Страхова медицина й організаційно-економічні передумови розвитку медичного страхування в країні

Перехід до медичного страхування в сучасній Україні – складна й багатовимірна проблема, але це, на думку керівників галузі та провідних науковців, дасть змогу закласти нові основи економіки охорони здоров’я. Уведення медичного страхування має започаткувати реформу охорони здоров’я як цілеспрямований, динамічний і сталий процес, який сприятиме системним структурним змінам для задоволення потреб населення в медичній допомозі.

Страхувати – означає оберігати від чогось небажаного, неприємного, гарантувати безпеку. Сам процес страхування є способом захисту людських інтересів в умовах ринкової економіки.

Страхування – це вид цивільно-правових відносин із захисту інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Страхова медицина – це складна та надзвичайно мобільна система товарно-ринкових відносин у сфері охорони здоров’я. Товаром є оплачувана, конкурентоспроможна, гарантована, якісна й достатня за обсягом медична послуга. Покупцем її може бути держава, група людей (виробничі колективи, заклади та установи різних форм власності), фізичні особи, які перебувають в умовах певного ризику.

Розширення сектора платних послуг, специфіка ринкових відносин в економіці країни сприяють розвитку медичного страхування. У широкому значенні слова страхова медицина є системою суспільної охорони здоров’я, економічну основу якої складає фінансування із спеціальних позабюджетних фондів.

Державна охорона здоров’я базується на знеособленні й безадресній акумуляції коштів у загальному бюджеті. Розвиток медичного страхування припускає цільове утворення фондів охорони здоров’я та їх концентрацію переважно на рівні районної й обласної ланки системи медичного обслуговування. При цьому розширяються межі місцевого самоврядування й підвищується мобільність управління охороною здоров’я, за державою ж зберігаються лише функції правового і фінансового контролю страхової діяльності.

Головні риси медичного страхування у світі:

Ø приналежність у більшості країнах світу до системи здоров’я, що доповнює державну;

Ø надання всім залученим до певної системи медичного страхування однакової за обсягом та якістю необхідної медичної допомоги;

Ø свобода вибору для пацієнта;

Ø надання медичних послуг найвищої якості;

Ø висока прибутковість вкладених капіталів (за кордоном);

Ø упровадження нових форм управління;

Ø орієнтованість на високоосвічене населення з достатньою медичною культурою;

Ø зацікавленість медичних працівників у впровадженні системи медичного страхування з метою поліпшення власного соціального стану;

Ø орієнтування медичних працівників на комунікабельність, ініціативність, працьовитість, ввічливість;

Ø згідно з угодою страхування, забезпечення за будь-яких обставин застрахованому медичної допомоги в разі виникнення ризику для здоров’я;

Ø базування на конкретній потребі, що вимагає певних резервів і передбачає більш високу вартість.

Медичне страхування в Україні не отримало належного розвитку. Дослідники вважають, що за сучасних умов розвиток медичного страхування необхідно поставити на наукову основу. З огляду на це зауважимо, що медичним страхуванням мають опікуватися не тільки фахівці в галузі охорони здоров’я, але й економісти.

Останнім часом в країні з’явилася значна кількість публікацій про необхідність переходу охорони здоров’я до медичного страхування. Як відзначають більшість авторів, медичне страхування у широкому значенні – це нові економічні відносини в умовах ринку, тобто створення такої системи охорони здоров’я і соціального забезпечення, яка реально гарантувала б усім громадянам України вільний доступ до кваліфікованої медичної допомоги незалежно від їх соціального стану і рівня доходів.

Щоб забезпечити належний рівень медичного обслуговування в країні, необхідно утворити систему організаційних та фінансових заходів медичного страхування.

Медичне страхування – це складова системи страхування країни, галузь економічних, валютних, перерозподільчих відносин, що пов’язана з формуванням і використанням страхового фонду. З економічної точки зору, медичне страхування – це система заходів зі створення спеціального грошового фонду, з якого відшкодовуються витрати на медичні послуги, утримання хворих у лікувально-профілактичних установах та інші матеріальні збитки, що є наслідком погіршення здоров’я, зниження працездатності та порушення соціальної активності людини.

Мета медичного страхування – підвищити якість і розширити обсяги медичної допомоги шляхом суттєвого збільшення асигнувань на охорону здоров’я; децентралізації системи управління фондами охорони здоров’я; матеріальної зацікавленості медичних працівників у кінцевих результатах; економічної зацікавленості підприємств у збереженні здоров’я працюючих; економічної зацікавленості кожної людини в збереженні власного здоров’я. Саме так широко визначена мета медичного страхування в законі «Про загальнообов’язкове медичне страхування».

У вузькому розумінні медичне страхування є джерелом фінансування охорони здоров’я, що сприяє накопиченню певних фінансових коштів, а також формуванню системи платної медицини, де «здоровий платить за хворого, багатий за бідного».

Природно, що перехід до медичного страхування породжує значну кількість проблем, вирішення яких стає надзвичайно актуальним. Так, зокрема, важливою проблемою є розробка методик техніко-економічного обґрунтування ціноутворення відповідних медичних послуг. Такі методики необхідні, з одного боку, страховим медичним компаніям для прогнозування свого розвитку з метою забезпечення рентабельності власної діяльності, а з іншого – органам управління охороною здоров’я і Держстрахнагляду України для розробки адекватних заходів регулювання ринку страхових медичних послуг.

Дата добавления: 2014-01-13