Транспортування садивного матеріалу

Для перевезення садивного матеріалу використовують усі види транспорту – автомобільний, залізничний, річковий і повітряний. При транспортуванні садивного матеріалу на незначну відстань (час перевезення – до 6 год.) автомобілями на дно кузова насипають 5 - 10-и сантиметровий шар подрібненої і зволоженої соломи, моху або іншого матеріалу, на який під нахилом рядами укладають пучечки сіянців. Кожний ряд сіянців перекладають шаром мокрої м’якої соломи, а зверху накривають брезентом. Подібним чином перевозять і саджанці. При цьому на дно кузова також кладуть шар вологої соломи, а задню стінку покривають со­лом’яними матами. Перший ряд саджанців під нахилом розміщують на задній стінці. Корені першого ряду перекладають зволоженим мо­хом або м’ятою соломою. Потім на нього кладуть другий, третій ряд і т.д. Укладені у кузов саджанці накривають брезентом або тентом з іншого цупкого матеріалу.

Найкращим транспортним засобом для перевезення садивного ма­теріалу на далеку відстань є вагони - льодовники, вагони - та автомобілі-рефрижератори. Водночас для транспортування можна застосовувати і звичайні транспортні засоби. При цьому важливого значення набу­ває підготовка садивного матеріалу до транспортування. Саджанці та сіянці перевозять упакованими у спеціальні тюки з рогожі, соломи або укладеними у завчасно підготовлену тару – ящики, мішки, ко­шики.

При ручному пакуванні на рівній площі розкладають мотузку чи шпагат, а поверх них утворюють настил з соломи або осоки. По сере­дині настилу, у місці розміщення кореневих систем садивного ма­теріалу, розтрушують добре зволожений мох або м’яту солому. На ньо­му розкладають сіянці коренями до середини, а вершечки стебел – до країв тюків. Перед цим їх кореневу систему вмочують у бовтанку. Ря­ди викладених пучечків сіянців перекладають: кореневу систему – зволоженим, а наземну частину – сухим мохом. Упаковані сіянці по­кривають зверху шаром соломи або осоки. Потім за допомогою підкладених мотузок стягують тюк, перев’язують, щільно обгортають рогожею і зашивають шпагатом. В один тюк упаковують від 2,5 до 5 тис 1 - 2-річних сіянців. Маса одного місця тари (тюка, ящика, ко­шика і т.п.) не повинна перевищувати 30 кг. До кожного місця тари з упакованими сіянцями прикріплюють етикетку, на якій вказують по­роду, сорт і кількість сіянців.

Підготовлені до транспортування саджанці зв’язують у пучки по 5 - 25 шт. – залежно від їх розміру та віку. Кожний пучок перев’язу­ють у чотирьох місцях: біля кореневих шийок, під кронами, в середній частині крон і над ними. Послідовність пакування саджанців у тюки така сама, як і сіянців.

Садивний матеріал, з закритою кореневою системою перевозять. упакованим у спеціальні ящики, переносні піддони, рулони та інші види тари. Перед транспортуванням проводять ряд заходів, спрямо­ваних на підвищення міцності брикетів (зменшують вологість суб­страту до 40 - 50%, розділяють гострим ножем, укладають у спе­ціальну тару).

Для транспортування саджанців “Брикет” застосовують спеціаль­ний контейнер ЦПС-4000 на базі машини ЗІЛ - 131 місткістю 4000 шт. саджанців.

Кожна партія садивного матеріалу при транспортуванні за межі господарства повинна мати паспорт, в якому вказують найменування та адресу розсадника, час викопування, пакування та відправлення, назву породи, вік та сорт садивного матеріалу; категорію насіння та його походження. Перевезення саджанців і сіянців за межі області (країни) можливе за наявності документа карантинної інспекції.

Питання для самоконтролю

1. Мета та цілі інвентаризації садивного матеріалу? Коли вона проводиться?

2. Методи інвентаризації садивного матеріалу?

3. Інвентаризація сіянців і саджанців?

4. Особливості викопування садивного матеріалу хвойних порід.

5. Особливості викопування садивного матеріалу листяних порід.

6. Механізми та пристрої для викопування садивного матеріалу.

7. Сортування садивного матеріалу.

8. Зберігання, транспортування садивного матеріалу.

Дата добавления: 2014-01-14