Співвідношення в розвитку шарів шкіри в зв'язку з продуктивністю

(Б.Т. Харламов, 1974)

Надій, кг	Загальна товщина шкіри	Товщина шарів
епідермісу	пилярного	ретикулярного
мкм	%	Мкм	%	мкм	%	мкм	%
До 3000			40,0	0,6		20,1		79,3
Більше 5000			56,1	1,2		32,1		66,7

Увагу дослідників привернули і сальні залози. К.К. Крюшкін (1956) встановив, що кореляція між числом часток сальних залоз та процентом жиру в молоці складає 0,66.

Ступінь розвитку волосяних фолікулів і залоз широко використовується у світовій практиці для оцінки акліматизаційних особливостей тварин. Наприклад, у чорно-рябих голштинських помісей з червоною степовою породою площа потових залоз менша на 12,4 %, а сальних -на 36,2 % в порівнянні з тваринами червоної степової породи (Г.Д. Каци, 1997). Ці особливості зумовлюють понижену тепловитривалість чорно-рябих голштинів в умовах півдня України.

Глибина залягання волосяних фолікулів є важливим морфометричним показником структури шкіри, оскільки вона зумовлена генетично. Велика рогата худоба, свині, сайга мають однотипний волосяний покрив, тобто при кожному волосяному фолікулі є потова та сальна залози. Вівці, олені, козли мають різнотипний волосяний покрив, тобто сальні залози є при кожному волосяному фолікулі, а потові - тільки при первинних фолікулах.

Встановлена залежність між особливостями будови шкіри, густотою і якістю вовни. В 1957-1960 роках Н.А. Діомідова, Н.О. Панфілова показали, що тонина вовни залежить від будови і розміщення волосяних фолікулів. З великих глибокорозміщених волосяних цибулин розвиваються більш грубі волокна, ніж із дрібних і поверхневорозміщених. Встановлено, що тонина вовни зв'язана з товщиною епідермісу. Збільшення товщини епідермісу веде до утворення більш грубої вовни. Тонина вовни також залежить від товщини стінки волосяної сумки. Доведена пряма залежність між густотою вовни та розвитком кровоносних судин шкіри.

Кісткова тканина. Значення кістяку у життєдіяльності організму велике. Він виконує не тільки опорну функцію, яка забезпечує систему руху організму, але й слугує кровотворним органом, а також депо мінеральних речовин. Велике зацікавлення є до вивчення міцності і складу солей кістяка. Для дослідження застосовують рентгенофотометричний метод, який був запропонований І.Г'.Шарабріним і який базується на законі поглинання рентгенівських променів. За допомогою цього методу можна визначити структуру і щільність кістяка та його патологію у високомолочних корів, особливості кістковоутворювальних процесів у лактуючих і сухостійних тварин.

М'язова, сполучна та жирова тканини. Формування м'ясних якостей тварин відбувається в період їх росту і розвитку. Цей процес підпорядкований біологічному закону нерівномірного росту та розвитку тканин і органів у період онтогенезу. М'язи - головна складова частина туші і від їх розвитку, в основному, залежить м'ясна продуктивність тварин. Тому дослідження закономірностей росту і розвитку окремих м'язів, сполучної та жирової тканин мають важливе значення у пізнанні закономірностей формування м'ясності тварин. При середній вгодованості туша великої рогатої худоби містить 59,7 % м'язової тканини, 10,3 -жирової, 12,3 - сполучної, 17,5 % - кісткової та хрящової тканин. У свиней в 6-місячному віці в туші - міститься м'язової тканини 47,8 %, жирової - 35,0 і кісткової - 9,5 %. Морфологічний склад туші великої рогатої худоби за даними різних авторів наведений в таблиці 3.5.

Дата добавления: 2014-01-11