Структура раціону за однотипної годівлі корів

Удосконалення норм годівлі. Аналіз літератури та практичний досвід складання раціонів для худоби м’ясного напрямку продуктивності засвідчує що норми годівлі, які використовуються в даний час для оптимізації живлення молодняку м’ясної худоби мають ряд недоліків, які не дозволяють в повній мірі реалізувати генетичний потенціал продуктивності тварин, а також обмежують можливості спеціалістів щодо оцінки продуктивної дії раціонів.

У цьому зв’язку безпосередній практичний інтерес має проведення порівняльного аналізу норм годівлі, які використовуються сьогодні на Україні [Норми і раціони годівлі молодняку великої рогатої худоби м’ясних порід та типів, 2001, с. 6], та норм NRC (NRC - відділ Національної академії наук США, який обґрунтовує норми годівлі с.-г. тварин), які щорічно уточнюються та використовуються для складання раціонів в США та багатьох інших країнах світу [Энсмингер М.Е., Оулдфилд Дж.Е., Хейнеманн У.У., 1990, с.436].

Порівнюючи вітчизняні норми годівлі м’ясної худоби з нормами NRC звертає увагу їх невідповідність. Так, зокрема основним недоліком вітчизняних норм годівлі м’ясної худоби є зростання рівнів споживання сухої тваринами в розрахунку на 1 кг обмінної маси при зниженні концентрації енергії в сухій речовині раціону. За вітчизняними нормами годівлі телиці живою масою 200 кг при рівні середньодобових приростів 750 г/добу та концентрації енергії 10,1 МДж/кг в 1 кг СР, споживають до 102 г сухої речовини на 1 кг обмінної маси. В той же час при зниженні концентрації енергії в сухій речовині раціону до 8 МДж/кг споживання зростає і становить 154 г на 1 кг обмінної маси.

В той же час за нормами NRC споживання сухої речовини в розрахунку на 1 кг обмінної маси зменшується при зниженні концентрації обмінної енергії в сухій речовині раціону. Так, наприклад, телиці живою масою 227 кг при рівні середньодобових приростів 200 г/добу та концентрації 8,5 МДж/кг сухої речовини споживають лише 85 г СР на 1 кг обмінної маси. В той же час при зростанні концентрації енергії до 10,4 Мдж/кг СР та збільшенні рівня середньодобових приростів до 700 г/добу споживання сухої речовини зростає до 94 г на 1 кг обмінної маси.

В цьому зв’язку важко пояснити, з фізіологічної точки зору, причини високих рівнів споживання тваринами сухої речовини раціонів, що характеризуються порівняно низькою концентрацією енергії, особливо тваринами невисокої живої маси. Таким чином виникає необхідність вдосконалення існуючих вітчизняних норм годівлі, що сприятиме поліпшенню організації адекватної годівлі тварин.

Оптимізація витрат концентрованих кормів. Процес інтенсифікації тваринництва у країнах, в яких ця галузь розвинута, зумовлений вдосконаленням годівлі тварин. Підвищення продуктивності худоби економічно обґрунтоване тому, що ви­сокопродуктивні корови найефективніше перетворюють поживні речовини корму в продукцію, при цьому також підвищується реалізаційна вартість племінного молодняка.

Підвищення молочної продуктивності корів, що спостері­гається в США у післявоєнні роки,— найтиповіше явище, коли в конкурентній боротьбі виживають фермери з більш високою продуктивністю тварин.

