Розвиток інфраструктури Української економіки

Склад інфраструктури національної економіки

Сутність та функції інфраструктури

Тема 6. Функціонування інфраструктури національного ринку

1. Сутність та функції інфраструктури.

2. Склад інфраструктури національної економіки.

3. Розвиток інфраструктури Української економіки.

Інфраструктура – це комплекс галузей загального користування, що забезпечують нормальний розвиток національної економіки.

Ознаками інфраструктурної діяльності є:

- продукція інфраструктури, яка виступає у формі процесів переміщення, зберігання, передачі інформації;

- виробнича діяльність в інфраструктурі – не створює нової натурально-речовинної форми продукту, а лише збільшує вартість раніше створеної продукції;

- процес виробництва – невід’ємний від споживання корисного ефекту.

Інфраструктура – це частина національного багатства, яка не відноситься безпосередньо до тієї або іншої галузі виробництва, але має значення для всієї національної економіки.

Функції інфраструктури:

1. Забезпечення тих або інших видів людської діяльності.

2. Створення умови роботи промислових і сільськогосподарських підприємств.

3. Підготовка загальних умов функціонування суспільного капіталу.

I. Інфраструктура ринку благ (товарів і послуг).

1. Біржове посередництво:

а) товарні біржі;

б) фондові біржі;

в) валютні біржі;

г) сировинні;

д) торгові дома.

2. не біржові посередники:

а) ярмарки;

б) виставки-продажі;

в) аукціони;

г) конкурси;

д) тендери;

е) торгові палати.

3. Комунікаційне забезпечення:

а) зв'язок;

б) транспорт;

в) рекламні агентства;

г) інформаційні агентства;

д) аудиторські фірми;

е) консалтингові фірми;

ж) зони вільного підприємництва і торгівлі.

4. Фіскальне забезпечення:

а) податкова система;

б) податкова служба;

в) митна система;

г) інститути митниці.

II. Інфраструктура ринку капіталів.

1. Банківська система.

2. Інвестиційні компанії.

3. Компанії страховок.

4. Пенсійні фонди.

III. Інфраструктура ринку праці.

1. Ринки зайнятості.

2. Система підготовки і перепідготовки кадрів.

3. Кадрові служби фірм і підприємств.

4. Міграційні центри.

IV. Інноваційна структура.

1. Матеріально-технічне забезпечення.

2. Ресурсне забезпечення: фінансове, інформаційне, кадрове і т.п.

3. Загальносистемне забезпечення інноваційної діяльності.

Для прискорення розвитку інноваційної інфраструктури в якості найважливішого фактору активізації інноваційної діяльності та забезпечення конкурентноздатності України необхідні наступні кроки:

1. Надати розвитку інноваційної структури статус державного пріоритету з визначенням нормативно-правових, економічних та організаційних основ її виникнення та функціонування. Для цього вдосконалити існуючу систему закодавчих актів з регулювання інноваційної діяльності та її інфраструктурному забезпеченню, прийняти Закон України „Про інноваційну структуру” і внести зміни та доповнення до Закону України „Про інноваційну діяльність”, що буде сприяти більш чіткому визначенню функцій та налагоджуванню взаємодії між суб’єктами інноваційної діяльності та інноваційної інфраструктури.

2. Внести статистичний нагляд за освітою та функціонуванням організаційно-господарчої діяльності, ввести її класифікацію за видами, організаційними формами та значенням, а також створити систему державної підтримки розвитку інноваційно-технологічних центрів, інкубаторів, кластеров та інших організаційних форм інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності.

3. Активізувати процес інтеграції вузівської науки з дослідним сектором академічної та галузевої науки шляхом створення опитно-освітніх комплексів інноваційного напряму за зразками європейських та світових університетів.

4. Підвищити роль держави в формуванні та підтримці розвитку інноваційних підприємств та їх інфраструктурного забезпечення, наприклад, заснувати Фонд підтримки малих форм інноваційної діяльності з залученням бюджетних коштів, передбачити пільги (податкові, митні, тарифні) для початкових етапів досліджень та освоєння їх результатів у виробництві. Розробити та прийняти нормативно-правову базу з створення та функціонування галузевих та регіональних фондів підтримки підприємницької діяльності в науково-технічній та інноваційній сферах.

5. Законодавчо забезпечити розвиток ринку венчурного капіталу, стимулювати участь комерційних банків в інвестуванні інноваційної діяльності, створити механізми страхування ризику інвестицій в інноваційні проекти та передбачити здешевлення довгострокових кредитів комерційних банків, які надаються для реалізації інноваційних проектів високотехнологічних виробництв шляхом повної чи часткової компенсації процентної ставки. Підвищити роль державного замовлення на інноваційну продукцію та підготовку спеціалістів з менеджменту інноваційної діяльності.

6. Прийняти міри по вдосконаленню системи правової охорони інтелектуальної власності та комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності в відповідності з міжнародними вимогами. Забезпечити законодавче оформлення та використання діючого механізму трансферту технологій, включаючи технології подвійного призначення, створені за участю засобів державного бюджету.

7. Розробити та ввести систему інформаційного забезпечення інноваційної діяльності з висвітленням результатів маркетингових, а також кон’юнктурних оглядів тенденцій розвитку внутрішнього та зовнішнього ринків інноваційної продукції з урахуванням вимог та потреб споживачів. Вдосконалити статистичний нагляд за інноваційною діяльністю у промисловості, для чого розробити та ввести методичний апарат оцінки рівня інноваційного розвитку промисловості у цілому та в окремих видах діяльності, оптимізувати систему показників державної статистичної звітності та забезпечити її адаптацію до стандартів Європейського Союзу.

Якубовський Н., Щук ін В. Інфраструктура – фактор прискорення інноваційного розвитку промисловості// Економіка України - №2 2007 – с. 27-38.

Дата добавления: 2014-01-11