Соціально-економічна сутність системи світового господарства

Формування та закономірності розвитку міжнародної економіки

Розділ 4.Світова економічна система

МОДУЛЬ 3

1.Соціально-економічна сутність системи світового господарства

2.Міжнародний поділ праці. Інтернаціоналізація господарського життя

Формування суспільного капіталу не обмежується лише національними кордонами. На певному етапі історичного розвитку суспільства починає формуватись світове господарство. Виникнення світового господарства - не випадковий процес, а об'єктивна закономірність розвитку суспільства, зумовлена формуванням у ході історичного розвитку суспільного виробництва матеріальних передумов цього процесу. До таких передумов належать:

Міжнародний поділ праці, який визначає необхідність спеціалізації виробництва країн відповідно до їх природнокліматичних, історичних та економічних умов, що забезпечує підвищення ефективності виробництва, економію затрат суспільної праці, раціональне розміщення продуктивних сил.

Інтернаціоналізація виробництва продуктивних сил і всього господарського життя. Продуктивні сили при однаковому їх рівні розвитку однакові в усіх країнах: земля, техніка, технологія, зміст знань працівників приблизно не залежить від частини світу, країни тощо.

Тенденція до економічної єдності світу на основі зближення й взаємопереплетіння національних економік, узгоджених державних економічних політик різних країн.

В сучасних умовах економіка кожної країни стає відкритою, вона в певних межах є складовою єдиної світової економіки. Економічна відокремленість національних господарств є не лише нераціональною, бо позбавляє економіку відокремленої країни переваг, що випливають із міжнародного поділу праці, спеціалізації та кооперації, а й практично неможлива. Жодна країна не може лише за рахунок власного виробництва забезпечити себе необхідною продукцією й послугами. Тому тенденція до дедалі більшого зв'язку національних економік різних країн на сучасному етапі стала об'єктивно необхідною, а світове господарство все більше набуває ознак цілісності.

Під світовим господарством розуміють сукупність національних господарств, об'єднаних міжнародним поділом праці, торгово-виробничими і науково-технічними зв'язками.

Тобто це не арифметична сума національних економік, а їх, взаємозв'язок, взаємопереплетіння, економічні зв'язки між національними економіками окремих країн.

Основними факторами, що об'єктивізують процес утворення єдиного господарства в масштабі світу є:

1. Розгортання науково-технічної революції, що вимагає об'єднання зусиль різних країн для використання сучасних досягнень науки й техніки.

2. Прагнення народів до мирного співіснування в умовах загрози ядерної війни.

3. Необхідність об'єднувати зусилля для вирішення глобальних проблем сучасності.

Формування світового господарства - процес тривалий і безперервний. Виділяють чотири етапи становлення світового господарства:

Перший етап - створення передумов для формування світового господарства у вигляді світового ринку. Тобто, світове господарство розпочало своє існування з міжнародної (зовнішньої) торгівлі. Остання у свою чергу розвивалась через формування місцевого, регіонального, регіонально-світового та світового (в масштабі планети) ринку. Процес завершення формування світового ринку продовжувався до кінця XIX століття.

Другий етап - формування єдиного господарства не лише у сфері обігу, а й у сфері виробництва, коли на основі спеціалізації здійснюються процеси кооперування, інтегрування господарських відносин в основній сфері виробництва. Цьому процесу найбільше сприяло створення транснаціональних та міжнаціональних корпорацій (ТНК та МНК).

Третій етап - науково-технічне співробітництво, коли зближення національних економік, їх з'єднання здійснюється на основі об'єднання зусиль у розвитку науки та впровадження її досягнень у виробництво.

Четвертий етап пов'язаний з переплетінням господарських зв'язків на основі сучасних інформаційних технологій (Інтернет).

Тобто поглибленню процесів зближення національних економік сприяє розробка, передача та використання інформації.

Є й інший підхід до етапів розвитку світового господарства, пов'язаний з існуванням двох світових економічних систем:

Перший етап - формування світового капіталістичного господарства (середина ХІХ – початок ХХ століття);

Другий етап - співіснування двох систем світового господарства – капіталістичної та соціалістичної (20-ті роки ХХ століття - -90-ті роки ХХ століття);

Третій етап - реставрація єдиної капіталістичної системи світового господарства (після 90 років ХХ століття).

В даний час виділяють двоїсту структуру світового господарства: з одного боку – це система взаємопов’язаних національних економік, а, з іншого – система транснаціональних корпорацій (ТНК), тобто окремих великих фірм, що беруть участь у міжнародному поділі праці. Це – багатонаціональні корпорації, які зосередили у своїх руках значний обсяг виробництва і збуту продукції на світовому ринку.

Окрім того, виділяють і третій елемент світового господарства - міжнародні економічні організації (світові, регіональні, галузеві), до яких відносять міжнародні банки, виробничо-торгові об'єднання та інтеграційні угруповання.

Серед складових структури світового господарства виділяють такі: світовий ринок товарів і послуг; світовий ринок капіталів; світовий ринок робочої сили; міжнародна валютна система; міжнародна кредитно-фінансова система.

Окрім того, світове господарство інтенсивно розвивається у сферах інформації, науково-дослідних і конструкторських робіт, культури. До суб'єктів світового господарства відносять: держави з їх національними економіками; транснаціональні корпорації (ТНК); міжнародні організації й інститути; інтеграційні об'єднання з їх структурами.

Дата добавления: 2014-01-11