Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Швидкість проходження корму вздовж шлунково-кишкового тракту




Перетравність фракцій клітковини нежуйними (Van Soest P. J., 1994).

Вид тварин Жива маса, кг Тип раціону Перетравність
      Геміцелюлози, % Целюлози,%
Польова миша 0,05 Люцерна    
  Злакові трави 34-38 18-29
Щур 0,2 Люцерна    
  Злакові трави 6-11 1-2
  Овочі 50-95 38-63
Кріль   Люцерна    
  Тимофіївка 11-13 7-9
Свиня   Люцерна 18-28 28-33
  Люцерна 44-84 30-78
  Висівки пшениці 43-72 21-43
  Овочі    
Кінь   Люцерна 55-72 45-66
  Злакові трави 42-53 42-49

Порівняти здатність нежуйних перетравлювати корми можна також на основі врахування співвідношення в кормах лігніну до целюлози, що є одним з основних факторів, що обмежують перетравлення. Крива, що зображена на рисунку 4, представляє граничні значення перетравності клітинних стінок жуйними тваринами (вівцями та великою рогатою худобою) в залежності від вмісту в кормі лігніну (або з різним потенціалом їх перетравлення). Деякі нежуйні, такі як капібара, дуже близько наближаються до даної кривої, але значна більшість значень перетравності клітинних стінок нежуйними та дрібними жуйними тваринами, лежать значно нижче від кривої. Це свідчить про те, що дрібні жуйні тварини не спроможні забезпечити адекватну ферментацію, яка б забезпечила екстракцію целюлолітичних вуглеводів з кормів, що містять високу концентрацію клітковини.

Слід зазначити, що більш низька ферментативна ємність у значної частини нежуйних травоїдних не обмежує їх здатність споживати грубі корми та можливості їх випасу, оскільки їх травний тракт не містить фільтраційних механізмів, які б сприяли більш тривалому утриманню клітковини за рахунок зменшення об’ємів споживання корму. Відомо, що великі травоїдні (кінь, слон) вирішують проблему за рахунок більш високих рівнів споживання, які компенсують низку ступінь перетравлення. Розмір фекальних частинок є одним з свідчень тому (значна частина потенційно перетравних целюлолітичних вуглеводів втрачається з калом, їх кількість більша у тварин з меншим утриманням та величиною відповідних відділів кишечнику, що відповідають за мікробне розщеплення корму).

 

Як і в рубці, декілька факторів впливають на екологію нижнього тракту: наприклад, розмір частинок клітковини впливає на швидкість проходження та мікробне затримання. На відміну від рубця, збільшення величини частинок клітковини сприяє їх більш швидкому проходженню, підвищенню мікробного синтезу та збільшення втрат фекального азоту. При тонкому подрібнені зменшується об’єм хімусу, підвищується його щільність, сповільнюється швидкість проходження. Відомо, що при однаковому рівні надходження клітковини, фекальні втрати азоту значно вищі при збільшенні величини частинок клітковини.

На відміну від рубця, нижні відділи нежуйних та багатьох інших видів не мають спеціальних фільтрів, тому тонко подрібнений корм збільшує щільність хімусу, сповільнює його пересування, що є прямо протилежним тому, що ми спостерігаємо у жуйних. Для людини та інших видів для яких характерна відносно однакова швидкість проходження рідини та клітковини в нижніх відділах механізми сортування не є важливим. Деяким нежуйним капрофагам характерне вибіркове утримання води та швидке проходження частинок корму (леммінги, зайці, кролі, польова миша).

Таким чином тонке подрібнення сприяє більш швидкому проходженню клітковини крізь рубець, але сповільнює швидкість проходження в нижніх відділах шлунково- кишкового тракту людини, це приводить до зменшення вологості фекальних мас, що є основною причиною неефективності тонко подрібненої клітковини для попередження запорів.

Відносна швидкість проходження рідини та частинок корму дуже відрізняється у розрізі різних видів тварин. Загалом для жуйних характерне найбільш повільне проходження кормових частинок та дуже швидке проходження рідини (таблиця 2.7). Серед нежуйних зустрічаються різні ситуації. У кролів, наприклад, швидкість проходження корму значно вища ніж рідини, для інших видів (людина та інші нежуйні) практично не характерні механізми вибіркового затримання рідини чи корму, що приводить до рівномірного їх проходження у шлунково- кишковому тракті.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 436; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.