Біохімічні параметри

Теплопродукція різних видів тварин

Тварина	Жива маса (кг)	Теплопродукція, МДж/добу
На тварину всього	На 1 кг живої маси	На 1м ²	На 1кг обмінної маси
Корова		34,1	0,068	7,0	0,32
Свиня		7,5	0,107	5,1	0,31
Людина		7,1	0,101	3,9	0,29
Вівця		4,3	0,086	3,6	0,23
Птиця		0,6	0,300	-	0,36
Щур	0,3	0,12	0,400	3,6	0,30

Дослідження крові. Велику зацікавленість як об'єкт інтер'єрних досліджень викликала кров. Вона відіграє дуже важливу роль в організмі і доступна для дослідження. Склад крові відображає фізіологічний стан організму. Кров доставляє до клітин органів тіла поживні речовини і кисень, переносить необхідні ферменти, вітаміни, горомони, антитіла, виділяє продукти обміну та вуглекислоту, підтримує рівновагу електролітів в організмі і забезпечує його захисні функції. Цілим рядом досліджень встановлено взаємозв'язок між показниками крові сільськогосподарських тварин та їх продуктивністю, віком, ростом і відтворювальною здатністю. Значну різницю виявлено у кількості крові та її якісному складі.

На початку зв'язок складу крові з продуктивністю обмежувалось вивченням її морфологічного складу - формених елемента, але вони побічно пов'язані з продуктивністю. Тісніший зв'язок показав біохімічний склад крові. У зв'язку з цим досліджувалися білковий склад крові (Авдєєва М.С. з співавтором, 1932-му році Бондарин В., 1963, Ейдригевич В., 1970 та інші), леткі жирні кислоти і ліпіди (Жебенка P., 1958, Ейдригович Е., 1969-1972 pp. та інші), гормони (Гавеновський А., 1956, Гаврищук В., 1968 та інші) ферменти (Смирнов О., Браунштсин А., і Крицман М., 1980), мінеральні речовини (Самохін В,, Сапелкін П, 1985) та інші тести, які корелюються з різними видами продуктивності.

Велику увагу при вивченні біохімічного складу крові приділяють ферментним показникам, які зв'язані з:

· окислювально-відновними процесами (вмістом глютатіону, каталази, пероксидази),

· білковим обміном (аспартат- і аланін- амінотрансферазами) і

· обміном вуглеводів, нуклеотидів і фосфороліпідів (фосфатази).

Підвищення в організмі вмісту окислювальної форми глютатіону, при умові збереження постійності його загальної форми, свідчить про пригнічення окислювально-відновних процесів, а відносне збільшення відновленої форми - про активізацію цих процесів.

Глютатіон є одним із стимуляторів росту. Він приймає активну участь в дихальній функції крові. Глютатіон не є ферментом це є пептид і складається із залишків трьох амінокислот: глютамінової, цистину і гліцину, він містить в собі SН - групи, що дає йому можливість бути послідовно донором, окислюючись в SS - форму або акцептором, відновлюючись знову в SН -форму за рахунок окислюючої речовини.

Важливе місце в обмінних процесах оргнізму відіграють сульфгідрильні групи, які входять в структуру не лише глютатіону, але й різних складних білків і інших біологічно-активних речовин (таблиця 3.7).

3.7. Взаємозв'язок між молочною продуктивністю та біохімічними показниками крові у корів чорно-рябої породи різних селекцій (Є.І. Федорович, 1999)

Показники	Чорно-ряба порода Голландії (n=10) (перша група)	Чорно-ряба порода Колишньої ФРН (n=10) (друга група)	Чорно-ряба порода колишньої НДР(n=10) (третя група)
Надій за лактацію, кг	6607±330	6158±276	5641±3,71
Вміст SН-груп, мг/л:
загальних	58,98±0,9	54,65±1,7	51,38±1,4
залишкових	15,91±0,5	15,64±0,6	15,70±0,5
білкових	4,54±0,1	4,88±0,2	4,95±0,2

У досліді Є.І. Федорович (1999) зростання вмісту загальних сульфгідрильних груп в сироватці крові вказує на те, що обмінні процеси в організмі корів протікають більш інтенсивно. Щодо вмісту білкових сульфгідрильних груп, то тут відмічена інша закономірність: менша кількість білкових SН - груп у сироватці крові і вища загальних та залишкових у корів свідчить про те, що обмінні процеси проходять у напрямі накопичення білкової маси, або про скоростиглість тварин.

