Систематизація нормативно–правових актів. Система права і система законодавства розрізняються за об’ємом

Система права і система законодавства розрізняються за об’ємом. Система права включає, крім законів, інші джерела права (правові звичаї, юридичні прецеденти, нормативні договори), загальні принципи права. З іншого боку, в систему законодавства включаються положення, що не є правовими (наприклад, преамбула Конституції України носить програмно-політичний, а не правовий сенс).

Однією з найважливіших властивостей права є його системність, тобто, поділ права на окремі структурні елементи, узгоджені та взаємопов’язані. Системна побудова права має важливе значення, оскільки дозволяє більш повно і точно тлумачити окремо взяту норму права і правильно застосувати її на практиці.

Окрім такої ієрархічної, вертикальної будови, система законодавства ділиться також за галузевою ознакою (за предметом правового регулювання, по горизонталі): конституційне, адміністративне, цивільне, цивільно-процесуальне, сімейне, трудове, кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство.

Система законодавства – це сукупність законодавчих актів, розташованих в певному ієрархічному порядку. На вершині законодавчої піраміди знаходиться конституція та/або конституційні закони, яким повинні відповідати всі нормативно-правові акти держави. Ступенем нижче в ієрархії законів знаходяться звичайні (поточні) закони. У систему законодавства держави можуть включатися також акти кабінету міністрів і міжнародні договори, ратифіковані парламентом.

Система законодавства: поняття, структура та співвідношення з системою права

Зміст категорії «законодавство» різні учені визначають неоднозначно. Існують прихильники вузького розуміння законодавства виключно як сукупності діючих в державі законів, тобто актів вищої юридичної сили. Конституційний Суд України поняття «законодавство» розтлумачив як закони, укази Президента України і постанови уряду. Але більшість учених і практиків схиляються до розуміння законодавства як сукупності всіх чинних нормативно-правових актів. У широкому сенсі слова законодавство – це форма існування права, спосіб надання юридичного значення нормам права, засіб їх організації та поєднання в конкретні статті, нормативні розпорядження, нормативно-правові акти, інститути та галузі законодавства.

Система законодавства та система права представляють дві сторони, два аспекти тієї ж суті – права. Вони співвідносяться між собою як форма і зміст. Відмінність системи права та системи законодавства полягає в наступному:

1) первинним елементом системи права є норма, а первинним елементом системи законодавства – стаття (пункт) нормативно-правового акту;

2) система права складається об’єктивно (стихійно) відповідно до існуючих суспільних відносин, а система законодавства формується за волею законодавця;

3) система права має тільки горизонтальну (галузеву) будову, а система законодавства ще й вертикальне (ієрархічну);

4) система права відображає внутрішню будову права, а система законодавства – зовнішню форму права;

Дата добавления: 2014-01-11