Порівняльна характеристика травлення

Годівля тварин целюлолітичними вуглеводами значно підвищує потреби мікроорганізмів в амонії для забезпечення власного росту. Необхідний для мікроорганізмів амоній в значній мірі забезпечується за рахунок сечовини, яка секретується крізь кишкову стінку (клубової, сліпої кишки або рубця). Це значно збільшує втрати мікробного протеїну за рахунок зменшення рівня сечовини в сечі. При цьому баланс амінокислот в організмі не змінюється.

Мікробне бродіння та баланс азоту в організмі тварин

Протеїн, муцин® ЛЖК+ NH3+аміни+невелика кількість мікроорганізмів+ кишкові гази

Мікроби, протеїн та ліпіди+ЛЖК+ молочна кислота+ кишкові гази

Наведене рівняння відображає весь процес утворення продуктів та субстратів не лише корисних для організму, але й шкідливих, які можуть вплинути на екологію травлення.

Порушення балансу у вищенаведеному рівнянні може викликати ряд проблем: швидке зброджування лактози або галактози веде до утворення газів та кислот. Надлишкова кількість кислот, особливо молочної (яка утворюється в результаті зброджування лактози чи крохмалю може пошкодити буферність системи, при цьому не виключене падіння рН нижче 6, що викличе диарею або дискомфорт. Крім того це вплине на бактерій для яких нормальний рівень рН становить 6.

Якщо в раціонах буде низький рівень клітковини травні процеси в нижніх відділах шкт будуть проходити за іншою схемою:

Внаслідок того, що в раціоні відсутня клітковина, факультативні мікроорганізми переключаються на протеїни ендогенного походження. Бактерії більше не використовують сечовину, оскільки протеїн повністю забезпечує їх потреби. Все це приводить до розвитку гнильного бродіння з утворенням амінів, аміаку. Процес погіршується ще й тим, що зменшується швидкість проходження корму, надлишкові кількості амінів та амонію абсорбуються, починають знешкоджуватись печінкою і виводяться з організму. Вище наведена схема є однією з причин раку клубової кишки, оскільки вона постійно знаходиться у стресовому стані.

Мікробне бродіння є також важливим аспектом балансу азоту у всіх видів тварин включаючи жуйних і нежуйних. Слід зазначити, що ступінь впливу бродіння на баланс азоту зростає у тих видів тварин, для яких роль ферментативних процесів вища, і навпаки ступінь впливу менший для тварин з меншим ферментативним потенціалом та швидкістю проходження корму.

Високопротеїнові раціони є енергетично невигідними, оскільки: (1) втрачається значна кількість амонію, який перетворюється в печінці на сечовину, яка виводиться нирками з організму. Крім того (2) надлишкова кількість амонію в шлунково-кишковому тракті, як результат надлишкового споживання протеїну при дефіциті клітковини і інших вуглеводів, може викликати канцерогенез ободової кишки людини.

Слід зазначити, що хоча зміни раціони в меншій мірі впливають на нижні відділи шлунково-кишкового тракту, ніж на рубець, однак при зміні раціону змінюється й характер зброджування.

Фекальний азот. Відомо про значні втрати азоту в нижніх відділах шкт. Фекалії жуйних містять дуже мало перетравного протеїну, а його кількість у фекаліях нежуйних, можливо більша тому капрофагія є одним з шляхів повернення його в організм.

Проблема використання мікробного протеїну та непротеїнового азоту (НПА) за рахунок його абсорбції можливо є більш актуальною у випадку споживання раціонів з низьким рівнем протеїну.

Коні у вільному стані споживають низькоякісні грубі корми з вмістом протеїну нижчим, ніж 6% від сухої речовини. В такій ситуації очікується ефективне використання азоту. Вони відрізняються підвищеними рівнями споживання та високою швидкістю проходження корму. Слід зазначити, що нежуйні в повній мірі використовують незамінимі амінокислоти кормів, а втрати фекального азоту здійснюється при ферментації в ободовій кишці неспицефічних джерел азоту- сечовини та муцину.

Загалом кажучи, здатність нежуйних тварин перетравлювати клітковину нижча ніж жуйних. В той же час ступінь її перетравлення значно варіює серед різних видів. В таблиці 2.6 наведені дані щодо перетравності кормів різними видами тварин. Хоча, з даних таблиці невідомо про середній час перебування корму в шлунково-кишковому тракті, все ж, проаналізувавши дані можна зробити висновок: що ступінь перетравлення низьколігніфікованих кормів (овочі, фрукти, листя) мало відрізняється між видами. Висівки також перетравлюються практично однаково всіма видами. В той же час перетравлення целюлози грубих кормів- значно гірше перетравлюється дрібними за розміром та молодими тваринами. Як виняток відмічається високий ступінь перетравлення целюлози та геміцелюлози у деяких дрібних травоїдних, наприклад, гіпопотамом, хом’яком та польовою мишою, що пояснюється їх селективним поїданням корму та спеціальними можливостями травної системи утримувати доступні фракції целюлози. Ступінь перетравлення люцерни людиною також низька, в той же час травна система людини дуже добре перетравлює пшеничні висівки, практично на рівні дещо нижчому ніж жуйні.

Дата добавления: 2014-01-11