Рівень активності ферментів каталази і пероксидази та ліпази служить побічним показником окислювально-відновних процесів в організмі тварин. Під дією каталази швидко розщеплюється перекись водню - сильний яд, який поступово утворюється при окислювальних процесах в організмі. Крім того, виділяючи вільний кисень, каталаза сприяє економному використанню його в тканинах і органах. Активність каталази залежить від віку, фізіологічного стану, сезону року, породи і умов годівлі тварин.

На протязі лактації активність каталази змінюється у відповідності з надоєм. У високопродуктивних корів вона вища, ніж у низькопродуктивних. З підвищенням надоїв вміст пероксидази і ліпази знижується.

Суттєвих змін в онтогенезі тварин зазнає активність амінотрансфераз. Активність амінотрансфераз зв'язана з інтенсивністю процесів переамінування і дезамінування. Аспартат- і аланін-амінотрансферази характеризуються високою каталітичною активністю. Встановлена суттєва різниця в активності амінотрансфераз у різних видів і порід тварин, вплив на цей показник віку тварин, їх фізіологічного стану та продуктивності.

Активність ферментів крові у великої рогатої худоби в залежності від породи і віку тварин вивчали Є.К. Меркур'єва і Л.Р. Трифонова (1970). Корови мали надій за лактацію 4430-4760 кг молока жирністю 4,28 %. Зв'язок середньолактаційного показника активності ферментів з надоєм був в межах від г=+0,3 до г=+0,8. Встановлена позитивна кореляція між АЛТ і процентом жиру (г=0,629), між АЛТ і вмістом білка (г=0,678) в молоці айрширських корів.

Напруга обміну речовин і енергії природньо відбивається на функціональному стані лактуючих корів. Це є однією із причин підвищеної активності ферментів крові трансаміназ, які є підкласом амінотрансфераз і включають АЛТ та АСТ. За активністю трансаміназ можна судити про інтенсивність переамінування. Трансамінази складають центральну ланку білкового обміну. Зміна їх активності дає можливість судити про рівень обмінних процесів і фізіологічний стан корів. Високопродуктивні корови переважали низькопродуктивних за активністю трансаміназ сироватки крові (табл. 3.8). Ці дані свідчать про прямий зв'язок молочної продуктивності з активністю ферментів білкового обміну, що може вказувати на їх безпосередню участь у біосинтезі молока і його складових частин.

3.8. Активність аспартат — і аланін-амінотрансфераз сироватки крові в залежності від віку і продуктивності корів чорно-рябої худоби західного регіону України (М±m, мкмоль/мл) (В.С. Федорович, Є.І. Федорович, 1999)

Місяць лактації	Перша лактація	Третя лактація
Надій за лактацію, кг	Надій за лактацію, кг
3220 (п=5)	4630 (п=5)	3356 (п=5)	5145 (п=5)
Активність аспартат-амінотрансферази
	1,268±0,041	1,308±0,036	1,652±0,046	1,736±0,068
	1,312±0,049	1,336±0,043	1,684±0,043	1,764±0,077
	1,228±0,030	1,292±0,032	1,564±0,057	1,708±0,071
	1,200±0,030	1,324±0,043 **	1,562±0,071	1,720±0,115
	1,248±0,026	1,356±0,067	1,640±0,060	1,752±0,096
В середньому за лактацію	1,251±0,035	1,323±0,044	1,626±0,055	1,736±0,085
Активність аланін-амінотрансферази
	1,208±0,011	1,352±0,031**	1,224±0,033	1,404±0,027**
	1,332±0,016	1,412±0,024**	1,352±0,051	1,476±0.048
	1,180±0,029	1,232±0,026	1,256±0,018	1,28 ± ,031 **
_ 7	1,188±0,011	1,196±0,017	1,200±0,013	1,392±0,039**
__ 9	1,216±0,031	1,340±0,010**	1,228±0,011	1,424±0,028**
В середньому за лактацію	1,205±0,020	1,306±0,022**	1,253±0,025	1,417±0,035**
** - різниця статистичне вірогідна

Висока активність трансаміназ властива для корів з третьою лактацією. Саме у тварин цієї вікової групи спостерігається порівняно висока молочна продуктивність. Максимальна активність ферментів у сироватці крові корів всіх вікових груп спостерігається на третьому місяці лактації, тобто в період найвищих надоїв. В подальшому активність ферментів знижується.

