З. Види педагогічних задач, їх класифікація. Ієрархія педагогічних задач в практичній діяльності вчителя. Ставлення вчителя до педагогічних рішень у процесі викладання НМ

Педагогічні ситуації та педагогічні задачі, їх співвідношення

Педагогічна діяльність потребує від учителя оперування комплексом професійних знань, педагогічною технікою, системою здібностей до педагогічної діяльності, оскільки кожного дня, кожної хвилини перед педагогом постають безліч ситуацій!, що потребують відповідного реагування, прийняття рішень і т.п. Власне, уся педагогічна діяльність, увесь педагогічний процес складається з нескінченного ланцюжка педагогічний ситуацій, які можуть виникати спонтанно, а можуть бути спеціально створені учнями або вчителем (з певною метою). Наприклад, вчитель заходить до класу, щоб розпочинати урок - а половина учнів відсутня. Це вже ситуація, що потребує певної реакції та прийняття рішення. Через десять хвилин після початку уроку на порозі класу з'являється учень, що запізнився, ~ знову ситуація. Хтось не виконав домашнього завдання, інший постійно розмовляє на уроці, комусь захотілося їсти і він дістає з сумки бутерброд. У таких ситуаціях виявляється невідповідність, суперечність між очікуваннями педагога та реальністю.

Тобто, педагогічна ситуація - це фрагмент педагогічної діяльньсті, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнями вихованості учнів і колективу.

Кожного разу, стикаючись з подібними ситуаціями, педагог може піти двома шляхами:

1) залишити проблему Поза увагою;

2) поставати перед собою мету - подолати суперечність, що виникла. Майстерність вчителя виявляється тоді, коли він усвідомлює педагогічну ситуацію,

ставить перед собою мету та формулює педагогічну задачу. Тобто, ситуація стає задачею за умови цілеспрямованої педагогічної діяльності;

ПЕДАГОГІЧНА СИТУАЦІЯ + МЕТА = ПЕДАГОГІЧНА ЗАДАЧА

Таким чином, педагогічна задача - це результат усвідомлення вихователем у педагогічній ситуації необхідності розробки системи професійних дій і прийняття їх до виконання. Основна мета, яку переслідує вчитель у своїй діяльності, полягає в тому, щоб у процесі навчання і виховання сформувати і розвинути учня як активного суб'єкта суспільної і трудової діяльності, сформувати його особистість. Цілі педагогічного впливу завжди плануються як деякі ефекти просування, зростання, зміни особистості учня. Вчитель прагне до того, щоб сформувати в учня знання, переконання, методи дії, які б дали змогу; урчю в подальшому самостійно керувати своєю майбутньою діяльністю.

Педагогічні задачі, які педагог висуває і вирішує на основі аналізу конкретної ситуації, можуть бу ти трьох рівнів: стратегічні, тактичні й оперативні. Стратегічні задачі найбільш віддалені у часі, вони мають на меті суттєву зміну об'єкта виховання,- досягнення бажаного ідеалу. Наприклад, класний керівник, отримавши новий клас і виявивши його особливості, ставить за мету створити в класі дружний, згуртований учнівський колектив.

Тактичні задачі сприяють реалізації стратегічної задачі, тобто це ті заходи, які слід здійснити для досягнення віддаленої мети, Приміром, для згуртування колективу вихователь залучатиме учнів до виконання спільних справ, колективної праці, до спільного проведенні дозвілля.

Оперативні (ситуативні) задачі повинні вирішуватися одразу. їхня мета - спрямувати вчинки вихованців у потрібне русло. Наприклад, якщо педагог помічає, що один з учнів ображає свого однокласника, то він повинен негайно прореагувати на це відповідним чином (зробити зауваження, запросити на розмову, призначити покарання, відволікти винуватця пфним проханням тощо).

Слід звернути увагу на те, що,, усвідомлюючи одну й ту саму педагогічну ситуацію, вчитель може сформулювати для себе задачі трьох рівнів. Приміром, у ситуаціях, коли хтось з учнів; не виконав домашнього завдання або був неуважний на уроці,

• оперативною задачею буде: як відреагувати на таке порушення навчальної дисципліни;

• тактичною - як вдосконалити засоби обліку та контролю знань, активізувати пізнавальну діяльність на уроках;

• стратегічною — як виховати у дітей почуття відповідальності, організованість тощо,

Звичайно, після того, як вчитель поставив перед собою мету та сформулював педагогічну задачу, важливо цю задачу правильно розв'язати. Адже розв'язання педагогічної задачі визначає рівень педагогічної майстерності та професіоналізму вчителя.

Процес вирішення педагогічних задач, як і будь-яких інших задач, містить три основні етапи:

1) аналітичний, який починається з аналізу й оцінки ситуації, що склалася, і закінчується формулюванням задачі, що підлягає вирішенню;

2) проективний етап, коли плануються способи вирішення вже поставленої задачі, розробляється конкретний проект цього рішення;

3) виконавчий етап, який пов'язаний з реалізацією задуму, з практичним втіленням розробленого "проекту".

1) Аналіз умов і постановка задачі. Коли вчитель зустрічається з проблемною ситуацією, він вимушений зробити її предметом свого аналізу: з'ясувати причини, які викликали ситуацію, визначити її характер тощо. Педагог має ніби "піднятися" над ситуацією, оцінити той чи інший окремий факт у загальному контексті діяльності. Результатом такого аналізу і буде постановка задачі, яку потрібно вирішити в умовах існуючої ситуації.

2) Розробка "проекту" майбутнього рішення. На цьому етапі вчитель заздалегідь уявляє, "програє" ті реальні ситуації, які він повинен створити в процесі організації навчально-виховної діяльності учнів. Суттєве значення тут має інтуїція, оскільки задачі, які щоразу виникають у педагогічному процесі, повинні нерідко вирішуватися в умовах дефіциту часу й інформації про те чи інше явище.

3) Практична реалізація рішення. Цей етап характеризується безпосередньою взаємодією вчителя і учнів, прямим контактом між ними, організацією діяльності учнів, в результаті чого формуються їхні ціннісні відносини, засвоюються знання і розвиваються вміння.

Аналіз педагогічних ситуацій, ефективність розв'язання педагогічних задач, правильність прийнятих вчителем рішень великою мірою залежить від особистісних якостей педагога. Саме під час вирішення педагогічних задач виявляються педагогічна спрямованість, ціннісні орієнтації, інтелектуальні, емоційні, вольові якості вчителя. Ці якості впливають на успішність досягнення поставленої мети та свідчать про рівень готовності педагога до творчого розв'язання педагогічних задач.

Дата добавления: 2014-01-11