Всесвітній економічний форум (ВЕФ) СЛ.16

Рейтинг конкурентоспроможності країн світу та їх регіонів ІМD

за 1997-2012 рр.* СЛ.15

Країна	Роки
1 група (країни з чисельністю населення більше 20 млн. осіб)
США
Японія	н/д	н/д
Німеччина	н/д	н/д	н/д
Великобританія	н/д	н/д	н/д
Канада	н/д	н/д
Російська Федерація			н/д
Україна	н/д	н/д	н/д
2 група (країни з чисельністю населення менше 20 млн. осіб)
Фінляндія
Сінгапур
Швейцарія	н/д	н/д
Швеція	н/д	н/д
Данія	н/д	н/д

** За загальним рейтингом ІМD.

Параметри оцінки наведено в додатку до лекції

ВЕФ займається оцінкою конкурентоспроможності країн, починаючи з 1979 року. Методика оцінки конкурентоспроможності національних економік, що використовується сьогодні, була розроблена даним інститутом у 2001 році (Джефрі Сакс, Джон МакАртур, Хавьєр Сала-і-Мартін)

Оцінка конкурентоспроможності, за методикою ВЕФ, базується на аналізі 12 блоків факторів. СЛ.17

1. Інститути – система правил, яка формує стимули і визначає способи взаємодії економічних агентів (права власності, етика і корупція, втручання уряду, ефективність уряду, безпека, корпоративна етика, відповідальність).

2. Інфраструктура – загальна якість інфраструктури; якість інфраструктури залізничного транспорту; якість морської інфраструктури, повітряного транспорту; постачання електроенергії; якість телефонного зв’язку.

3. Макроекономічна стабільність –бюджетна збалансованість; рівень державного боргу; рівень інфляції, відсоткової ставки, реальний обмінний ефективний курс та ін.

4. Охорона здоров’я і шкільна освіта – дитяча смертність, тривалість життя, шкільна освіта.

5. Вища освіта та професійна підготовка – кількісні показники освіти (кількість учнів у вищіх навчальних закладах, витрати на освіту та ін.), якісні показники освіти (якість системи освіти, якість шкіл менеджменту, доступ до інтернету в навчальних закладах та ін.), професійна підготовка на робочих місцях (ятупінь підготовки кадрів, наявність спеціалізованих досліджень та тренінгів на місцях).

6. Ефективність товарного ринку – конкуренція (внутрішня конкуренція (ефективність антимонопольної політики, інтенсивність конкуренції на місцях, рівень домінування на ринку, кількість процедур, необхідних для початку бізнесу та ін.) та зовнішня конкуренція (переважання торгових обмежень,тарифна ставка, частка іноземної власності, частка імпорту у ВВП та ін.)) та якість умов попиту (ступінь орієнтованості клієнта, витонченість покупця).

7. Ефективність ринку праці – гнучкість (гнучкість при встановленні заробітної плати, практика найму та звільнення з посади, витрати на робочу силу, не пов’язані з заробітною платою, сукупна податкова ставка та ін.) та ефективність використання кваліфікованих робітників (заробітна плата та продуктивність, «відтік мізків, частка жінок у робочій силі та ін.).

8. Рівень розвитку фінансового ринку – 2 складові: 1) ефективність та 2) надійність та впевненість. У блоці ефективності аналізуються такі компоненти (показники): рівень розвитку фінансового ринку, фінансування через місцевий фондовий ринок, доступність позик, наявність венчурного капіталу, надійність та захист інвесторів та ін. У блоці надійність та впевненість – міцність банків, регулювання фондової біржі, індекс надійності юридичної (законодавчої) бази

9. Технологічна підтримка бізнес – процесів – технологічна готовність; впровадження технологій на рівні підприємства; розповсюдження ліцензування іноземних технологій; якість штучно-наукової та математичної освіти; кількість користувачів мобільними телефонами, персональними комп’ютерами, інтернет-користувачів; співпраця вузів та промисловості в наукових установах; якість науково-дослідних установ).

10. Розмір ринку – розмір внутрішнього ринку (індекс розміру внутрішнього ринку) та розмір зовнішнього ринку (індекс розміру зовнішнього ринку).

11. Рівень розвитку бізнесу – 2 складові: бізнес-мережі та підтримуючі галузі (кількість місцевих постачальників, якість місцевх постачальників, рівень розвитку бізнес-кластерів) та ефектвність операцій й стратегій фірм (природа конкурентної преваги, особливості ланцюжка доданої вартості, контроль міжнародної дистрібуції, складність процесу виробництва, рівень маркетингу, готовність до передачі повноважень, рівень

12. Інновації – витрати компаній на наукові розробки; захист інтелектуальної власності; кількість патентів; витрати на придбання передових наукових розробок закордоном, урядом країни).

При цьому всі 12 груп факторів СЛ.18, за якими ВЕФ проводить оцінку рівня глобальної конкурентоспроможності, згруповані у три субгрупи, значимість яких в залежності від стадії розвитку національної економіки країн, варіює: основні вимоги (групи факторів: якість інституційного середовища, якість та рівень розвитку інфраструктури, макроекономічна стабільність, рівень охорони здоров’я та освіти), каталізатори ефективності (групи факторів: вища освіта та професійна підготовка, ефективність товарного ринку, ефективність ринку робочої сили, ефективність фінансового ринку, технологічна підтримка бізнес процесів, розмір ринку) та фактори розвитку інноваційного потенціалу (групи факторів: рівень розвитку бізнесу та інновації

СЛ.18

Таблиця визначення питомої ваги субгруп факторів, що використовуються ВЕФ для оцінки конкурентоспроможності країн

Назва стадії	ВВП на душу населення, тис. дол.	Значимість субгрупи факторів, %
Основні вимоги	Каталізатори ефективності	Фактори розвитку інноваційного потенціалу
Стадія факторної орієнтованості	<2
Перехідна (транзитивна) стадія	2-3
Стадія, орієнтована на ефективність	3-9
Перехідна (транзитивна) стадія	9-17
Стадія, орієнтована на інноваційність	>17

Дата добавления: 2014-01-13