Важливу роль в обмінних процесах відіграють фосфатази. Вони каталізують велику кількість хімічних реакцій. Фосфатази зв'язані з обміном вуглеводів, нуклеотидів, фосфороліпідів, а також з утворенням кісткової тканини. Активність лужної фосфатази у високопродуктивних особин вищі, ніж у низькопродуктивних. Активність фосфатаз з віком знижується.

Високопродуктивні корови переважають низькопродуктивних за вмістом у сироватці крові загального білка, альбумінів і гама-глобулінів (таблиця 3.9). Дані досліджень підтверджують, що між вмістом загального білка у сироватці крові і надоєм існує пряма залежність. Максимальний вміст загального білка спостерігається на 3-5 місяцях, тобто в пік лактації, а до кінця її знижується. Це підтверджує думку, що в останній період лактації білки у великій кількості використовуються як пластичний матеріал для росту плода. Вміст загального білка у сироватці крові лактуючих корів з віком збільшується.

3.9. Вміст білка і білкових фракцій у сироватці крові в залежності від віку та продуктивності корів чорно-рябої жудоби західного регіону Укрїии (М±m, %) (В.С Федорович, Є.І. Федорович, 1999)

Місяць лактації	Перша лактація	Третя лактація
	Надій за лактацію, кг	Надій за лактацію, кг
	3220 (п=5)	4630 (п=5)	3356 (п=5)	5145 (п=5)
Загальний білок
	8,04±0,07	8,37±0,08 **'	8,74±0,07	9,01±0,06 **
	8,25±0,07	8,70±0,18**	8,83±0,07	9,22±0,06 **
	8,15±0,05	8,46±0,12**'	9,06±0,05	9,30±0,04 **'
	8,06±0,04	8,52±0,12**	8,91±0,09	9,49±0,11**
	7,01±0,06	8,27±0,08 **	8,64±0,08	9,25±0,08 **
В середньому за лактацію	8,08±0,06	8,46±0,12 **	8,84±0,07	9,25±0,07 **
Вміст альбумінів
	3,68±0,11	3,95±0,08	4,41±0,12	4,98±0,15 **
	3,92±0,08	4,13±0,12	4,47±0,21	5,13±0,19**
	3,63±0,10	4,10±0,15**	4,76±0,15	5,38±0,21 **
	3,90±0,06	4,22±0,08 **	4,46±0,13	5,53±0,20 **
	3,69±0,11	4,27±0,12**	4.27±0,09	5,12±0,20 **
В середньому за лактацію	3,76±0,10	4,13±0,11**	4,47±0,14	5,23±0,20 **
Вміст глобулінів
	4,36±0,11	4,42±0,13	4,33±0,10	4,03±0,13
	4,33±0,05	4,57±0,19	4,35±0,18	4,09±0,23
	4,52±0,08	4,37±0,15	4,30±0,10	3,92±0,23
	4,16±0,09	4,30±0,12	4,45±0,13	3,96±0,31
	4,23±0,08	4,00±0,13	4,44±0,17	4,13±0,16
В середньому за лактацію	4,32±0,08	4,33±0,14	4,37±0,14	4,03±0,21

**- Різниця статистичне вірогідна

Співвідношення білкових фракцій у крові корів залежить від рівня продуктивності і періоду лактації. В сироватці крові високопродуктивних корів утримується більше гама-глобулінів (таблиця 3.10). Зниження кількості глобулінів у сироватці пов'язано із зменшенням вмісту альфа-і бета-глобулінової фракції.

Концентрація глюкози у венозній крові корів чорно-рябої породи з віком зменшується, а молочної кислоти - збільшується (таблиця 3.11). Максимальна концентрація піровиноградної кислоти спостерігається у корів з третьою лактацією і з віком зменшується. Показники вуглеводного обміну взаємозв'язані з продуктивністю корів і періодом лактації. У венозній крові високопродуктивних корів встановлено більш низький рівень глюкози і молочної кислоти.

Максимальний рівень глюкози встановлено на третьому і п'ятому місяцях лактації. Вміст молочної кислоти на протязі лактації суттєво не змінюється.