До 70-х років у США, Канаді та європейських країнах з розвинутим тваринництвом підвищення продуктивності корів досягалось насиченням раціонів зерновими кормами. Рівень концентратів у раціонах корів при продуктивності 5500 кг мо­лока досяг 500 г на 1 л молока. Різке підвищення вартості зер­на на світовому ринку змусило вчених і практиків усіх країн збільшити в раціонах кількість зелених та об'ємистих кормів високої якості. Політика цін на зерно змінила і структуру ком­бікормів. Їх почали виготовляти з різними інгредієнтами незернового походження, але високоповноцінними. У різних краї­нах почали проводити дослідження з оптимальною витратою концентратів. У дослідах, проведених у господарствах раціонах добавка 8.1 ц. комбікорму підвищувала надої корів до 5521 кг із жирністю молока 3.7%, 13.8 ц. — відповідно до 6131 кг і 3.8% жиру, 19.1 ц — 6314 кг і 3.8%., 25.1 ц комбікорму — 6527 кг і 3.8%. Вважається, що фермерам достатньо одержати надої в розмірі 6131 кг мо­лока, при цьому витрачати 13.8 ц зерна, а решту зернового корму краще використовувати при інтенсивній відгодівлі влас­ного молодняка.

У вчених світу склалась думка, що оптимальна витрата концентратів на виробництво молока у високопродуктивному молочному тваринництві повинна становити близько 35% за­гальної витрати кормів, проте кожен фермер до цієї пробле­ми підходить з економічної точки зору. Питання негативного впливу концентратів на здоров'я тварин є суперечливим. Бага­торазове (до 10 разів) згодовування концентратів малими пор­ціями (навіть у великих дозах- 700-800 г на 1 кг молока в першу фазу роздою) при наяв­ності грубих кормів, мінеральних речовин і вітамінів не впли­ває негативно на здоров'я корів і вміст жиру в молоці [Попов М. І., 1989].

Узагальнивши досвід робіт по годівлі корів на фермах у зарубіжних країнах, М. І. Попов (1989) робить висновок, що фермери не захоплюються “чудо-формулами” або нормуван­ням раціонів за багатьма показниками, а турбуються про заго­тівлю високоякісних кормів, забезпечення тварин цінними білка­ми та оптимально використовують концентровані корми в раціонах.

Застосування однотипної годівлі. Відповідно із національним проектом «Відроджене скотарство» на період з 2011-2015 рр. важливим напрямком удосконалення годівлі худоби є застосування однотипної годівлі та широке використання повнораціонних кормових сумішей, що дозволяє значно підвищити їх продуктивність. Про доцільність такої годівлі свідчить досвід передових сільськогосподарських підприємств («Кутузівка» Харківської області, «Єрчики» Житомирської та ін..) [Наук. осн. агропр. виробн., 2010, с. 515].

Однотипна ґрунтується на біологічних особливостях травлення жуйних. Відомо, що жуйні дуже чутливі до зміни раціонів. Порушення мікробіальних процесів в рубці, які виникають внаслідок згодовування концентратів особливо проявляється у тварин з високими надоями. Годівля повнораціонними сумішами дає змогу включати до складу раціону значну кількість концентратів без шкоди для здоров’я тварин. Завдяки цьому худоба охоче споживає весь запланований зоотехніком раціон, не маючи змоги вибрати з суміші більш ласу частину. Тому не дивно, що фахівці господарств, де почали використовувати кормозмішувачі, першочергово звернули увагу на значну економію грубих кормів. При приготуванні повноцінних кормосумішей подрібнені грубі корми змішують з концентратами та іншими компонентами раціону в оптимальній пропорції.

В публікації Кудлай І. (2010) розроблені раціони для високопродуктивних корів при однотипній годівлі, які наведені в таблицях 1.21- 1.23.

Назва корму	Лактаційний період (305 днів)
добовий удій молока, кг
36,0	30,0	24,0	20,0
Сіно,кг	3,0	3,0	2,0	2,0
Солома, кг	-	-	1,0	2,0
Сінаж, кг	12,0	10,0	8,0	4,0
Силос, кг	25,0	25,0	26,0	26,0
Комбікорм,кг	12,0*	9,0	7,0	5,2
Меляса кормова, кг	1,5	1,5	1,0	1,0
Маса раціону, кг	53,5	48,5	45,0	40,2

*- норму комбікорму збільшують поступово

Дата добавления: 2014-01-11