язаний із вдаваною перетравністю сухої речовини раціону. Це пояснюється тим, що основним компонентом кислото - детергентної клітковини є лігнін, який взагалі не перетравлюється травними ферментами мікроорганізмів або гальмує травні процеси. Також встановлено, що вміст в кормі нейтрально - детергентної клітковини або клітинних оболонок обернено пропорційне споживанню корму жуйними тваринами. Обмеження споживання корму при зростанні вмісту клітинних оболонок в кормі, саме жуйними тваринами пояснюється в першу чергу наявністю в щлунково - кишковому тракті фільтраційних механізмів, які обмежують пересування корму з рубця в нижні відділи шлунково-кишкового тракту до тих пір, поки він повністю не перетравиться, що відбувається як за рахунок додаткового пережовування та румінації корму, так і за рахунок інтенсивного впливу на нього мікрофлори рубця. Іншою складовою обмеження споживання корму з високим вмістом клітинних оболонок (НДК) є те, що вони займають великий об’єм в розрахунку на 1 кг маси корму тим самим вони якби не можуть вміститися в обмеженому просторі рубця.

Враховуючи вищевикладене слід звернути увагу на необхідність використання показників: нейтрально- детергентна клітковина (НДК) та кислото-детергентна клітковина (КДК), як додаткових параметрів вуглеводного живлення тварин у вітчизняних нормах годівлі молочної худоби. Дані показники є базовими параметрами для прогнозування споживання та перетравності корму тваринами.

Дата добавления: 2014-01-11