3.10. Вміст фракцій глобулінів у сироватці крові в залежності від віку і продуктивності корів чорно-рябої худоби західного регіону України (М±m, г %) (В.С. Федорович, Є.І. Федорович, 1999)

Місяць лактації	Перша лактація	Третя лактація
	Надій за лактацію, кг	Надій за лактацію, кг
	3220 (п=5)	4630 (п=5)	3356 (п=5)	5145 (п=5)
Вміст а -глобулінів
	1,37±0,06	1,18±0,04**	1,20±0,07	1,00±0,18
	1,42±0,08	1, 09±0,08 **	1,24±0,09	0,96±0,19
	1,60±0,05	1, 06±0,08 **	1,32±0,07	1,00±0,18
	1,38±0,09	1,17±0,06	1,40±0,08	1,07±0,18
	1,25±0,06	1,04±0,02	1,17±0,09	1,01±0,08
В середньому за лактацію	1,40±0,07	1,11±0,06	1,27±0,08	1,01±0,08
Вміст ß-глобулінів
	1,29±0,10	1,07±0,12	1,43±0,12	0,85±0,13 **
	1,28±0,09	1,20±0,11	1,31±0,12	0,77±0,13 **
	1,41±0,03	1,25±0,11**	1,12±0,08	0,84±0,16
	1,21±0,05	1,15±0.09	1,42±0,11	0,92±0,14**
	1,39±0,04	0,96±0,08 **	1,47±0,13	0,86±0,10**
В середньому за лактацію	1,32±0,0б	1,13±0,10	135±0,11	0,85±0,07 **
Вміст γ-глобулінів
	1,70±0,06	2,17±0,14**	1,70±0,08	2,17±0,14**
	1,64±0,05	2,08±0,09 **	1,80±0,07	2,37±0,08 **
	1,51±0,06	2,06±0,08 **	1,86±0,08	2,08±0,14 **
	1,57±0,06	2,03±0,03 **	1,63±0,05	1,97±0,07**
	1,58±0,08	2,01±0,07 **	1,80±0,04	2,27±0,08 **
В середньому за лактацію	1,60±0,0б	2,11±0,07**	1,76±0,06	2,17±0,10**

**- Різниця статистичне вірогідна.

Відомо, що одним із шляхів транспортування енергії в організмі тварин є утворення і розпад глюкози. Тому за її кількістю роблять висновки про енергозабезпеченість тканин (А.П. Жорницький, 1989). Прийнято вважати, що концентрація глюкози в крові здорових корів складає 40-60 мг/100мл (2,22-3,33 ммоль/л) (А.М. Смирнов та ін., 1981).

Виявлено, що при однакових умовах годівлі, утримання, тренінгу і випробувань спостерігається статистично вірогідна різниця у вмісті глюкози в сироватці крові коней різного класу жвавості (таблиця 3.12). Вміст глюкози в крові коней зростає із зниженням їх жвавості.

Із зниженням жвавості тварин спостерігається також зростання вмісту ліпідів у крові та зменшення вмісту тригліцеридів (таблиця 3.13). Найбільшу кількість як загального, так і вільного холестерину в крові мали те ж коні найнижчої жвавості. Така тенденція пояснюється тим, що ліпіди є одним із головних джерел енергії, які коні високого класу жвавості краще реалізують.

3. 11. Вміст глюкози, молочної та піровиноградної кислот у венозній крові в залежності від віку та продуктивності корів чорно-рябої худоби західного регіону України, ммоль/л (М±m) (В.С. Федорович, Є.І. Федорович, 1999)

Місяць лактації	Перша лактація	Третя лактація
	Надій за лактацію	Надій за лактацію
	3220 (п=5)	4630 (п=5)	3356 (п=5)	5145 (п=5)
Вміст глюкози
	3,76±0,08	3,33±0,15 **	3,13±0,08	3,02±0,08
	3,47±0,15	3,24±0,14	2,85±0,17	2,74±0,01
	3,29±0,14	2,96±0,07	2,76±0,08	2,76±0,11
	3,56±0,10	3,39±0,09	3,06±0,09	2,56±0,14 **
	3,51±0,05	3,49±0,06	3,05±0,09	2,78±0,19
В середньому за лактацію	3,52±0,10	3,28±0,10	2,97±0,09	2,72±0,12
Вміст молочної кислоти
	0,928±0,020	0,846±0,023 **	1,547±0,048	1,260±0,040 **
	0,884±0,031	0,819±0,017	1,554±0,041	1,207±0,029**
	0,884±0,027	0,783±0,017**	1,389±0,038	0,997±0,040**
	0,895±0,020	0,766±0,017**	1,445±0,039	0,980±0,012 **
	0,887±0,022	0,789±0,012 **	1,374±0,036	1,230±0,038**
В середньому за лактацію	0,894±0,024	0,800*0,017**	1,462±0,040	1,134±0,036 **
Вміст піровиноградної кислоти
	147,63±4,54	157,85±3,41	186,24±2,27	205,54±4,54 **
	171,48±6,81	160,12±3,41	195,32±4,54	235,07±11,36**
	162,39±2,27	171,48±4,54	223,71±9,08	225,58±4,54
	151,03±4,54	144,22±3,41	178,29±12,49	186,24±6,81
	160,12±3,41	149,90±2,27 **	202,14±5,68	203,27±3,41
В середньому за лактацію	158,98±4,54	156,71±3,41	197,59±6,81	210,09±5,68

