Організаційно-правові функції соціального страхування в Україні

У ринковій економіці сфера страхових послуг відіграє важливу роль для всього суспільства. Ситуація в країнах, перехідних до ринкової економіки, є унікальною: застійна монополістична система з часом поступається місцем динамічній, конкуруючій ринковій економіці. Оскільки страхова діяльність у новому середовищі супроводжується значною невпевненістю і великою кількістю бізнес-ризиків, підвищення ефективності страхової діяльності можливе лише за рахунок проведення ефективної державної політики і розвитку законодавчої бази, спрямованої на регулювання страхового захисту в Україні.

Розвиток ринкових відносин в Україні спричинив розширення параметрів внутрішнього ринку, підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг, тінізацією економіки і, як результат, збільшення кількості ризиків у господарській діяльності та повсякденному житті.

В економіці ринкового типу страхування є, з одного боку, засобом захисту добробуту людей, а з іншого – комерційною діяльністю, що приносить прибуток. Джерелами прибутку страхувальника є доходи від власне страхової діяльності, від залучення інвестицій тимчасово вільних грошових коштів в об’єкти матеріального виробництва, невиробничої сфери, акції підприємств, банківські депозити та ін.

Страхування слугує важливим фактором стимулювання господарської активності за умов ринкової економіки, створює для всіх учасників ринкових відносин рівні права, дає сильні психологічні мотивації економічної діяльності, прагнення отримати вигоду, бажання ризикнути, «перевірити себе».

Страхування також передбачає замкнутий перерозподіл збитку за допомогою спеціалізованого грошового страхового фонду, що утворюється за рахунок страхових внесків. Рух грошової форми вартості в страхуванні підпорядкований мірі вірогідності нанесення збитку в результаті настання страхового випадку.

Таким чином, виступаючи в грошовій формі, страхування має риси, які уподібнюють його з категоріями «фінанси» і «кредит», і водночас як економічна категорія воно має характерні лише для нього функції.

Функції страхування та суть його як економічної категорії органічно пов’язані. Страхування як економічна категорія може виконувати такі функції:

1) формування спеціалізованого страхового фонду грошових коштів;

2) відшкодування збитку й особисте матеріальне забезпечення громадян;

3) запобігання і мінімізація збитку.

Перша функція страхування – це формування спеціалізованого страхового фонду грошових коштів, як плати за ризики, які беруть під свою відповідальність страхові компанії. Цей фонд може формуватися як в обов’язковому, так і в добровільному порядку. Виходячи з економічної і соціальної обстановки, держава регулює розвиток страхового фонду. Функція формування спеціалізованого страхового фонду реалізується в системі запасних і резервних фондів, що забезпечують стабільність страхування, гарантію виплат і відшкодувань. Якщо в комерційних банках акумуляція коштів населення з метою, наприклад, грошових накопичень, має лише ощадну функцію, то страхування через формування спеціалізованого страхового фонду має і функцію накопичення і функцію запобігання ризикам. У моральному плані кожен учасник страхового процесу, наприклад, при страхуванні життя, упевнений в отриманні матеріального забезпечення у випадку нещасної події і при завершенні терміну дії договору.

Через функцію формування спеціалізованого страхового фонду вирішуються проблеми інвестицій тимчасово вільних коштів у банківських та інших комерційних структурах, вкладення грошових ресурсів у нерухомість, придбання цінних паперів тощо. Із розвитком ринку страхування удосконалюватиметься і розширюватиметься механізм використання тимчасово вільних коштів.

Друга функція страхування – відшкодування збитку й особисте матеріальне забезпечення громадян. Право на відшкодування майнового збитку мають лише фізичні та юридичні особи, які є учасниками формування страхового фонду. Ці відшкодування здійснюються у межах наявних договорів майнового страхування. Порядок відшкодування визначається страховими компаніями, виходячи з умов договорів страхування, і регулюється державою (ліцензування страхової діяльності).

Третя функція страхування – запобігання і мінімізація збитку – передбачає широкий комплекс заходів, у тому числі фінансування заходів зі зменшення негативних наслідків нещасних випадків, стихійних лих або їх запобігання. Заходи страхувальника із запобігання страхового випадку і мінімізації збитку мають назву превенція. З метою реалізації цієї функції страхувальник створює особливий грошовий фонд попереджувальних заходів.

Джерелом формування фонду превентивних заходів слугують відрахування від страхових платежів.

Дата добавления: 2014-01-13