** - Різниця статистичне вірогідна, цукор крові на синтез компонентів молока і на утворення енергії.

3.12. Вміст глюкози в сироватці крові російських рисаків різного класу жвавості (Б.М. Гопка, Й.З. Сірацький, В.Є. Скоцик, С.А. Осадчий, Д.Б. Гопка, 1997)

Група	Кількість тварин, голів	Вік коней, років	Середня жвавість, хв.с.	Глюкоза ммоль/л
М±m	Межі коливання
І		4-5	2. 03,6	1,71±0,53	0,20-3,00
II		4,5	2. 08,8	2,67±0,29	2,09-4,38
III		4-5	2. 17,8	2,73±0,23	2,26-3,57
IV		з,о	2. 22,6	4,31±0,24	2,83-6,08
V		2,5	не випроб.	3,99±0,28	2,09-5,35

3.13. Вміст загальних ліпідів, тригліцеридів та холестерину у сироватці крові коней різного класу жвавості (В.Є. Скоцик, 1998)

Показники	Групи рисаків за жвавістю, хв..с.
2.05 і швидше	2.08-2.10	2.15-2.20
Кількість тварин в групі, голів
Вміст загальних ліпідів (г/л), М±т	1,55±0,13	1,71±0,11	2,52±0,56
Вміст тригліцеридів (ммоль/л), М±т	0,63±0,13	0,54±0,02	0,31±0,05
Холестерин та співвідношення його фракцій (мг %), М±m:
Вільний	43,8±2,7	58,4±8,2	74,9±9,9
Загальний	219,0±27,4	191,6±22,8	253,7±22,6
Етерифікований	175,2±24,7	132,0±22,7	178,8±13,7

В.І. Волгін (1972) встановив, що в крові високожирномолочних корів утримується більше попередників молочного жиру — ліпідів і оцтової кислоти (таблиця 3.14).

3.14. Біохімічний склад крові середнє- і високо-жирномолочних корів (в середньому за лактацію) (В.І. Волгін. 1972)

Показники	Група
І	п
Продуктивність за 300 днів лактації:
Надій, кг
жирність молока, %	3,77	4,15
кількість молочного жиру, %	170,5	188,6
білок, %	7,47±0,06	7,41±0,05
Ліпіди, мг %	294,4±7,0	325,1±6,8
фосфор ліпоїдів, мг %	6,21±0,12	6,72±0,12
оцтова кислота, мг %	11,89±0,13	12,87±0,15
білковозв'язаний йод, мкг %	5,91±0,17	6,33±0,13

Дослідженнями Л.Андре, Г.А.Бондаренко, Р.П. Жебенко, Є.К. Меркур'євої та багатьох інших також була встановлена кореляція між рівнем ліпідів в крові та жирномолочністю, що дозволило використати цей тест для раннього прогнозування жирномолочності корів.

Активність гормональної системи гіпофіз-кора надниркової залози в значній мірі успадковується нащадками і тісно пов'язана з напрямом та величиною продуктивності тварин. Дослідженнями багатьох авторів встановлена корелятивна залежність між функціональною активністю щитовидної залози і деякими біохімічними показниками крові у великої рогатої худоби. Гормони щитовидної залози, які поступають в кров, з'єднуються з білками сироватки крові і утворюють зв'язаний з білками йод, концентрація якого характеризує діяльність щитовидної залози. Зв'язаний з білками йод є показником рівня надоїв та жирномолочності корів. Його більше в крові молочних корів, ніж в крові корів м'ясних порід. З підвищенням активності щитовидної залози збільшується відносна інтенсивність газообміну, а також вміст в крові летких жирних кислот і фосфоліпідів. Таким чином, наведені дані свідчать про те, що морфологічний і біохімічний склад крові може бути показником типу конституції тварин, функціонального стану організму, його можливостей у визначенні тієї чи іншої продуктивності.

Дата добавления: 2014-01-11